Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 215
24.03.2011Справа №5002-25/14150-2007
за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5
до відповідача Поштовського житлово-комунального підприємства, Бахчисарайський район, смт. Поштове, вул. Чкаловська, 11а.
про стягнення 213925,01 грн.
за скаргами - Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5
до ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Калініна, 1
боржник Поштовське житлово-комунальне підприємство, Бахчисарайський район, смт. Поштове, вул. Чкаловська, 11а
на дії ВДВС Бахчисарайського РУЮ
Суддя Копилова О. Ю.
представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1 представник, довіреність № 2 від 04.01.2010 року; ОСОБА_2, представник, довіреність № 04 від 05.01.2011 р.
від відповідача - не з'явився
від ВДВС Бахчисарайського РУЮ - не з'явився
встановив:
Позивач -Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя” звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Поштовського житлово-комунального підприємства та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги з водовідведення та водопостачання в сумі 213925,01 грн., у тому числі: основний борг -212577,56 грн., інфляція - 455,42 грн., та 3% річних в сумі 892,03 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов договору № 409 від 19 червня 2007 року, та прийнятих на себе зобов'язань відповідач сплачував за надані послуги не регулярно, не в повному обсязі та з порушенням строків оплати у зв'язку з чим виникла відповідна заборгованість, яка з урахуванням 3% річних та інфляції складає 213925,01 грн.
Рішенням господарського суду АР Крим від 14.01.2008 року позов задоволено, стягнено з Поштовського житлово-комунального підприємства на користь Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно -каналізаційного господарства м. Сімферополя” заборгованість у розмірі 188388,01 грн., у тому числі основний борг у розмірі 187040,56 грн., індекс інфляції в сумі 455,42 грн., 3% річних у розмірі 892,03 грн., 2139,26 грн. державного мита та 118,00 грн. Витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
24.01.2008 року Господарським судом АР Крим, на виконання рішення суду від 14.01.2008 року, видані накази.
21.02.2011 р. до Господарського суду АР Крим надійшли скарги за вих. №482, №483, №484 від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» на дії ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим, у яких скаржник просить визнати дії ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 27.12.2010 р. (наказ Господарського суду АР Крим від 24.01.2008 р. № 2-25/14150-2007) неправомірними.
Також стягувач просить визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим від 27.12.2010 р. про повернення виконавчого документу (наказ Господарського суду АР Крим від 24.01.2008р. № 2-25/14150-2007) стягувачеві.
Вимоги скарг мотивовані тим, що постанова ВДВС Бахчисарайського РУЮ про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2010 р. не відповідає вимогам та нормам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 24.01.2011 року скарги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя» на дії ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим прийняті до провадження в рамках справи № 5002-25/14150-2007 та призначені до розгляду.
Відповідач та представник ВДВС Бахчисарайського РУЮ у судове засідання не з'явились, явку своїх представників не забезпечили, про причини відсутності суд не повідомили, про день розгляду справи були сповіщені належним чином: рекомендованою кореспонденцією.
Розгляд скарги відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим розглянути скарги у відсутності представника боржника та Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського РУЮ, оскільки наявних документів достатньо для прийняття рішення за результатами розгляду скарги.
Розглянувши матеріали скарги, а також документи, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.
Наказ Господарського суду АР Крим від 24.01.2008 р. №2-25/14150-2007 входив у зведене виконавче провадження, в якому крім наказів стягувача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» знаходяться виконавчі документи інших стягувачів, таких як Пенсійний фонд України, Податкова інспекція України, Центр зайнятості України та інші.
21.07.2008р. ВДВС Бахчисарайського РУЮ відкриті виконавчі провадження. Боржнику встановлено строк для добровільного погашення заборгованості до 28.07.2008р. Однак боржником у встановлений термін заборгованість погашена не була.
В ході проведення виконавчого провадження встановлено, що за даними Бюро технічної інвентаризації нерухоме майно за боржником відсутнє. За даними ОДАІ зареєстрований ЗІЛ 554м 6551 КРМ, на який накладено арешт. Також боржник має рахунки в банках, на які постановами ВДВС Бахчисарайського РУЮ накладено арешт.
В порядку ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» черговість задоволення вимог Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» задовольняються у п'яту чергу, після задоволення вимог Пенсійного фонду України, Податкової інспекції України.
27.12.2010р. заступником начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документу, наказу 2-25/14150-2007, який видано 24.01.2008р. господарським судом АР Крим, стягувачеві в порядку п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 87).
Дана постанова надійшла на адресу заявника 15.02.2011р. за вх. №994 (а.с. 89).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», (в редакції станом на 27.12.2010р.), виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.
У мотивувальній частині постанови від 27.12.2010 р. про повернення виконавчого документу стягувачу зазначено, що за адресою, вказаною у виконавчому документі, майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє.
Відповідно до п. 5.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. за №74/5, визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Згідно з п. 5.1.2. даної Інструкції, готівкові кошти, виявлені в боржника, вилучаються, про що державний виконавець складає акт.
В силу ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», (в редакції станом на 27.12.2010р.), державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах.
Як вказує заявник, фінансова діяльність боржника здійснюється перш за все через касу Поштовського житлово-комунального підприємства.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника -юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню. Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного дня здається в установу банку для перерахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та на покриття витрат на проведення виконавчих дій.
Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» зауважує, що постанова про накладення арешту на грошові кошти, що надходять та знаходяться в касі боржника ВДВС Бахчисарайського РУЮ не винесена.
У зв'язку з чим, стягувач позбавлений можливості отримати грошові кошти за виконавчими документами.
Отже, виконавчі дії державного виконавця не проведені у повному обсязі для вжиття усіх мір, передбачених діючим законодавством, для закінчення виконавчого провадження по виконанню цього наказу у встановлений законом термін.
Виходячи з дослідження документів, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що повернувши наказ господарського суду АР Крим від 24.01.2008р. у справі №2-25/14150-2007, без виконання, з мотивів відсутності у боржника майна, ВДВС Бахчисарайським РУЮ позбавив позивача (заявника) можливості отримати грошові кошти за виконавчими документами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що винесення постанови Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції з примусового виконання про повернення наказу є безпідставним, оскільки державний виконавець мав змогу виконати рішення суду, шляхом здійснення свого обов'язку виконання покладених на нього законом процесуальних дій.
Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України наголошує на обов'язковості виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, на всій території України. Відповідно до вказаної статі такі рішення виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Представник Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного Управління юстиції у судові засідання не з'являвся, документів, які б спростовували посилання заявника не надав.
Таким чином, скарги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд задовольняє скарги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя».
На підставі викладеного і керуючись ст.86, 121-2 ГПК України, суд, -
1. Скарги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» задовольнити.
2. Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим по винесенню постанови від 27.12.2010 р. про повернення виконавчого документу стягувачу (наказ Господарського суду АР Крим від 24.01.2008 р. № 2-25/14150-2007) неправомірними.
3. Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим від 27.12.2010 р. про повернення виконавчого документу (наказ Господарського суду АР Крим від 24.01.2008 р. № 2-25/14150-2007) стягувачеві.
Ухвалу направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.