Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 105
Іменем України
23.03.2011Справа №5002-3/147.1-2011
За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім.. М.І. Пирогова», м. Саки (м. Саки, вул. Курортна, 2)
До відповідача Видавництва «Сонат», м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул. Хабаровська,48, кв. 41)
Про стягнення 30 280,20 грн.
Суддя ГС АРК Соколова І.О.
18.03.11.р
Від позивача - представник ОСОБА_1 за дор. № 235 від 17.02.11р.
Від відповідача - представник ОСОБА_2. за дор. від 03.09.10р., ОСОБА_3. за дор. від
21.03.11.р
Від позивача - представник ОСОБА_1 за дор. № 235 від 17.02.11р.
Від відповідача - представник ОСОБА_2. за дор. від 03.09.10р..
Суть спору: В липні 2010р. Державне підприємство Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова», м. Саки звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Видавництва “Сонат”, м. Сімферополь, в якій просило суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки у вигляді сплаченого авансу в сумі 26160,00 грн., пеню в сумі 1831,20 грн. та штраф в сумі 2289,00 грн. на підставі Договору №5/162 на створення літературного твору від 10.02.2010р., а також покласти на відповідача судові витрати, у тому числі витрати за послуги адвоката в сумі 3529,00 грн., державне мито - 302,80грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн..
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач порушив свої зобов'язання за вищевказаним договором, а тому, на підставі ч. 1 ст. 623 ГК України, зобов'язаний відшкодувати позивачу завдані цім збитки у вигляді авансу у розмірі 26160,00 грн.
Рішенням ГС АРК від 02.08.10р р. по справі № 2-28/3638-10 позов ДП Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова» був задоволений у повному обсязі, а саме: на користь позивача з відповідача було стягнуто збитки у вигляді сплаченого авансу в сумі 26160,00 грн., пеню в сумі 1831,20 грн., штраф в сумі 2289,00 грн., витрати за послуги адвоката в сумі 3529,00 грн., державне мито в сумі 302,80 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (а.с.35-38)
Постановою САГС від 27.09.2010 р. по справі № 2-28/3638-10 Рішення ГС АРК від 02.08.10р. залишено без змін, а апеляційна скарга Видавництва «Сонат» залишена без задоволення (а.с.101-110)
26.10.10р. було видано Наказ ГС АРК по справі №2-28/3638-10р на примусове виконання Рішення ГС АРК від 02.08.10р. та Постанови САГС від 27.09.10р. (а.с.112-113)
Постановою ВГСУ від 02.12.2010р. касаційна скарга Видавництва «Сонат» по справі № 2-28/3638-2010 була задоволення частково, Рішення ГС АРК від 02.08.10р. та Постанова САГС від 27.09.10р. були скасовані, а справа спрямована на новий розгляд до Господарського суду АРК. (а.с.128-130)
Розгляд даної справи було доручено судді ГС АРК Соколової І.О., справі привласнений номер 2-3/147.1-2011. (а.с.132)
Ухвалою ГС АРК від 19.01.2011р. суддя ГС АРК Соколова І.О. прийняла справу до свого провадження та її розгляд призначила на 17.02.2011р., зобов'язавши сторони надати суду свої письмові пояснення з урахуванням вказівок, викладених у постанові Вищого Господарського суду України від 02.12.10 р. по справі № 2-28/3638-2010. (а.с.133)
В процесі розгляду справи позивач наполягав на задоволенні позовних вимог та просив суд задовольнити позовну заяву від 15.07.2010р. №770 у повному обсязі. ( а.с. 135)
Зокрема, позивач у своїх письмових поясненнях від 17.02.11р. повідомив суд про те, що рішенням ГС АРК від 07.10.10р. по справі № 5002-32/4087-10 (суддя ГС АРК Борсукова А.Н.) було відмовлено у позові Видавництву «Сонат» про стягнення з ДП Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова», 8099,13 грн. заборгованості по розрахункам за договором на створення літературного твору № 5/162 від 10.02.10р.
Постановою САГС від 23.12.10р. по справі № 5002-32/4087-10 вказане рішення суду першої інстанції було залишено без змін, а апеляційна скарга Видавництва «Сонат» без задоволення.
Позивач також звернув увагу суду на те, що при розгляді справи № 5002-32/4087-10 суди першої та апеляційної інстанції надали відповідну оцінку укладеному між сторонами по дійсній справі договору № 5/162 від 10.02.10р. та встановили, що акт приймання - передачі рукопису від 19.04.10р. не є належним доказом, що підтверджує факт виконання відповідачем своїх зобов'язань по вказаному договору, так як з боку замовника ( позивача по дійсній справі) був підписаний не уповноваженою особою.
Відповідач надав суду відзив з урахуванням вказівок, викладених у Постанові Вищого Господарського суду України від 02.12.10 р. по справі № 5002-28/3638-2010, та просив суд відмовити у задоволенні позову ДП Міністерству оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова». ( а.с. 155-158).
Зокрема, у своєму відзиви відповідач зазначив, що згідно прийнятих на себе зобов'язань за договором № 5/162 від 10.02.10р, у термін лютий - квітень 2010р. створив рукопись книги, яка 19.04.10р. була надана на затвердження директору Санаторія Устюжанину В.П, який, в свою чергу, завізував рукопись та передав її для підписання акту приймання - передачі завідуючій музеєм Санаторію Юдіной Л.Д.
На думку відповідача, вказівку директора Санаторія про підпис акту приймання - передачі завідуюча музеєм виконала у силу своїх посадових обов'язків, прийняв від директора рукопись книги та поставивши свій особистий підпис. Таким чином, відповідач вважає, що завідуюча музеєм є уповноваженою особою на підписання вищевказаного акту у силу свого службового становища.
Крім того, у своєму відзиві відповідач стверджував, що позивач не дотримав порядку досудового врегулювання спору , як це передбачено п. 8.1. договору , а своїм листом від 09.06.10р. лише повідомив Видавництво «Сонат» про односторонню відмову від виконання умов та взятих на себе обов'язків по договору, з посиланням на ст.. ст.. 623, 652,653, 852 ЦК України та на ст.. 230-231 ГК України.
У судовому засіданні 15.03.11р. суд оголошував перерву до 18.03.11р., яка потім була продовжена судом, за згодою сторін, до 21.03.11р о 11-30 г.
У судовому засіданні 21.03.11р., представник відповідача надав суду Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 28.07.08р. та Витяг з ЄДРПОУ станом на 28.07.08р. З вказаних документів вибачається, що повне найменування відповідача, як юридичної особи, є Видавництво «Сонат» (м. Сімферополь, вул. Хабаровська, 48, кв.41).
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, а також приймаючі до уваги письмові та усні пояснення представників сторін, суд -
10 лютого 2010 року між Державним підприємством Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" (замовник) Видавництвом "Сонат" (виконавець) був укладений договір № 5/162 на створення літературного твору (а. с. 9-10).
Пунктом 1.1 даного договору сторони обумовили, що замовник замовляє, а виконавець виконує роботи по створенню твору (науково-популярний твір по історії Сакського військового санаторію ім. М.І. Пирогова) під робочою назвою "Озеро здоров'я".
Відповідно до пункту 1.3 прийом та оцінка твору здійснюється відповідно до акту прийому-передачі.
Пунктом 2.1.1 договору № 5/162 від 10 лютого 2010 року встановлено, що виконавець зобов'язується виконати науково-популярний твір, забезпечити виконання Закону України "Про авторські та суміжні права"; не розміщувати матеріалів, які можуть спричинити прямий чи опосередкований збиток іміджу та ділової репутації замовника; забезпечити своєчасне виконання зобов'язань.
В свою чергу відповідно до пункту 2.2. замовник взяв на себе зобов'язання надати виконавцю наявні матеріали по історії санаторію; забезпечити своєчасну оплату за даним договором; не передавати авторські права третім особам у відповідності з вимогами Закону України "Про авторські та суміжні права".
У розділі 3 сторони встановили, що загальна сума договору складає 32700,00грн. без податку на додану вартість. Аванс у розмірі 80% проводиться протягом 3 банківських днів після підписання договору, 20% оплати здійснюється протягом 3 банківських днів після підписання обома сторонами акту виконаних робіт.
Матеріали справи свідчать про те, що Державне підприємство Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" на виконання умов договору здійснило авансовий платіж відповідачу в розмірі 80% від суми договору -26160,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 733 від 19 лютого 2010 року. (а. с. 11).
Дійсний договір набирає чинності з моменту підписання, строк виконання зобов'язань - строк виготовлення продукції - до 20 квітня 2010 року (пункт 7.1).
Згідно пункту 8.5 договору, у разі порушення зобов'язань виконавцем, замовник має право в повному обсязі відмовитися від зобов'язань, відповідно з вимогами статті 615 Цивільного кодексу України.
Позивач стверджує , що у встановлений договором строк - 20.04.10р. Санаторій не одержав від Видавництва літературний твір , а тому 09 червня 2010 року звернувся до відповідача з претензією (а. с. 13), в якій повідомив про розірвання в односторонньому порядку договору з 16 червня 2010 року, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань та вимагав повернути сплачену суму авансу.
Відмова Видавництва "Сонат" виконати свої обов'язки за договором щодо передачі позивачу літературного твору та повернути суму авансу, стала підставою для звернення Державного підприємства Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" до господарського суду з відповідним позовом.
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами по дійсній справі виникли з приводу виконання зобов'язань за договором на створення літературного твору, у зв'язку з чим підлягають регулюванню положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та загальними положеннями про виконання господарських зобов'язань.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна правова позиція міститься в статті 509 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ст.. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна правова позиція міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" виконало свої зобов'язання за договором № 5/162 від 10 лютого 2010 року щодо сплати вартості послуг в розмірі 80 відсотків, а саме перерахувало аванс в сумі 26160,00грн. Проте, відповідач в порушення взятих на себе обов'язків умови договору не виконав.
Як вказувалось вище, рішенням ГС АРК від 02.08.10р по справі №5002-28/3638-2010 позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" були задоволені у повному обсязі. (35-38).
Постановою САГС від 27.09.10р. рішення ГС АРК від 02.08.10р по справі №2-5002-28/3638-2010 було залишене без змін. ( а.с. 101-110).
Але, постановою ВГСУ від 02.12.2010р касаційна скарга Видавництва «Сонат» була задоволена частково. Постанова САГС від 27.09.2010р. та Рішення Господарського суду АР Крим по справі №5002-28/3638-2010 від 02.08.2010р. булі скасовані, а справу направлено до Господарського суду АР Крим для нового розгляду. ( т.2. а.с. 224-226).
Зокрема, судова колегія ВГСУ в своєї постанові від 02.12.10р., посилаючись на ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України, вказувала на те, що суд першої інстанції вирішив справу по суті за відсутності відзиву та пояснень відповідача на позовну заяву та без участі його представника в судовому засіданні, чим позбавив його права надавати свої заперечення на позов, що призвело до прийняття рішення без повного з'ясування всіх обставин справи.
Крім того, ВГСУ звернув увагу на те, що суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки акту приймання - передачі рукопису, а тому дійшов до передчасного висновку про те, що твір відповідачем створено не було.
На думку судової колегії ВГСУ, суд апеляційної інстанції також не дослідив, чи правомірно позивач вимагав повернення йому авансу, враховуючи те, що вимог про розірвання договору ним не заявлено, а доказів його розірвання в установленому законом порядку, тобто за згодою сторін чи в судовому порядку, ним не надано.
Відповідно ст. 111-12 ГПК України , вказівки , що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
При новому розгляді справи ГС АРК були перевірені обставини, при яких був складений акт приймання - передачі рукопису від 19.04.10р. З цього акту вибачається, що представники Видавництва «Сонат» виступають у ньому у якості «Первісного замовника», а представник Санаторію у якості «Нового замовника» в особі завідуючій музею Юдіною Л.Д.
Але, договір № 5 /162 на здійснення літературного твору від 10.02.10р не передбачав первісних та нових замовників, у тому числі в особи завідуючій музеєм Юдіной Л.Д.
Крім того, при новому розгляді дійсної справі позивачем був наданий суду ще один проект акту здачі - переймання робіт по створенню твору «Літопис Сакського центрального воєнного клінічного санаторію ім.. М.І. Пирогова Скрізь века» ( Науково - популярний твір з історії Сакського воєнного санаторію ім.. М.І. Пирогова під робочою назвою «Озеро здоров'я») , який датований 26.05.10р., та був також отриманий від відповідача. Цей акт був підписаний тільки з боку Видавництва «Сонат».
Від підписання вказаного акту позивач також відмовився, оскільки, як вказував його представник, Санаторій не одержав від відповідача у встановлений строк замовлений по договору твір - Науково - популярний твір з історії Сакського воєнного санаторію ім.. М.І. Пирогова під робочою назвою «Озеро здоров'я», обсяг - 36 сторінок, формат 84 * 108/16.
Таким чином, суд вважає можливим погодитьсь з доводами позивача по дійсній справі про те, що відповідач не надав належного доказу того, що у встановленому порядку та у встановлений строк передав Санаторію замовлений літературний твір.
В процесі розгляду справи суд також не отримав доказів того, що замовлений літературний твір був виконаний відповідачем в обсязі 36 сторінок, формат 84 * 108/16, так як відповідач не вбачав за необхідним надати його для огляду у судове засідання.
Крім того, суд приймає до уваги , що в посадовій інструкції завідуючого музеєм клубу ДП МО України “Сакського центрального військового санаторію ім.. М.І. Пирогова” не міститься повноважень на підписання будь-яких документів від імені ДП МО України “Сакського центрального військового санаторію ім.. М.І. Пирогова.
Тобто, акт приймання-передачі рукопису був підписаний завідуючою музеєм ДП МО України “Сакського центрального військового санаторію ім.. М.І. Пирогова” із перевищенням посадових повноважень.
З цих же підстав ГС АРК при розгляді справі № 5002-32/4087-10 не прийняв вказаний акт виконаних робіт у якості доказу виконання умов договору № 5/162 від 10.02.10р. Видавництвом «Сонат», оскільки він підписаний не уповноваженої особою.
Не погодившись з вказаним рішенням ГС АРК від 07.10.10р по справі № 5002-32/4087-10, Видавництво «Сонат» звернулося з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Постановою САГС від 23.12.10р рішення ГС АРК від 07.10.10р по справі № 5002-32/4087-10 залишено без змін, тобто воно набуло законної чинності.
Зокрема, у своєї постанові від 23.12.10р. апеляційний господарський суд також зазначив, що договір №5/162 від 10.02.10р. набирає чинності з моменту його підписання, строк виконання зобов'язань - строк виготовлення продукції -до 20 квітня 2010 року (пункт 7.1 договору).
Пунктом 8.5 договору було передбачено, що у разі порушення зобов'язань виконавцем, замовник має право в повному обсязі відмовитися від зобов'язань, відповідно з вимогами ст. 615 Цивільного кодексу України.
Згідно вимог частини 1 статті 615 Цивільного кодексу України, у випадку порушення зобов'язань однією стороною інша сторона має право частково або у повному обсязі відмовитися від зобов'язань, якщо це встановлено договором або законом.
У зв'язку з тим, що позивач вважав, що виконавцем не були виконані свої зобов'язання за договором, а саме : Видавництво «Сонат» в строк до 20 квітня 2010 року у встановленому порядку не передало замовнику науково-популярний твір за актом прийому-передачі, то, на підставі пункту 8.5. договору, 09 червня 2010 року за вих. № 650 відповідач звернувся до видавництва „Сонат” з претензією, в якій повідомив про розірвання в односторонньому порядку договору № 5/162 з 16 червня 2010 року. Також ДП МО України “Сакського центрального військового санаторію ім.. М.І. Пирогова повідомило відповідача про необхідність повернути сплачену суму авансу.
По справі № 5002-32/4087-10 колегія суддів апеляційного господарського суду також дійшла висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення апеляційної скарги Видавництва «Сонат».
Рішення ГС АРК від 07.10.10р по справі № 5002-32/4087-10 набуло законної сили на підставі постанови САГС від 23.12.10р .
Ч. 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спорі) під час розгляду однієї справи , не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З урахуванням вказаних фактів, при розгляду дійсної справи у суду не має законних підстав вважати акт приймання - передачі твору (рукопису) від 19.04.10р. належним доказом, який підтверджує факт виконання відповідачем своїх зобов'язань перед замовником по договору № 5/162 від 10.02.10р.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню .
Крім вимог про стягнення авансу за договором № 5/162 від 10.02.10р., позивач просить стягнути з відповідача неустойку за період з 21.04.10р по 15.06.10р. у розмірі 1831,20 грн. та штраф у розмірі 7 % в сумі 2289,00 грн.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Поняття неустойки передбачено у ст. 549 ЦК України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених договором, виконавець несе відповідальність в порядку та розмірах, передбачених ст. 231 Господарського кодексу України. У випадку невиконання робіт в строк, передбачений розділом 7 договору, виконавець оплачує штраф у розмірі 0,1% вартості послуг за кожен день прострочення.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 231 Господарського кодексу України предбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у такому розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Договором було визначено строк виконання зобов'язань: до 20.04.2010р., але відповідачем було порушено строк виконання своїх зобов'язань більше ніж на 30 календарних днів, у зв'язку з чим суд погоджується з тим , що з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 21.04.2010р. по 15.06.2010р. у розмірі 1831,20 грн. та штраф у розмірі 7% у сумі 2289,00 грн.
Що стосується судових витрат позивача у вигляді оплати послуг адвоката у розмірі 3529,00 грн., то суд зауважує наступне.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “Про адвокатуру”, дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
У матеріалах справи міститься договір № 515 про надання юридичних послуг від 13.07.2010 р., укладений позивачем ДП МОУ “Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова” та адвокатом Поставничим Ю.М. (а. с. 15) та платіжні доручення № 4153 та № 4154 від 15.07.2010р. (а. с. 16), з призначенням платежу -гонорар за юридичні послуги згідно до договору № 515 від 13.07.2010р. та податок з прибутків адвокату за липень 2010р.
Вказані документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв'язку зі спором, який виник з відповідачем по договору № 5/162 від 10.02.10р..
Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення загальної суми 30280,20 грн. за Договором №5/162 від 10.02.10р. слід вважати законними та обґрунтованими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.
У чинність ст. 49 ГПК України при відмові в позові витрати по оплаті держмиту й судові витрати, пов'язані зі сплатою інформаційно-технічних послуг із забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на позивача.
При цьому, суд приймає до уваги, що позивач надав для залучення до матеріалів справи наказ ГС АРК від 26.10.10р по справі № 5002-28/3638-10, який був повернутий на підставі постанови ВДВС Київського РУЮ від 24.02.11р. про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі скасуванням рішення ГС АРК від 02.08.10 по справі № 5002-28/3638-10.
Спір розглянуто за наявними у справі матеріалами. Інших документів сторонами не надано.
Водна та резолютивна частини рішення оголошені у присутності сторін у судовому засіданні 21.03.11р
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 49, 77,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Державного підприємства Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова», м. Саки до Видавництва «Сонат», м. Сімферополь про стягнення 30280,20 грн. задовольнити.
2. Стягнути з Видавництва «Сонат» (95000, м. Сімферополь, вул. Хабаровська, 48/41, код ЄДРПОУ 01472505) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова» (96500, м. Саки, вул. Курортна, буд. 2, код ЄДРПОУ 07659890) 30280,20грн., у тому числі збитки у вигляді отриманного авансу в сумі 26160,00 грн., пеню в сумі 1831,20 грн. та штраф в сумі 2289,00 грн. , а також витрати за послуги адвоката в сумі 3529,00 грн., державне мито в сумі 302,80 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписаній суддею 23.03.11р
Суддя ГС АР Крим І.О.Соколова
Повний текст рішення підписаній суддею 23.03.11р
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Соколова І.А.