Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317
Іменем України
17.03.2011Справа №5002-28/3759-2010
За позовом - Прокурора м. Феодосії (98100, м. Феодосія, вул. Українська, 5) в інтересах держави в особі Феодосійської міської ради (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4).
До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юркаффа» (98100, м. Феодосія, вул. Горького, б. 12, кв. 4).
Про зміну умов договору оренди землі.
Суддя С.О. Лукачов
представники:
Від прокуратури - не з'явився, повідомлений належним чином.
Від позивача - ОСОБА_2 - гол. спец., довіреність № 02-29-3583 від 29.12.2010р.
Від відповідача - ОСОБА_3 - представник, довіреність від 10.12.2010р.
Суть спору: Прокурор м. Феодосії в інтересах держави в особі Феодосійської міської ради звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юркаффа» про зміну умов договору оренди земельної ділянки, реєстраційний номер 040801900128 від 22.05.2008 р., в редакції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без достатніх правових підстав відмовляється змінювати умови договору оренди землі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог.
20.09.2010р. ухвалою господарського суду АР Крим провадження у справі зупинялося до розгляду Севастопольським апеляційним адміністративним судом справи № 2а-1884/10/0121.
15.03.2011р. представник ТОВ «Юркаффа» надав клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням господарського суду АР Крим у справі № 5002-5/6215-2010. Враховуючи положення ст. 79 ГПК України, суд залишив дане клопотання без задоволення, з огляду на відсутність належних доказів які свідчать про неможливість розгляду цієї справи до набрання рішенням господарського суду АР Крим у справі № 5002-5/6215-2010 законної сили.
Ухвалою господарського суд від 15.03.2011р. відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід судді у справі, про що винесено відповідну ухвалу.
17.03.2011р. від відповідача надійшов додатковий відзив на позовну заяву, в якому останній також просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилається на те, що позивач безпідставно змінив економіко-планувальні зони м. Феодосія, що потягло за собою необґрунтовану зміну земельного податку та збільшення орендної плати.
У справі оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -
27 листопада 2007 року рішенням 25 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради № 1256 «Про надання земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Юркаффа» (а. с. 14) затверджено проект землеустрою по відводу земельної ділянки ТОВ «Юркаффа» для обслуговування комплексу викуплених нежитлових будов, реконструкції під торгово-виробничий комплекс та благоустрій території, код цільового використання - 1.11.3 (для роздрібної торгівлі та комерційних послуг), код цільового використання - 1.10.5 (підприємства іншої промисловості) та передано в оренду на строк до 30.11.2056р. земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Феодосія, вул. Володарського, 37-А, 37-Б, площею 0,4630 га, кадастровий номер 01 116 000 000 101 005 66.
26 грудня 2007 року, на підставі рішення № 1256, між Феодосійською міською радою та ТОВ «Юркаффа», укладено договір оренди землі, зареєстрований у Феодосійському міському відділі КРФ ДП «ЦДЗК при Держкомземі України», про що вчинено запис від 22 травня 2008р. за № 040801900128 (а. с. 8-10).
Відповідно до п. 1 договору, орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування земельні ділянки, які знаходиться: м. Феодосія, вул. Володарського, буд. 37-А, 37-Б, зона «Челноковська» оціночний район № 63, кадастровий номер ділянки 01 116 000 000 101 005 66.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: ділянка № 1 - 367619,27 гривень, ділянка № 2 - 569696,92 гривень. (п. 5 договору).
Строк дії договору визначено до 30.11.2056р. (пункт 8 договору).
Відповідно до п. 9 договору, орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з 04.04.2007р., у грошовій формі із зазначенням: ділянка № 1 - 4 відсотків, ділянка № 2 - 2 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 26098,71 грн.: ділянка № 1 - 14704,77 грн., ділянка № 2 - 11393,94 грн. за рік.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 10 договору).
Згідно п. 11 договору, орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету з коду бюджетної класифікації «Орендна плата з юридичних (фізичних) осіб».
Відповідно до п. 13 договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.»
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю» (що діяв на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин та до набрання законної сили Податковим кодексом України) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Судом встановлено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року були внесені зміни в Закон України «Про оренду землі» і Закон України «Про плату за землю».
Так, з 1 січня 2008 року, відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», встановлений новий мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, який не може бути менше: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, встановленого Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року;
- для інших категорій земель - триразового розміру земельного податку, встановленого законом України «Про плату за землю».
Також, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 роки і внесення змін до деяких законодавчих актів України» також був змінений розмір земельного податку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-VІ від 03.06.2008 р. частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі» були викладені у такій редакції: "Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".
В подальшому, Законом України N 2756-VI від 02.12.2010 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» вказані частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі» були виключені.
У той же час, частиною 1 статті 7 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.
Таким чином, внесеними у земельне законодавство змінами передбачено, що орендна плата за передану в користування відповідачам земельну ділянку не може бути меншою 3% від грошової оцінки. При цьому, саме грошова оцінка земельної ділянки є вихідною базою для обчислення розміру плати за землю.
Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу за користування земельною ділянкою «інших категорій земель» не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.
Статтею 5 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
30.09.2005 р. на 41 сесії 4 скликання Феодосійською міською радою винесено рішення № 2299 «Про введення ставок орендної плати за землю», яким встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду та використовуються: для комерційного використання, у розмірі 4 відсотків їх нормативної грошової оцінки; для промисловості, у розмірі 2 відсотків їх нормативної грошової оцінки (а. с. 18).
Рішенням 46 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради від 27.01.2006 року № 2633 «Про застосування нової форми договору оренди землі» було рекомендовано застосовувати типову форму договору, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі», зі змінами та доповненнями відповідно до чинного законодавства.
26.01.2008р. рішенням 28 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради № 1345 «Про міський бюджет на 2008р.» (а. с. 20-22) внесені зміни до рішення № 2299, відповідно до яких було встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду, у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
29.08.2008 року рішенням 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради № 1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії» (а. с. 19) встановлено розмір земельного податку, відповідно до нормативної грошової оцінки земель міста Феодосії та згідно з Законом України «Про плату за землю», також, пунктом 4.1. даного рішення вказано на необхідність укладання додаткових угод до договорів оренди землі, з метою приведення їх у відповідність до чинного законодавства.
28.11.2008 року рішенням 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради № 1842 «Про введення ставок орендної плати за землю» ( а. с. 17) встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, згідно з Українським класифікатором цільового використання землі - для інших видів використання, що дорівнює 3 відсоткам нормативної грошової оцінки.
Умовами договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у випадку: «зміни розмірів земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством».
Таким чином, зі зміною грошової оцінки землі змінився розмір земельного податку.
Відповідно до норм Закону України «Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003р.№ 1160 всі вищезазначені рішення Феодосійської міської ради були опубліковані в місцевих засобах масової інформації, тим самим були доведені до відома орендаря.
Отже зміни в земельному законодавстві призвели до виникнення нових прав та обов'язків учасників земельних правовідносин, у зв'язку з чим, виникла необхідність у приведенні укладеного договору у відповідність з чинним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 13 Закону України “Про оренду землі” визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі згідно зі статтею 15 Закону України “Про оренду землі” є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до статті 21 Закону України “Про плату за землю” (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).
Відповідно до пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
В пункті 36 Договору оренди сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Листом від 29.01.2010 р. № 02-30-26 (а. с. 12) Феодосійська міська рада надіслала відповідачу додаткову угоду від 20.10.2009р. до договору оренди землі від 22.05.2008р., в якій запропонувала відповідачу змінити спірні пункти договору відповідно до змін в законодавстві та викласти їх у наступній редакції:
1. П. 1 - слова «зона «Челноковська» оціночний район № 63», читати: «з 01.01.2009 р. економіко-планувальна зона № 13»;
2. П. 5 - читати у наступної редакції: «Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.(включно) - ділянка № 1 - 377912,61 грн., ділянка № 2 - 585648,44 грн., з 01.01.2009р.: ділянка № 1 - 1 412081,22 грн., ділянка № 2 - 2 188 118,78 грн.»
3. П. 9 - читати у наступної редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з: 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. (включно) у грошовій формі із зазначенням: ділянка № 1 - 4 відсотків, ділянка № 2 - 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 32685,95 грн., у тому числі ділянка № 1 - 15116,50 грн., ділянка № 2 - 17569,45 грн., з 01.01.2009 р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 108006,00 грн. за рік, у тому числі: ділянка № 1 - 42362,44 грн., ділянка № 2 - 65643,56 грн.
4. П. 36 - читати у наступної редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.»;
5. Доповнити п. 48 у наступної редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом.»
6. Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди землі від 22 травня 2008 р. реєстраційний № 040801900128.».
Факт отримання 03.02.2010р. відповідачем зазначеного листа та додаткової угоди, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 13).
Суд встановив, що вказана додаткова угода відповідачем не підписана.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів місцевого самоврядування прийнятті в межах власної компетенції, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, установами та організаціями, посадовцями, а також громадянами, які постійно проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування збитки їх діями або бездіяльністю, а також в результаті невиконання рішень органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
Також суд звертає увагу на позицію Президії Вищого господарського суду України, викладену в пункті 3.4.7 Рекомендацій «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» від 02.02.2010 р. N 04-06/15, за якою у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
Всупереч положенням статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України суду не були надані докази скасування або визнання недійсними вищевказаних рішень Феодосійської міської ради №1698 від 29.08.2008 р. та №1842 від 28.11.2008 р., у зв'язку з чим вказані рішення є обов'язковими для виконання на відповідній території.
Пунктами 3, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З урахуванням цього суд дійшов висновку про те, що прийняття Феодосійською міською радою рішень щодо затвердження ставок орендної плати за землю та нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії, які є обов'язковими для виконання, є підставами для перегляду розміру орендної плати, та дає підстави для висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати.
Разом з тим, суд вважає вимоги позивача про: зміну економіко планувальної зони з 01.01.2009р., зміну нормативно-грошової оцінки земельних ділянок починаючи з 01.01.2008р. та з 01.01.2009р. та зміну орендної плати з 01.01.2008 р. та з 01.01.2009р. - необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню, з огляду на ч. 5 статті 188 Господарського кодексу України відповідно до якої, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 19.01.2011р. у справі № 5002-23/3683-2010.
Судові витрати по оплаті державного мита у сумі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 17.03.2011р.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України - 22.03.2011р.
Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Змінити умови договору оренди земельної ділянки, реєстраційний номер 040801900128 від 22.05.2008р., укладеного між Феодосійською міською радою (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юркаффа» (98100, м. Феодосія, вул. Горького, б. 12, кв. 4, код ЄДРПО України 33180100), виклавши пункти договору у наступній редакції:
1. Пункт 1 - слова «зона «Челноковська» оціночний район № 63» замінити на: «економіко-планувальна зона № 13»;
2. Пункт 5 викласти у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: ділянка № 1 - 1 412081,22 грн., ділянка № 2 - 2 188 118,78 грн.»
3. Пункт 9 викласти у наступній редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 108006,00 грн. за рік, у тому числі: ділянка № 1 - 42362,44 грн., ділянка № 2 - 65643,56 грн.»;
4. Пункт 36 викласти у наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди, щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду»;
5. Доповнити договір пунктом 48 у наступній редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом».
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юркаффа» (98100, м. Феодосія, вул. Горького, б. 12, кв. 4, код ЄДРПО України 33180100) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 85,00 грн.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юркаффа» (98100, м. Феодосія, вул. Горького, б. 12, кв. 4, код ЄДРПО України 33180100) в дохід державного бюджету м. Сімферополя (рахунок 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 236,00 грн.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Лукачов С.О.