Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 222
Іменем України
17.03.2011Справа №5002-1/9243-2008
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиваш - Енерго», (96012, АР Крим, м. Армянськ, Промзона),
до відповідача Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим, (95005, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 113),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Пластополімер», (97500, АР Крим, Сімферопольський район, с. Андрусеве, вул. Лісна, 1; 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Буденного, 24а),
про визнання недійсним рішення,
Суддя Л. О. Ковтун
від позивача ОСОБА_1 - представник, дов.№64 від 31.12.2010р.,
від відповідача не з'явився, повідомлений належним чином,
від третьої особи ОСОБА_2 - представник, дов. б/н від 17.03.2011р., ОСОБА_3 - представник, дов. б/н від 10.01.2011р.,
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сиваш - Енерго» звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим про визнання недійсним рішення від 18.07.2008р. №30/05-13/30.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на судове рішення господарського суду АР Крим від 05.08.2008р. у справі №2-10/17737-2007, яким встановлено неможливість укладення договору про сумісне використання технічних електричних мереж без третьої особи (Космачевського Ю.І.), якому належить трансформаторна підстанція ТП-22/23, без якої, в свою чергу, подача електроенергії субспоживачу - ТОВ НВП «Плстополімер», неможлива. Також, позивач зазначає, що з 27.12.2007р. він не є власником транзитної підстанції (договір купівлі-продажу, укладений позивачем із громадянином Космачевським Ю.І.) від якої здійснювалась подача електроенергії третій особі у справі, у зв'язку із чим рішення Антимонопольного комітету від 18.07.2008р. є протиправним та таким, що підлягає визнанню недійсним.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що оспорюване рішення прийнято за порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що виразилось у відмові Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» в пролонгації договору про спільне використання технологічних електричних мереж та укладенні нового договору та у відмові в постачанні третій особі електричної енергії за умови відсутності альтернативних джерел.
Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає оспорюване рішення Антимонопольного комітету законним та обґрунтованим.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 09.12.2008р. провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями Нахімовського районного суду м. Севастополя у справах за позовними заявами ТОВ НПП «Пластополімер» про визнання недійсним договору купівлі-продажу трансформаторної підстанції ТП-22/23, укладеного 27.12.2007р. між позивачем та Космачевським Ю.І., а також про спонукання ТОВ «Сиваш-Енерго» та Космачевського Ю.І. укласти із ТОВ НПП «Пластополімер» договір про спільне використання технологічними електричними мережами.
Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 26.01.2011р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Аналогічне положення закріплено в частині 2 статті 275 Господарського кодексу України, якою встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Отже, чинним законодавством України передбачено обов'язкове укладення договору на поставку електричної енергії.
Як свідчать матеріали справи, 17.12.2004р. між Науково-виробничим підприємством «Пластополімер» та ВАТ «Крименерго» в особі Армянського РЕМ укладений договір №297 про постачання електричної енергії, на підставі якого третя особа у справі є споживачем електричної енергії у м. Армянську.
Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 договору встановлено, що в разі якщо до електромереж споживача приєднані електроустановки інших споживачів, відносини між ними регулюються договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача.
У зв'язку з тим, що третьою особою, яка є субспоживачем, на виробничій ділянці, розташованій у м. Армянську отримання (споживання) електричної енергії можливо лише з використанням електричних мереж головного споживача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиваш-Енерго», між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» 03.01.2007р. укладений договір №05/07 про спільне використання технологічних електричних мереж строком до 31.12.2007р.
Листом №74/07 від 28.11.2007р. позивач у справі повідомив ТОВ НВП «Пластополімер» про закінчення 31.12.2007р. договору №05/07 про спільне використання технологічних електричних мереж та попередив про відсутність наміру продовжувати договірні відносини мотивуючи необхідністю заміни окремих ділянок високовольтних кабелів та іншими ремонтно-відновлювальними роботами.
Вважаючи, що НВП «Пластополімер» має право на укладення вищевказаного договору, підприємство звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиваш - Енерго» за захистом порушеного права.
Ухвалою господарського суду від 28.12.2007р. залишеною в силі постановами Севастопольського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Сиваш-Енерго» припиняти подачу електроенергії і відключати від своїх технологічних електричних мереж кабелі, через які передається електрична енергія для виробничої ділянки НВП «Пластополімер», що розташована м. Армянськ, Промзона, до закінчення розгляду справи по суті, (аркуш справи 29-30, 31-33, 38-40).
Крім того, з урахуванням положень пункту 1.7 ПКЕЕ листом від 12.12.2007р. НВП «Пластополімер» звернулось до Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим із заявою про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, що виразилось у відмові у пролонгації договору про спільне використання технологічних електричних мереж та укладенні нового договору, (аркуш справи 50).
25.01.2008р. Територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в АР Крим на адресу позивача направлено рекомендації щодо прийняття заходів до припинення дій, які мають ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом підписання договору (його пролонгації) з НВП «Пластополімер», (аркуш справи 35).
У відповіді на вищевказані рекомендації ТОВ «Сиваш-Енерго» повідомило про неможливість їх виконання внаслідок часткової реалізації технологічних електричних мереж третім особам. При цьому, товариство повідомило про знаходження спору щодо укладення відповідного договору на розгляді у господарському суді АР Крим.
В подальшому, адміністративною колегією Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим розглянута справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю «Сиваш - Енерго», передбаченого пунктом 2 статті 50 та пунктом 5 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді повної відмови від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації або придбання.
За результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, адміністративною колегією Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим прийнято рішення від 18.07.2008р. №30/05-13/30, яким визнані дії ТОВ «Сиваш - Енерго» щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» в пролонгації договору від 03.01.2007р. №05/07 про спільне використання технологічних електричних мереж та укладенні нового договору та у відмові в постачанні товариству електричної енергії, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 2 статті 50 та пунктом 5 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Пунктом 2 спірного рішення за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ТОВ «Сиваш - Енерго» накладений штраф в сумі 16 900,00грн.
Висуваючи вимогу про визнання рішення Антимонопольного комітету недійсним, позивач посилається на договір купівлі-продажу, укладений 27.12.2007р. з гр. Космачевським Ю.І., за умовами якого у власність покупця перейшла трансформаторна підстанція ТП-22/23 інв. №1001, яка, в свою чергу, є складовою частиною технологічних електричних мереж, через які здійснювалась поставка електроенергії субспоживачу НВП «Пластополімер».
На думку позивача, перебування спірного електричного обладнання, необхідного для подачі електроенергії третій особі у справі, у власності гр. Космачевського Ю.І. свідчить про неможливість ТОВ «Сиваш-Енерго» укласти із ТОВ НВП «Пластополімер» відповідний договір про спільне використання технологічних електричних мереж та поставляти електроенергію, отже визнання Адміністративною колегією Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим таких дій позивача порушенням законодавства про економічну конкуренцію не є обґрунтованим.
Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996р. № 28.
Договором про спільне використання технологічних електричних мереж визнається домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами, (пункт 1.2 Правил).
Як вже зазначалось 03.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сиваш - Енерго» та НВП «Пластополімер» укладений договір №05/07 про спільне використання технологічних електричних мереж, відповідно до умов якого основний споживач зобов'язується забезпечити передачу електроенергії у обсягах, що дозволені субспоживачу, а субспоживач в свою чергу зобов'язується своєчасно сплачувати отримані послуги за користування електричними мережами.
Відповідно до пункту 10.4 договору, він укладений на строк з 03.01.2007р. по 31.12.2007р. та вважається пролонгованим на наступний календарний рік, в разі відсутності за місяць до закінчення строку заяви однієї із сторін про відмову від договору.
Пунктом 10.5 встановлено, що зміни до договору проводяться у письмовій формі.
В свою чергу, відповідно до пункту 1.7 ПКЕЕ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) сторони, які спільно з основним споживачем використовують технологічні електричні мережі основного споживача для передачі електричної енергії субспоживачу, визначаються відповідно до точки продажу електричної енергії субспоживачу, зазначеної в договорі про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та субспоживачем. Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, субспоживачам або постачальникам електричної енергії у разі дотримання ними вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договорів про спільне використання технологічних електричних мереж споживача або про технічне забезпечення електропостачання споживача.
Отже, відмова позивача в укладенні відповідного договору про спільне використання технологічних електричних мереж з ТОВ НВП «Пластополімер» є неправомірною. Здебільшого, судом критично розцінюються зазначені позивачем підстави неможливості укладення або пролонгації із третьою особою у справі вищевказаного договору, оскільки здійснення позивачем дій, спрямованих на відчуження трансформаторської підстанції, зокрема укладення 27.12.2007р. із гр. Космачевським Ю.І. договору купівлі-продажу, в межах строку дії договору №05/07 порушує права НВП «Пластополімер» як сторони за договором про спільне використання технологічних електричних мереж.
На користь висновку про неправомірність дій позивача щодо відмови у пролонгації договору слугують листи Кримського регіонального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України та Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні, (аркуш справи 37, 41).
Крім того, пунктом 8.1.4 пункту 8 договору №297 від 17.12.2004р. передбачено, що відключення (крім аварійних) електроустановок споживачів, які беруть участь у передачі електричної енергії субспоживача, здійснюється споживачем лише за погодженням з постачальником електричної енергії.
Таким чином для припинення постачання електричної енергії субспоживачам основний споживач має звернутися за погодженням до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, який здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території.
Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.
Статтями 4-2 та 4-3 ГПК України закріплені принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та здійснення судочинства на засадах змагальності. Аналогічні положення про принцип рівності закріплені в статті 129 Конституції України та ст. 9 Закону України «Про судоустрій України і статус суддів».
Принцип рівності перед законом і судом означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу. З принципу рівності перед законом і судом випливає, що правосуддя здійснюється незалежно від правового статусу учасників процесу, їхнього майнового стану, форми власності й інших критеріїв; процесуальне становище учасників судочинства визначається тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим; процесуальний порядок вирішення справ визначається процесуальною формою. Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторін, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов'язку збирання доказів. Принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав, тобто обумовлює мотивацію поведінки сторін під час розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 4-3 ГПК України сторони та інші особи - учасники процесу обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими господарському суду доказами. Саме у цьому полягає активність сторін та інших учасників процесу в змагальності. Причому ризик настання наслідків вчинення або не вчинення процесуальних дій покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
З урахуванням викладеного, збирання судом будь-яких доказів в обґрунтування правомірності вимог заявника є фактично перекладанням обов'язку сторони на суд, що суперечить принципам рівності та змагальності.
Жодних доказів узгодження з ВАТ «Крименерго» в особі Армянського РЕМ дій, спрямованих на відключення НВП «Пластополімер» від технологічних електричних мереж ТОВ «Сиваш-Енерго» суду не надано. Більш того, позивачем, не зважаючи на ухвалу суду, якою заборонено припиняти подачу електроенергії і відключати від своїх технологічних електричних мереж кабелі, через які передається електрична енергія для виробничої ділянки НВП «Пластополімер», здійснено відповідне відключення.
Відповідно до частини першої і пункту 5 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку; зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку визнається, зокрема, часткова або повна відмова від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 2 статті 50 названого Закону).
Отже, припинення постачання електричної енергії до виробничих об'єктів третьої особи у справі без узгодження з постачальником електричної енергії та відмова позивача від пролонгації договору про спільне використання технологічних електричних мереж підпадає під ознаки зловживання монопольним становищем, а тому оспорюване рішення відділення АМК є законним і обґрунтованим.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.