Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 305
Іменем України
28.03.2011Справа №5002-30/137-2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбут», м. Сімферополь, вул. Ялтинське шосе, 12 (ЄДРПОУ 32100548).
До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Кримнафтопродукт», м. Сімферополь, вул. Ялтинське шосе, 12 (ЄДРПОУ 03482270).
Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна
Суддя Ловягіна Ю.Ю.
Від позивача - ОСОБА_1 представник за дов. від 10.01.2011р. № 02\04. у справі.
Відповідач - не з'явився.
Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбут», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 32100548) звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Кримнафтопродукт», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 03482270) про визнання права власності за позивачем на об'єкт нерухомого майна - пункт технічного обслуговування, що розташований по вул. 2-ї Гвардійської армії, 8 в м. Саки, який переданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбут», м. Сімферополь у якості внеску до статутного капіталу одним з його засновників - Відкритого акціонерного товариства «Кримнафтопродукт», м. Сімферополь.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до наказу № 103 Регіонального відділення Фонду державного майна України в АРК 27.08.1995р. було створено ВАТ «Кримнафтопродукт», до статутного капіталу якого було внесено майно автозаправочної станції № 24, яка розташована по вул. Євпаторійське шосе 46 км. Статутним договором від 03.06.2002р. було прийнято рішення про створення ТОВ «Кримнафтозбут», до статутного капіталу якого за актом приймання - передачі майна в тому числі увійшов пункт технічного обслуговування з автозаправочною станцією № 24. В даний час право власності на спірний об'єкт не оформлено. Позивач посилається на те, що відповідач порушує його право власності тим, що неналежним чином оформив документи на майно під час передачі його в статутний капітал, а тому, просить визнати за ним право власності на об'єкти нерухомості - пункт технічного обслуговування, що розташований по вул. 2-ї Гвардійської армії, 8 в м. Саки, який переданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбут», м. Сімферополь в якості внеску до статутного капіталу одним з його засновників - Відкритого акціонерного товариства «Кримнафтопродукт», м. Сімферополь.
Відповідач у відзиві на позов зазначає, що ВАТ «Кримнафтопродукт» передало ТОВ «Кримнафтозбут» у статутний капітал майно - пункт технічного обслуговування автомобілів, який розташований у м. Саки на 46 км. Євпаторійського шосе, передача якого відбулась у тому самому виді, як і приймання за актом приймання-передачі без індивідуалізації та без зазначення технічних параметрів та адреси від регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим. Відповідач просить вирішити справу у відповідності до вимог законодавства.
В судовому засіданні 14.03.2011р. приймав участь представник Фонду майна АР Крим який пояснив, що у Фонді відсутній перелік майна переданий в якості внеску до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбут», у тому числі відомості щодо передачі зазначеного пункту технічного обслуговування Сакської нафтобази до статутного фонду і привласнення йому адреси.
В судовому засіданні 28.02.2011 р. в порядку ст. 30, 38 ГПК України також приймав участь представник Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» який надав в матеріали справи належним чином засвічену копію інвентарної справи на об'єкт нерухомого майна - пункт технічного обслуговування, що розташований по вул. 2-ї Гвардійської армії, 8 в м. Саки.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 14.03.2011р. за клопотанням представника позивача строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів до 29.03.2011р.
У судовому засіданні 14.03.2011р. оголошувалась перерва.
Після перерви судове засідання продовжено 28.03.2011р. за участю представника позивача. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Інших доказів сторонами в матеріали справи не представлено.
Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
27 серпня 1995 року відповідно до наказу №103 Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим було утворено Відкрите акціонерне товариство «Кримнафтопродукт» (т.с. 1, а.с. 83).
Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим було внесено майно, до складу якого увійшла автозаправочна станція №24, яка знаходиться по вул. Євпатоійське шосе, 46 км., в якості внеску до статутного капіталу ВАТ «Кримнафтопродукт» (т.с.1, а.с. 47-51).
Засновником товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбут» стало відкрите акціонерне товариство «Кримнафтопродукт», яке, відповідно до абзацу 2 п. 5.2 протоколу установчих зборів засновників товариства від 03 липня 2002 року (т.с. 1, а.с. 8-12), передало, а товариство з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбут» прийняло у власність майно (основі фонди), зокрема, відокремлені будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, до складу яких увійшло ПТО - 24.
Вказані обставини підтверджуються актом приймання - передачі майна, яке вноситься як вклад Відкритого акціонерного товариства „Кримнафтопродукт” до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримнафтозбут” від 03 липня 2002 року та переліком майна, яке вноситься до статутного фонду позивача (т.с. 1,а.с. 13-14).
Відповідно до довідки №874 КРП «БРТІ м. Євпаторії» від 23.03.2009р. об'єкт АЗС №24, який знаходиться по вул. 2-ой Гвардейскій Армії, м. Саки (колишня адреса: м. Саки, Євпаторійське шосе, 46 км), зареєстрований інвентаризаційним бюро в реєстровій книзі домоволодінь під реєстровим №48 (т.с. 1, а.с. 19).
Як вбачається з свідоцтва про право власність на нерухоме майно від 16.06.2005р. (т.с. 1, а.с. 18) за рішенням Сакського виконкому №183 від 27.05.2005р. (т.с. 1, а.с.16) право власності на нежитлову будівлю, пункт технічного обслуговування, що знаходиться за адресою м. Саки, Євпаторійське шосе, буд. 46, було оформлено за ТОВ «Кримнафтозбут».
Листом від 13.09.2009р. за вих. №02.1-14/300 виконавчий комітет Сакської міської ради повідомило ТОВ «Кримнафтозбут» про те, що в свідоцтві про право власність на нерухоме майно від 16.06.2005р. КРП «БРТІ м. Євпаторії» була невірно вказана адреса об'єкту реєстрації права власності - м. Саки, Євпаторійське шосе, буд. 46, коли вірною є м. Саки, Євпаторійське шосе, 46 км (т.с. 1, а.с. 20) та рекомендувало звернутися до КРП «БРТІ м. Євпаторії» для внесення відповідних правок.
У зв'язку з даною обставиною, рішенням Сакської міської ради від 23.09.2010р. №722 було знову оформлене право власності на нежитлове приміщення (літера «А» пункт технічного обслуговування) загальною площею 128,0кв.м. та привласнена нова юридична адреса: Україна, АР Крим, м. Саки, вул. 2-й Гвардейськой армии, 8 (т.с. 1, а.с. 17).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбут» звернулось до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» листом про проведення державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення - пункт технічного обслуговування, яке розташоване за адресою: м. Саки, вул. 2-й Гвардейскій Армії, 8.
12.11.2010 р. Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» прийняло рішення про відмову в державній реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення - пункт технічного обслуговування, яке розташоване за адресою: м. Саки, вул. 2-й Гвардейскій Армії, 8, у зв'язку з не відповідністю наданих документів вимогам, встановлених Положенням та чинного законодавства (т.с. 1, а.с. 43).
Підставою позову позивач визначив порушення відповідачем його права власності на спірний об'єкт, яке міститься в неналежному оформленні документів під час передачі до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбут» майна, в тому числі ПТО - 24.
Дослідивши надані в матеріали справи докази, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступного.
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед який названий і такий спосіб, як визнання права власності.
Так, відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Отже, позивачем позовної заяви про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб, претензіями на це майно третіх осіб. Відповідачем даного позову може бути будь-яка особа, яка сумнівається у приналежності майна позивачу, або не визнає за позивачем права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Позивач в позовній заяві повинен самостійно визначити, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, і обґрунтовує позовні вимоги, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються ці вимоги, зокрема, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і залежно від установлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Позивач ТОВ «Кримнафтозбут» обрав такий спосіб захисту свого права як визнання за ним права власності, посилаючись у позовній заяві на статтю 392 Цивільного кодексу України.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів. (ст. 32 ГПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.ст. 33, 34 ГПК України).
Як слідує з пояснень позивача, рішенням Сакської міської ради від 23.09.2010р. №722 було оформлене право власності на нежитлове приміщення (літера «А» пункт технічного обслуговування) загальною площею 128,0кв.м. та привласнена нова юридична адреса: Україна, АР Крим, м. Саки, вул. 2-й Гвардейськой армии, 8.
Позивач звернувся до БРТІ за реєстрацією права власності на спірний об'єкт, однак 12.11.2010 р. Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» прийняло рішення про відмову в державній реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення - пункт технічного обслуговування, яке розташоване за адресою: м. Саки, вул. 2-й Гвардейскій Армії, 8, у зв'язку не відповідністю наданих документів вимогам, встановлених Положенням та чинного законодавства.
В своїй діяльності Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» керується приписами Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 р. №7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. №6/5).
Так, згідно з пунктом 1.3. Тимчасового положення державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ.
Пунктами 3.4. та 3.5.4 цього Тимчасового положення встановлено, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній. Реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Згідно з пунктом 3.6. Тимчасового положення, рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в ній може бути оскаржено відповідно до законодавства.
Отже, доказів того, що саме відповідач оспорює чи заперечує право власності позивача на спірний об'єкт - пункт технічного обслуговування, загальною площею 128,0кв.м., яке розташоване за адресою: м. Саки, вул. 2-й Гвардейскій Армії, 8 позивач в матеріали справа не надав.
Таким чином, позивачем не доведено, що право власності ТОВ «Кримнафтозбут» було порушено з боку ВАТ «Кримнафтопродукт». А тому, відсутність факту порушення права чи взагалі суб'єктивного права, на захист якого подано позов, тягне за собою відмову у позові.
З викладених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача, а тому в задоволенні позову відмовляє в повному обсязі.
Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на позивача.
У судовому засіданні, яке відбулося 28 березня 2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 30 березня 2011р.
Керуючись ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.