Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317
Іменем України
22.03.2011Справа №5002-28/322-2011
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурскомплект» (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 10; 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33, кв. 44).
До відповідача - Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (95000, м. Сімферополь, пр.-т. Кірова/пров. Совнаркомівський, буд. 52/1).
Про стягнення 139 045,26 грн.
Суддя С.О.Лукачов
представники:
Від позивача - ОСОБА_1., представник, довіреність від 20.12.2010 р.
Від відповідача - ОСОБА_2 представник, довіреність № 11/62 від 03.12.2010 р.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрресурскомплект» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» про стягнення заборгованість за договором поставки № 624 від 21 липня 2009 р. в розмірі 111 024,00 грн., пені в розмірі 18024,53 грн., 3 % річних від простроченої суми, що становлять 3002,21 грн. та суму інфляційних нарахувань, що складає 6994,52 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови договору щодо оплати отримано від позивача товару.
22.03.2011 р. на адресу суду надійшла заява від позивача про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути заборгованість за договором поставки № 624 від 21.07.2009 р. у розмірі 111 024,00 грн., пеню у розмірі 11 053,35 грн., 3 % річних у розмірі 3 002,21 грн. та збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 6994,52 грн.
10.03.2011 р. до господарського суду АР Крим надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнає суму заборгованості у розмірі 111 024,00 грн., проте заперечує проти нарахування пені у розмірі 18024,53 грн., 3 % річних у розмірі 3002,21 грн. та суми інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 6994,52 грн.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав свій відзив та пояснив, що нарахування пені є неправомірним, оскільки пеня нарахована (з відстроченням платежу 45 діб п. 4.2. договору) з дати підписання акту прийому - передачі товару. Тоді як відповідно до умов договору перебіг строку в 45 діб починається з моменту одночасної наявності трьох ознак, а саме: отримання товару, підписання акту звірки та підписання акту прийому - передачі. Отже, нарахування пені повинно починатися з 01.11.2010 р. - дати підписання акту звірки розрахунків.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -
21 липня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрресурскомплект» (постачальник) та Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» (покупець) був укладений договір поставки № 624 (а.с. 11-14). Відповідно до п. 1.1. даного договору постачальник зобов'язується передати (поставити) в визначений строк у власність покупця товар - хлорид натрію (сіль зернова) на загальну суму 111 024,00 грн., а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 2.2 договору поставка товару здійснюється партіями на протязі 20 днів після отримання письмової заявки від покупця (позивача). Право власності на товар переходить з моменту отримання товару покупцем та підписання сторонами акта прийому - передачі.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар відповідно до видаткової накладної № 14 від 07.12.2009 р. (а.с. 15) і акту прийому - передачі від 07.12.2009 р. на суму 40 616,28 грн., видаткової накладної № 15 від 08.12.2009 р. (а.с. 18) і акту прийому - передачі від 08.12.2009 р. (а.с. 20) на суму 41 695,68 грн. та видаткової накладної № 16 від 09.12.2009 р. (а.с. 21) і акту прийому - передачі від 09.12.2009 р. на суму 28 712,04 грн., скріплених підписом та мокрою печаткою відповідача.
Відповідно до п. 4.2. договору сторони погодили, що оплата за поставлену партію товару проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця з відстрочкою платежу 45 днів з моменту отримання товару і підписання акту звірки та акту прийому - передачі.
Згідно ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
В порушення умов договору відповідач не сплатив кошти позивачу за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним склалась заборгованість у розмірі 111 024,00 грн.
8 листопада 2010 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 101 (а.с. 28-31) з вимогою оплатити борг без врахування пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань).
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення боргу за договором поставки № 624 від 21.07.2009 р. у розмірі 111 024,00 грн. підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 11 053,35 грн..
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.3. договору, у випадку несвоєчасного проведення остаточного розрахунку за поставлену партію товару, покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню в розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який нараховується пеня, за кожен день прострочки платежу від простроченої суми.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем розрахована пеня за поставлений товар по видатковим накладним № 14 від 07.12.2009 р., № 15 від 08.12.2009 р. та № 18 від 09.12.2009 р. у розмірі 11 053,47 грн.
За період нарахування пені Національним банком України розмір облікової ставки становив: з 12.08.2009 р. - 10,25 %, з 08.06.2010 р. - 9,5 %, з 08.07.2010 р. - 8.5 %.
За поставлений товар на суму 40616,28 грн. по видаткові накладній № 14 від 07.12.2009 р., розрахунок наступний:
за період 21.01.2010 р. по 07.06.2010 р., прострочка склала 138 дні - 40 616,28 х 2х 10,25 % х 138 днів : 365 = 3 148,04 грн.;
за період з 08.06.2010 р. по 07.07.2010 р., прострочка склала 30 днів - 40 616,28х 2 х 9,5 % х 30 дні : 365 = 634.28 грн.;
за період з 08.07.2010 р. по 21.07.2010 р., про строчка склала 13 днів - 40 616.28 х 2 х 8,5 % х 14 днів : 365 = 264,84 грн.
Всього сума пені, яка підлягає стягненню по видатковій накладній № 14 становить 4047, 16 грн.
За поставлений товар на суму 41 695,68 грн. по видатковій накладній № 15 від 08.12.2009 р., розрахунок наступний:
за період з 22.01.2010 по 07.06.2010 р., поострочка склала 137 днів - 41 695,68 х 2 х 10,25 % х 137 днів : 365 = 3208,28 грн.;
за період з 08.06.2010 р. по 07.07.2010 р., прострочка склала 30 днів - 41 695,68 х 2 х 9,5 % х 30 днів : 365 = 651,14 грн.;
за період з 08.07.2010 р. по 22.07.2010 р., прострочка склала 14 днів - 41 695,68 х 2 х 8,5 % х 14 днів : 365 = 291,30 грн.
Всього сума пені, яка підлягає стягненню по видатковій накладній № 15 становить 4150,72 грн.
За поставлений товар на суму 28 712,04 грн. по видатковій накладній № 18 від 09.12.2009 р., розрахунок наступний:
за період з 23.01.2010 р. по 07.06.2010 р., прострочка склала 136 днів - 28 712,04 х 2 х 10,25 % х 136 дні : 365 = 2193,13 грн.;
за період з 08.06.2010 р. по 07.07.2010 р., прострочка склала 30 днів - 28 712,04 х 2 х 9,5 % х 30 днів: 365 = 448,38 грн.;
за період з 08.07.2010 р. по 23.07.2010 р., прострочка склала 15 днів - 28 712,04 х 2 х 8.5 % х 15 днів: 365 = 213,96 грн.
Всього сума пені, яка підлягає стягненню по видатковій накладній № 18 складає 2855,47 грн.
Перевіривши даний розрахунок суми пені, суд знаходить його вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягнення пеня у розмірі 11 053,35 грн.
Доводи відповідача щодо неправомірного нарахування пені не приймаються судом як належні оскільки, суд вважає, що акт прийому - передачі товару та накладні - є достатніми доказами отримання товару, а тому підписання акту звірки не є необхідною умовою для виконання грошового зобов'язання.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 3002,21 грн. та збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 6994,52 грн.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача по оплаті за отриманий товар, суд визнає вимоги позивача щодо нарахування 3 % річних та збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Відповідач не представив суду належних доказів відсутності з його боку заборгованості та контррозрахунок суми позову, у зв'язку з чим уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені -22.03.2011р.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України -25.03.2011р.
Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву про зменшення позовних вимог прийняти.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (95000, м. Сімферополь, пр-т. Кірова/пров. Совнаркомівський, буд. 52/1, код ЄДРПОУ 00153117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурскомплект» (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 10, код ЄДРПОУ 35140871) заборгованість за договором поставки № 624 від 21.07.2009 р. у розмірі 111 024,00 грн., пеню у розмірі 11 053,35 грн., 3 % річних у розмірі 3002,21 грн., збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 6994,52 грн., державне мито в сумі 1320,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 236,00 грн.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Лукачов С.О.