Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203
Іменем України
23.03.2011Справа №5002-29/661-2011
За позовом - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6).
До відповідача - Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (97026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3 «А»).
Про стягнення 167 850,92 грн.
Суддя О.І. Башилашвілі
Представники:
Від позивача - ОСОБА_1. - представник, довіреність №406-Д від 19.07.2010р., паспорт.
Від відповідача - ОСОБА_2., представник, довіреність №20-3/6267 від 30.12.2010р.
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 166 709,52 грн., інфляційні втрати в сумі 760,00 грн., 3% річних в розмірі 381,40 грн., а всього 167 850,92грн. Також, позивач просить стягнути на його користь з відповідача витрати, пов'язані зі сплатою державного мита та інформаційно - технічного забезпечення судового процесу, при подачі позову до суду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору на постачання електричної енергії № 8 від 17.11.2008 р. та Додаткової угоди до договору № 1/102 від 14.09.2010р., укладених між сторонами у справі, відповідачем не сплачувались нарахування за спожиту електричну енергію, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість в сумі 166 709,52 грн., яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.
До того ж, посилаючись на факт порушення відповідачем умов договору на постачання електричної енергії № 8 від 17 листопада 2008 року, позивач просить стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» інфляційні втрати та три відсотки річних за несвоєчасне виконання зобов'язань у примусовому порядку.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 23 лютого 2011р. позов Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.
У судове засідання 09.03.2011р. позивач надав акт звірки взаємних розрахунків, підписаний відповідачем, до якого увійшла спірна сума позовних вимог. Даний акт звірки долучено в матеріали справи.
У судовому засіданні 23.03.2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить задовольнити їх.
Також позивачем надана довідка №265 від 10.03.2011р., згідно з якою станом на 10.03.2011р. оплата відповідачем спожитої електричної енергії за додатковою угодою №1/1202 від 14.09.2010р. до договору №8 від 17.11.2008р. не проведена.
Дана довідка оглянута у судовому засіданні та долучена в матеріали справи.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнав, в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції відповідач проти позову заперечував, однак письмового відзиву на позов не надав.
Суд вважає можливим розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України при неподанні відзиву на позовну заяву за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд
17.11.2008р. між ВАТ «Крименерго» (Постачальник) та ОП «Кримтеплокомуненерго» (Споживач) укладений договір №8 на постачання електричної енергії (далі Договір), згідно якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, вказаною в додатку №6 «Акт розмежування балансової належності електромереж і експлуатаційної відповідальності Сторін» до договору, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії і здійснює інші платежі згідно умов даного Договору (а.с. 11-14).
Вказаний договір був укладений на строк до 01.10.2010р., а в частині розрахунків до повного їх завершення (п. 9.6 договору).
Доказів розірвання або визнання недійсним даного договору суду не надано.
Згідно п.2.2.2 договору, Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в об'ємах, встановлених розділом 5 і з урахуванням умов розділу 6 даного договору.
Відповідно до п. 2.3.3 договору, Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування згідно умов додатку №4 «Порядок розрахунків».
Позивач виконував взяті на себе договірні зобов'язання, однак відповідач порушував умови договору, в частині своєчасності та повноти оплати отриманої електричної енергії, в наслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 166709,52грн.
14.09.2010р. між сторонами укладено додаткову угоду №1/1202 про реструктуризацію і погашення заборгованості Споживача за 2010р. до договорів, у тому числі і до договору №8 від 17.11.2008р. (а.с. 10).
За умовами даної додаткової угоди, відповідач, згідно графіка, мав погасити заборгованість, що утворилась внаслідок невиконання умов договору №8 від 17.11.2008р. в жовтні 2010р. у сумі 40000,00грн., в листопаді 2010р. в сумі 40000,00грн. та в грудні 2010р. в сумі 86709,52грн.
Однак відповідачем сума заборгованості згідно графіку погашена не була, та станом на 10.02.2011р. складає 166709,52грн., що стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.
Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.
За загальним правилом цивільного права зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).
Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобов'язань за договором №8 від 17.11.2008р. та додаткової угоди №1/1202 від 14.09.2010р. суду не надано.
Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується матеріалами справи, у тому числі підписаним та скріпленим печатками підприємств актом звірки взаємних розрахунків від 10.02.2011р.
Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 166709,52грн. заборгованості обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню
Також позивач просить стягнути з відповідача 381,4грн. - 3% річних за період з 26.10.2010р. по 31.12.2010р. та 760,00грн. інфляційних втрат за період з листопада 2010р. по грудень 2010р.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 381,4грн. - 3% річних та 760,00грн. інфляційних втрат також підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (97026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3 «А») на користь Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р/р 260323051142 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 001314400) 166709,52грн. основного боргу.
3.Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (97026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3 «А») на користь Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р/р260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 001314400) 760,00 грн. інфляційних втрат, 381,40 грн. - 3% річних, 1698,21грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.