Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 211
Іменем України
18.03.2011Справа №5002-8/169-2011
За позовом - Концерну "Військторгсервіс", м. Київ в особі філії "Кримське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс", м. Сімферополь
до відповідачів -
1. Новофедорівської селищної ради, АР Крим, Сакський район, смт Новофедорівка
2. виконавчого комітету Новофедорівської селищної ради, Сакський район, смт. Новофедорівка
третя особа - Міністерство оборони України, м. Київ
про визнання недійсними та скасування рішень.
За участю Прокуратури Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь
Суддя Чумаченко С.А.
Від позивача - ОСОБА_1, представник по довіреності від 27.12.10р.
Від відповідачів - ОСОБА_2 представник по довіреності від 18.10.10р.; ОСОБА_3
Від третьої особи - ОСОБА_4., представник по довіреності від 05.01.11р.
Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону - Свіренко Р.
Суть спору: Позивач - Концерн "Військторгсервіс" в особі філії "Кримське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс" звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідачів - Новофедорівської селищної ради, виконавчого комітету Новофедорівської селищної ради та просить суд:
- визнати недійсним і скасувати рішення Новофедорівської селищної ради №262 від 04 січня 2005 року «Про надання згоди на прийом в комунальну власність Новофедорівської територіальної громади об'єктів Міністерства Оборони України»;
- визнати недійсним і скасувати рішення виконавчого комітету Новофедорівської селищної ради №203 від 11 серпня 2006 року «Про визнання права власності на нерухоме майно» за Новофедорівською селищною радою в частині наступних об'єктів нерухомості:
1. комбінат побутового обслуговування літер «А» загальною площею 358,2 кв.м, площа забудови 180,8 кв.м у смт Новофедорівка по вул. Севастопольська,1;
2. магазин літер «А» загальною площею 165,9 кв.м;
3. кафе літер «Б» загальною площею 265,2 кв.м;
4. магазин літер «В» загальною площею 122,2 кв.м;
5. кіоск літер «Г» загальною площею 21,8 кв.м у смт. Новофедорівка, по вул. Марченко 2е;
6. підсобне господарство, літер «А» загальною площею 528,3кв.м у смт Новофедорівка, вул. Сердюкова,17.
- визнати недійсним і скасувати рішення виконавчого комітету Новофедорівської селищної ради №205 від 11 серпня 2006 року «Про визнання права власності на нерухоме майно» за Новофедорівською селищною радою в частині наступних об'єктів нерухомості:
1. комбінат побутового обслуговування літер «А» загальною площею 358,2 кв.м, площа забудови 180,8 кв.м у смт Новофедорівка по вул. Севастопольська,1;
2. магазин літер «А» загальною площею 165,9 кв.м;
3. кафе літер «Б» загальною площею 265,2 кв.м;
4. магазин літер «В» загальною площею 122,2 кв.м;
5. кіоск літер «Г» загальною площею 21,8 кв.м у смт. Новофедорівка, по вул. Марченко 2е;
6. підсобне господарство, літер «А» загальною площею 528,3кв.м у смт Новофедорівка, вул. Сердюкова,17.
Представник Новофедорівської селищної ради надав суду письмові пояснення по справі, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що спірні рішення були прийняти на підставі Директиви Міністра Оборони України № Д-49 від 03 листопада 2004 року «Про безоплатну передачу військового майна до комунальної власності територіальної громади селища Новофедорівка», яка не скасована та має юридичну силу.
Представник відповідача, виконком Новофедорівської селищної ради, надав суду письмові пояснення по справі, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на пропуск строку позовної давності позивачем.
Представник третій особи надав суду письмові пояснення по справі, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Військовим прокурором Сімферопольського гарнізону надані письмові пояснення по суті спору, згідно до яких останній вважає, що позовні вимоги Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Кримське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс" підлягають задоволенню.
Справа слуханням відкладалась, в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, суд
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що Директива Д-49 Міністерство Оборони України від 03 листопада 2004 року поширюється лише на військове майно, тобто майно закріплене за військовими частинами, установами і організаціями на праві оперативного управління, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до вимог закону України "Про правовий режим майна Збройних Сил України" військове майно - це загальнодержавне майно, що закріплене за військовою частиною, установою, організацію на праві оперативного управління. Особливістю правового статусу військового майна є те, що відповідно до закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" військовими частинами, установами організаціями являються ті, що міститися за рахунок засобів Державного бюджету України. Директива Д-49 не поширюється на майно Державного підприємства Міністерства оборони України «Кримське управління військової торгівлі» тому що воно не є військовим майном, а є майном державного підприємства яке закріплене за підприємством і належить йому на праві повного господарського відання і утримується за рахунок коштів підприємства.
Представник Новофедорівської селищної ради надав суду письмові пояснення по справі, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що спірні рішення були прийняти на підставі Директиви Міністра Оборони України № Д-49 від 03 листопада 2004 року «Про безоплатну передачу військового майна до комунальної власності територіальної громади селища Новофедорівка», яка не скасована та має юридичну силу.
Представник відповідача, виконком Новофедорівської селищної ради, надав суду письмові пояснення по справі, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на пропуск строку позовної давності позивачем.
Суд розглянувши матеріали справи, вважає що позов задоволенню не підлягає за наступними підставами.
По перше: представник виконавчого комітету Новофедорівської селищної ради просить суд, при вирішенні даного спору, застосувати строк позовної давності.
В свою чергу, суд вважає помилковими доводи Відповідача в частині наявності підстав для застосування позовної давності для захисту порушеного права позивача, оскільки за пунктом 4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу власника чи іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
У зв'язку із чим, суд відмовляє в клопотанні виконавчого комітету Новофедорівської селищної ради щодо застосування при вирішенні даного спору строку позовної давності.
По друге: відповідно до п.1.1. Статуту Концерну «Військторгсервіс» - Концерн є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності та належить до сфери управління Міністерства оборони України має у своєму складі структурні підрозділи одним із яких було Державне підприємство Міністерства оборони України «Кримське управління військової торгівлі».
Згідно до п.7.3 Статуту Концерну «Військторгсервіс» - майно Концерну перебуває в державні власності і закріплене за ним на праві господарського відання.
Відповідно до наказу Міністра оборони України №137 „Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України «Кримське управління військової торгівлі» від 05 квітня 2007 воно реорганізовано шляхом приєднання до Концерну «Військторгсервіс», який є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків Державного підприємства Міністерства оборони України «Кримське управління військової торгівлі» основні фонди та оборотні кошти, інші цінності Державного підприємства Міністерства оборони України «Кримське управління військової торгівлі» закріплені за Концерном «Військторгсервіс» на праві повного господарського відання.
Відповідно до наказу генерального директора Концерну «Військторгсервіс» № 38 від 26 квітня 2007 року створена філія «Кримське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» яка є розпорядником майна на підставі доручення засновника - Концерну «Військторгсервіс» та Положення про філію.
Згідно до пункту 3.3. Положення про філію «Кримське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» - майно філії є державною власністю.
Державне підприємство Міністерства оборони України "«Кримське управління військової торгівлі» відповідно до класифікатора форм власності України ДК 001:2004 від 01 червня 2004 року є державним підприємством Міністерства оборони та має у своєму складі філії, однією з яких є «Військторг №95». Майно державного підприємства Міністерства оборони України «Кримське управління військової торгівлі» засновано на державній власності та закріплене за ним на праві повного господарського відання.
На підставі наказу № 149 Міністерства оборони України від 06 травня 1997 року у результаті реорганізації Військторг № 95 (колишній Військторг 676) був приєднаний до Кримського управління військової торгівлі, що є правонаступником реорганізованих підприємств.
З 1991 року на балансі Воєнторгу №95 Державного підприємства Міністерства оборони України "Кримське управління військової торгівлі" знаходяться об'єкти нерухомого майна що розташовуються за адресою: Сакський р-н, смт Новофедорівка: комбінат побутового обслуговування, підсобне господарство, магазин, кафе, магазин, кіоск, павільйон (вул. Марченка, 2 е).
Враховуючи, що управління спірним майном здійснювалося Міністерством оборони України, останній діючи в межах своїх повноважень (п. 12 Положення про Міністерство оборони України), видав Директиву Міністерства Оборони України № Д-49 від 03 листопада 2004 року «Про безоплатну передачу військового майна до комунальної власності територіальної громади селища Новофедорівка».
До матеріалів справи представлений текст Директиви Міністра Оборони України №Д-49 від 03 листопада 2004 року «Про безоплатну передачу військового майна до комунальної власності територіальної громади селища Новофедорівка», який в свою чергу, свідчить про наявність необхідних погоджень, а додаток № 1 до Директиви містить перелік нерухомого та рухового військового майна, яке передається до комунальної власності територіальної громади селища Новофедорівка.
В подальшому, 04 січня 2005 року на підставі Директиви Міністра Оборони України №Д-49 від 03 листопада 2004 року Новофедорівською селищною радою було прийнято рішення №262 «Про надання згоди на прийом в комунальну власність Новофедорівської територіальної громади об'єктів Міністерства Оборони України» яким надана згоду на приймання у комунальну власність Новофедорівської територіальної громади об'єктів Міністерства Оборони України.
11 серпня 2006 року на підставі Директиви Міністерства оборони України від 03 листопада 2004 року №Д-49 виконавчим комітетом Новофедорівської селищної ради було прийняте рішення №203 «Про визнання права власності на нерухоме майно, передане Міністерством Оборони України (Директива Міністерства Оборони № Д-49 від 03.11.2004 р.), розташоване на території Новофедорівської територіальної громади: комбінат побутового обслуговування, адміністративно-господарський комплекс (вул. Марченко,2а), магазин, кафе, магазин, кіоск (вул. Марченко, 2Е), підсобне господарство, дитячий садок, пожежне депо, за Новофедорівською селищною радою».
Відповідно до рішення виконавчого комітету Новофедорівської селищної ради №203 від 11 серпня 2006 року було вирішено - визнати право власності за Новофедорівською селищною радою на нерухоме майно, передане Міністерством Оборони України (Д-49), розташоване на території Новофедорівської селищної громади:
- комбінат побутового обслуговування, літер «А», загальною площею 358,2 кв.м, площа забудови 180,8 кв.м;
- магазин, літер «А», загальною площею 165,9 кв.м;
- кафе, літер «Б», загальною площею 265,2 кв.м;
- магазин, літер «В», загальною площею 122,2 кв.м;
- кіоск, літер «Г», загальною площею 21,8 кв.м у смт. Новофедорівка, по вул. Марченко 2е;
- підсобне господарство, літер «А» загальною площею 528,3 кв.м у смт Новофедорівка, вул. Сердюкова,17.
11 серпня 2006 року на підставі Директиви Міністерства оборони України від 03 листопада 2005 року №Д-49 виконавчим комітетом Новофедорівської селищної ради було прийняте рішення №205 «Про визнання права власності на нерухоме майно, передане Міністерством Оборони України (Директива Міністерства Оборони № Д-49 від 03.11.2004 р.), розташоване на території Новофедорівської територіальної громади: комбінат побутового обслуговування, адміністративно-господарський комплекс (вул. Марченко,2а), магазин, кафе, магазин, кіоск (вул. Марченко, 2Е), підсобне господарство, дитячий садок, пожежне депо, за Новофедорівською селищною радою».
Відповідно до рішення виконавчого комітету Новофедорівської селищної ради №203 від 11 серпня 2006 року було вирішено - визнати право власності за Новофедорівською селищною радою на нерухоме майно, передане Міністерством Оборони України (Д-49), розташоване на території Новофедорівської селищної громади:
- комбінат побутового обслуговування, літер «А», загальною площею 358,2 кв.м, площа забудови 180,8 кв.м у смт Новофедорівка по вул. Севастопольська,1;
- магазин, літер «А», загальною площею 165,9 кв.м;
- кафе, літер «Б», загальною площею 265,2 кв.м;
- магазин, літер «В», загальною площею 122,2 кв.м;
- кіоск, літер «Г», загальною площею 21,8 кв.м у смт. Новофедорівка, по вул. Марченко 2е;.
- підсобне господарство, літер «А» загальною площею 528,3 кв.м у смт Новофедорівка, вул. Сердюкова, 17.
Згідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про Збройні сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних сил України, є державною власністю.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету міністрів України від 29 серпня 2002 року №1282 затверджений Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил.
Згідно до пункту 4 «Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил» передача індивідуально визначеного військового майна у комунальну власність здійснюється за рішенням Міністерства оборони України.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів скасування Директиви Міністерства Оборони України від 03 листопада 2004 року №Д-49 «Про безоплатну передачу військового майна до комунальної власності територіальної громади селища Новофедорівка» суду не представлено.
Отже, Директива Міністерства Оборони України від 03 листопада 2004 року №Д-49 «Про безоплатну передачу військового майна до комунальної власності територіальної громади селища Новофедорівка», на підставі якої були прийняти спірні рішення, має юридичну силу.
Наказом Міністерства Оборони України від 16 липня 1997 року за №300 було затверджене «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України».
Відповідно до п.3.8.16 Положення (в редакції що діяла на момент передачі майна)- Начальник (директор) підприємства військової торгівлі відповідає: за організацію, повноту та якість торговельно-побутового забезпечення частин, з'єднання (гарнізону) та виконує свої обов'язки відповідно до Положення підприємства військової торгівлі, укладеного контракту та цього Положення.
У своєї діяльності Начальник (директор) підприємства військової торгівлі керується діючим законодавством України, Наказами і Директивами Міністерства Оборони України.
На підставі Директиви Міністерства Оборони України від 03 листопада 2004 року №Д-49, був складений Акт прийму-передачі військового нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства Міністерства Оборони України «Кримське управління військової торгівлі» в комунальну власності Новофедорівської територіальної громади №39.
Відповідно до Акту №39 - Державне підприємство Міністерства Оборони України «Кримське управління військової торгівлі» передав, а Новофедорівська територіальна громада безоплатно прийняла в комунальну власність Новофедорівської територіальної громади об'єкти Міністерства Оборони України.
Як слідує з матеріалів справи, Акт №39 прийму-передачі військового нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства Міністерства Оборони України «Кримське управління військової торгівлі» в комунальну власності Новофедорівської територіальної громади №39, складений та підписаний повноважними представниками сторін.
Також слід зауважити, що Акт №39 прийму-передачі військового нерухомого майна був затверджений керівником державного підприємства Міністерство оборони України «Кримське управління військової торгівлі» 04 березня 2005 року.
Крім того, суд звертає увагу сторін на те, що нормами діючого законодавства не передбачено надання згоди державного підприємства Міністерства Оборони України на вилучення загальнодержавного майна по рішенню власника - Держави.
Посилання позивача на Передавальний Акт приймання-передачі основних фондів, оборотних активів, власного капіталу та зобов'язань державного підприємства Міністерство оборони України «Кримське управління військової торгівлі» у зв'язку із його реорганізацією шляхом приєднання до Концерну «Військторгсервіс» від 01 листопада 2007 року, суд не може прийняти до уваги.
Так, на думку суду, Передавальний Акт від 01 листопада 2007 року лише документально відображає передачу майна з балансу державного підприємства Міністерство оборони України «Кримське управління військової торгівлі» на баланс Концерну «Військторгсервіс».
В свою чергу, як раніше вказувалося судом, спірне майно вже було передане Новофедорівської територіальної громаді по Акту №39 прийму-передачі військового нерухомого майна, який складений на підставі Директиви Міністерства Оборони України від 03 листопада 2004 року №Д-49, та підписаний повноважними представниками сторін.
Враховуючи на вищевикладене, суд вважає, що рішення Новофедорівської селищної ради №262 від 04 січня 2005 року, рішення виконавчого комітету Новофедорівської селищної ради №№203,205 від 11 серпня 2006 року, прийняти відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ч. 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України за №02-5/35 від 26.01.2000 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
18 березня 2011 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частині рішення.
Рішення оформлено і підписане 23 березня 2011 року
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-84 ГПК України, суд
ВИРIШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.