Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309
Іменем України
22.03.2011Справа №5002-22/798-2011
за позовом ТОВ промислове підприємство «ЗІП», Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 107А
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 4667,87 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - ОСОБА_2, представник. дов від 01.03.2011 року
від відповідача - не з'явився
Обставини справи:
Позивач - ТОВ промислове підприємство «ЗІП» звернувся до Гс з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4667,87 грн., у тому числі: сума основного боргу - 2882,48 грн., індекс інфляції - 178,71 грн., пеня - 219,13 грн., 24% річних - 523,11 грн., штраф у розмірі 30% - 864,44 грн., мотивуючі позовні вимоги невиконанням з боку відповідача умов договору поставки № 14/368 в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив, про дату розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
19 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 14/368, відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язався поставити, а Покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити лакофарбову продукцію.
Пунктом 4.2. розділу 4 Договору передбачено порядок оплати, а саме: Покупець оплачує вартість Товару з відстрочкою платежу до 14 календарних днів з моменту поставки Товару.
На виконання зобов'язань за договором поставки № 14/368 від 19 жовтня 2009 року позивач поставив відповідачу лакофарбової продукції за видатковою накладною № 14-0001638 від 07.05.2010 року на суму 5182,48 грн.
Однак, у порушення договірних зобов'язань відповідач за отриманий по накладній товар оплату здійснив частково. Оплату здійснено: 28.05.2010 року в сумі 1000,00 грн.; 21.06.2010 року в сумі 1000,00 грн.; 21.10.2010 року в сумі 300,00 грн. на загальну суму 2300,00 грн.
17.08.2010 року відповідач підписав Акт звіряння взаєморозрахунків, визнавши борг в сумі 3182,48 грн. Після підписання акту з боку відповідача була здійснена часткова оплата 21.10.2010 р. в сумі 300,00 грн.
Таким чином станом на 21.02.2011 року сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 2882,48 грн.
Позивач звернувся 25.10.2010 року до відповідача з претензією про оплату вартості товару за вих. № 43.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 2882,48 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції - 178,71 грн., пеню - 219,13 грн., 24% річних - 523,11 грн., штраф у розмірі 30% - 864,44 грн.
Пунктом 5.2. розділу 5 договору № 14/368 від 19.10.2009 року передбачено, що у випадку порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 24 відсотки річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від суми неоплаченого Товару за кожен день прострочення. У випадку прострочення оплати на строк більше 60 календарних днів Покупець зобов'язаний також сплатити Постачальнику штраф в розмірі 30 відсотків від вартості товару.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь ТОВ промислове підприємство «ЗІП» (Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 107А, рахунок № 26007001009408 в ПАТ «ХоумКредитБанк» м. Дніпропетровськ, МФО 307123, ЄДРПОУ 21875464) заборгованість в сумі 4667,87 грн., у тому числі: сума основного боргу - 2882,48 грн., індекс інфляції - 178,71 грн., пеня - 219,13 грн., 24% річних - 523,11 грн., штраф у розмірі 30% - 864,44 грн.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь ТОВ промислове підприємство «ЗІП» (Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 107А, рахунок № 26007001009408 в ПАТ «ХоумКредитБанк» м. Дніпропетровськ, МФО 307123, ЄДРПОУ 21875464) 102,00 грн. державного мита.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь ТОВ промислове підприємство «ЗІП» (Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 107А, рахунок № 26007001009408 в ПАТ «ХоумКредитБанк» м. Дніпропетровськ, МФО 307123, ЄДРПОУ 21875464) 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.03.2011 року.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.