Виноградівський районний суд Закарпатської області
____________________________________________________________ Справа № 2-а-1363/11
Номер рядка звіту 27
12.05.2011 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі:
головуючого судді -Т.Ю.Левко,
при секретарі -К.С.Роман,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великокопанської сільської ради про визнання недійсним рішення двадцять першої сесії п»ятого скликання про обмеження використання територій населеного пункту,
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням шостої сесії двадцять першого скликання від 12.04.1991 року ОСОБА_1 виділено за рахунок присадибного фонду сільської ради земельну ділянку площею 0.07 га в АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального жилого будинку.
Після прийняття даного рішення позивач виготовив будівельний паспорт на будинок і розпочав будівництво будинку. На даний час будинок незавершений будівництвом . Для продовження будівництва необхідно виготовити новий дозвіл на право виконання будівельних робіт згідно припису за № 685 від 16 квітня 2010 року , внесеного заступником начальника інспекції ДАБК у Закарпатській області. Дозвіл на виконання будівельних робіт згідно до ст.. 29 Закону України «Про планування і забудову територій від 20 .04.2004 року надається інспекціями ДАБК при умові наявності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою.
На даний час дозвіл на проведення будівельних робіт позивач оформити не може по тій причині, що 21 квітня 2010 року на 21 сесії п»ятого скликання Великокопанської сільської ради було прийнято рішення про обмеження використання територій населеного пункту, де заборонено забудову земельних ділянок по вулиці Набережній в с.В.Копаня і розпочато процес внесення змін до генерального плану населеного пункту , скасовано рішення 6 сесії сільської ради 21 скликання від 12 квітня 1991 року «Про надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків і господарських будівель» . Отже, цим рішенням неправомірно скасовано рішення , яким ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку пл.. 0.07 га для будівництва будинку по АДРЕСА_1 порушено право землекористувача.
Позивач вважає дане рішення незаконним, оскільки , направлено на ущемлення інтересів позивача . Згідно довідки в.о. начальника відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури від 18.05.2010 року та схеми вертикального планування та водопостачання с.Велика Копаня на сьогоднішній день не вносились ніякі зміни до генерального плану села, а тому сесія неправомірно скасувала рішення від 12.04.1991 року. Вулиця Набережна забудована будинками та недобудованими будинками. Згідно до ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом чи договором, мають право споруджувати жилі будинки , виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку , встановленому законом. Права ОСОБА_1 порушені так як на даний час він позбавлений права володіння земельною ділянкою і для нього створені перепони в подальшому будівництві будинку.
Також позивач зазначає, що шестимісячний строк на оскарження рішення 21 сесії п»ятого скликання Великокопанської сільської ради від 21 квітня 2010 року позивач пропустив з поважних причин.
На момент прийняття рішення 21 квітня 2010 року була інша редакція ст. 99 КАС України , якою передбачалось, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. За таких обставин на нього поширюється закон, який дія в на час прийняття рішення , станом на 21 квітня 2010 року.
Вважаючи, що порушене його право позивач просить визнати недійсним рішення сесії п»ятого скликання Великокопанської сільської ради від 21 квітня 2010 року, та поновити шестимісячний строк на оскарження його.
В судове засідання позивач та його представник ОСОБА_2, подав заяву в якій свої позовні вимоги підримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві та просив суд їх задоволити повністю.
Представник відповідача по дорученню - ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій вимоги позовні визнає і не заперечує щодо їх задоволення, та просить справу розглянути у їхній відсутності.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємов"язку, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням шостої сесії двадцять першого скликання від 12.04.1991 року ОСОБА_1 виділено за рахунок присадибного фонду сільської ради земельну ділянку площею 0.07 га в АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального жилого будинку.
Після прийняття даного рішення позивач виготовив будівельний паспорт на будинок і розпочав будівництво будинку. На даний час будинок незавершений будівництвом . Для продовження будівництва необхідно виготовити новий дозвіл на право виконання будівельних робіт згідно припису за № 685 від 16 квітня 2010 року , внесеного заступником начальника інспекції ДАБК у Закарпатській області. Дозвіл на виконання будівельних робіт згідно до ст.. 29 Закону України «Про планування і забудову територій від 20 .04.2004 року надається інспекціями ДАБК при умові наявності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою.
На даний час дозвіл на проведення будівельних робіт позивач оформити не може по тій причині, що 21 квітня 2010 року на 21 сесії п»ятого скликання Великокопанської сільської ради було прийнято рішення про обмеження використання територій населеного пункту, де заборонено забудову земельних ділянок по вулиці Набережній в с.В.Копаня і розпочато процес внесення змін до генерального плану населеного пункту , скасовано рішення 6 сесії сільської ради 21 скликання від 12 квітня 1991 року «Про надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків і господарських будівель» . Отже, цим рішенням неправомірно скасовано рішення , яким ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку пл.. 0.07 га для будівництва будинку по АДРЕСА_1 порушено право землекористувача.
Посилання позивача на те, що прийняття оспорюваного рішення сесії сільської ради порушить його права та законні інтереси в майбутньому, суд не може прийняти до уваги, оскільки на даний час дозвіл на проведення будівельних робіт позивач оформити не може. Отже суд приходить до висновку, що позивач, навів належні та безспірні докази того, що рішення 21 сесії п»ятого скликання Великокопанської сільської ради від 21.04.2010 року про обмеження використання територій населеного пункту прийняте з порушеннями вимог закону та порушує його законні права та його законні інтереси.
Згідно до ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом чи договором, мають право споруджувати жилі будинки , виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку , встановленому законом.
Права ОСОБА_1 порушені так як на даний час він позбавлений права володіння земельною ділянкою і для нього створені перепони в подальшому будівництві будинку.
Відповідно п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за № 7 від 16 квітня 2004 року \із змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2\ при вирішенні спорів про припинення права власності на земельну ділянку чи право користування, суди повинні приймати до уваги, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це тільки в порядку , на підстав і і при умові, передбаченими статтями 140-149 Земельного кодексу України. У випадках, передбачених цими нормами, припинення права власності на землю або право землекористування здійснюється за позовом відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недотримання якого є підставою для визнання рішення цього органу і виданих державних актів недійсними.
Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами \ стаття 74 Закону. Таким чином , органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення , вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов»язані з реалізацією певних суб»єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб»єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення».
Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або земле користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів в їх сукупності відповідно до вимог ст.86 КАС України, суд приходить до переконання, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст.ст.95, 152, 158 Земельного Кодексу України, п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за №7 від 16.04.2004 року/із змінами та доповненнями, винесеними постановою Пленуму Верховного суду України від 19.03.2010 року №2/, та керуючись ст.ст.7,9,17, 71,86, 99, 100, 157,159,163 КАС України , суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Поновити шестимісячний строк на оскарження рішення 21 сесії п»ятого скликання Великокопанської сільської ради від 21 квітня 2010 року.
Визнати рішення двадцять першої сесії п»ятого скликання про обмеження використання територій населеного пункту-недійсним.
Стягнути з Великокопанської сільської ради ради на користь ОСОБА_1- 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення.У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т. Ю. Левко