Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 211
Іменем України
29.03.2011Справа №5002-8/1090-2009
За позовом - Підприємства «Надєжда», м. Сімферополь
до відповідача - Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь
треті особи -
1. Сімферопольська міська рада, м. Сімферополь
2. Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного р-ну м .Сімферополя», м. Сімферополь
3. фізична особа - ОСОБА_1, м. Сімферополь
4. фізична особа - ОСОБА_2, м. Сімферополь
5. фізична особа - ОСОБА_3, м. Сімферополь
6. фізична особа - ОСОБА_4, м. Сімферополь
про спонукання до виконання певних дій.
Суддя С.А. Чумаченко
Представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - ОСОБА_5. по довіреності від 22.03.11р.
Треті особи - не з'явилися.
Суть спору: Позивач - Підприємство «Надєжда» звернувся до відповідача - Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, із позовною заявою, просить суд зобов'язати Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради виконати рішення Сімферопольської міської ради від 25 грудня 2007 року № 446 «Про затвердження програми приватизації об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради на 2008 рік» в частині об'єкту приватизації - нежитлових приміщень площею 73,1 кв.м. у будинку № 14/1 по вул. Р.Люксембург в м. Сімферополі, а саме - підготувати документи та здійснити інші необхідні дії для приватизації шляхом викупу підприємством «Надєжда» нежитлових приміщень цокольного поверху площею 73,1 кв.м. у будинку №14/1 по вул. Р.Люксембург в м. Сімферополі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином - рекомендованим листом.
Представник відповідача по заявленим позовним вимогам заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити.
Справа слуханням відкладалася у порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд
01 січня 1998 року між Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційним об'єднанням Залізничного району (Орендодавець) та Підприємством «Надєжда» (Орендар) укладений договір оренди нежитлових приміщень №31.
Відповідно до п.1 договору оренди №31 Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду приміщення, розташовані за адресою м. Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Желябова,14,1, цоколь площею 69,2кв.м.
18 липня 2007 року між Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційним об'єднанням Залізничного району (Орендодавець) та Підприємством «Надєжда» (Орендар) укладена додаткова угода до договору оренди нежитлових приміщень №31, відповідно до якої Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду приміщення, розташовані за адресою м. Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Желябова,14,1, цоколь площею 69,2кв.м, строком з 07 березня 2008 року по 06 березня 2009 року.
11 березня 2008 року виконавчим комітетом Залізничної районної ради було прийнято рішення №138 «Про продовження договору оренди нежитлового приміщення по вул.Р.Люксембург/Желябова,14/1», згідно до якого було вирішено:
- продовжити договір оренди нежитлового приміщення (цоколь) площею 69,2кв.м. розташованого по вул.Р.Люксембург/Желябова,14/1 підприємством «Надєжда» для використання під оптовий склад по продажу книг строком на 12 місяців.
25 грудня 2007 року Сімферопольською міською радою 33-ю сесією 5-ого скликання було прийнято рішення №446 «Про затвердження Програмами приватизації об'єктів комунальної власності сімферопольської міської ради на 2008 рік».
Згідно до додатку №2 «Перелік об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації» до рішення Сімферопольської міської ради від 25 грудня 2007 року №446 - приміщення, вул. Р.Люксембург,14/1 (складське) - викуп - Підприємство «Надєжда».
Підприємство «Надєжда» направило на адресу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради лист з проханням надати відповідь щодо строків приватизації, орендного приміщення по вул. Р.Люксембург,14/1 м. Сімферополь, яке включено в перелік об'єктів приватизації, відповідно до рішення 46-й сесії Сімферопольської міської ради від 25 грудня 2007 року №466 «Про затвердження Програмами приватизації об'єктів комунальної власності сімферопольської міської ради на 2008 рік».
18 листопада 2008 року за вих.. №4138/40/30 Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради своїм листом повідомив Підприємство «Надєжда» про те, що - рішенням 33-й сесії Сімферопольської міської ради від 25 грудня 2007 року за №466 «Про затвердження Програми приватизації об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради на 2008 рік» об'єкт - приміщення по вул. Р. Люксембург,14/1 включений до Переліку об'єктів, що належать приватизації шляхом викупу.
Але, враховуючи на те, що в даний час питання правового режиму власності допоміжних приміщень житлового комплексу (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.), визначається категорією вказаних приміщень залишаються законодавчі неврегульованим, Фонд комунального майна не має можливості провести заходи по приватизації вищезазначених приміщень.
З урахуванням вищевикладеного, Підприємство «Надєжда» звернулося до суду із відповідними позовними вимогами за захистом свого порушеного права.
Суд розглянувши матеріали справи, вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими що задоволенню не підлягають за наступними підставами.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Приватизація державного та комунального майна здійснюється згідно з вимогами Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та інших нормативних актів, які не суперечать вимогам названих актів.
До об'єктів малої приватизації, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” відносять: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Згідно зі статтею 3 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.
У розумінні діючого законодавства допоміжними приміщеннями визнаються приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
При цьому, критерієм віднесення приміщення до допоміжного є призначення вказаного приміщення для забезпечення експлуатації будинку.
Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004р. дано офіційне тлумачення положенням частини 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до якого в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» треба розуміти так: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
Так, відповідно до частини 2 статті 10 Закону України “«Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 20 січня 2011 року по справі №2-8\1090-2009 була призначена судова будівельно-технічна експертиза, яка була доручена Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз, та на розгляд якої поставлене наступне питання:
- чи є нежитлове приміщення по вул. Р.Люксембург, 14/1 у м. Сімферополі, допоміжним?
17 березня 2011 року матеріали справи №2-8\1090-2009 були повернути Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз до господарського суду АР Крим без проведення експертизи, на підставі пп.1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України - доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В свою чергу, представник позивача не представив суду доказів того факту, що спірне майно, нежитлове приміщення по вул. Р.Люксембург, 14/1 у м. Сімферополі, не є допоміжним та не призначене для забезпечення експлуатації будинку.
Отже, позивачем не виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов'язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача, в іншу чергу відповідач надав докази якими підтвердив обставини на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Позивачем не представлено доказів обставинам, викладеним ним в позовній заяві, у зв'язку з чим, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не має.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач представив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Проте стаття 81 господарського процесуального кодексу України, яка регулює питання щодо залишення позову без розгляду, не містить положення щодо залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача, а тому підстави для задоволення клопотання Підприємства «Надєжда» відсутні.
Відповідно до п.1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994року №02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України», перелік підстав залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
29 березня 2011 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення підписано 30 березня 2011 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-84 ГПК України, суд
ВИРIШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.