Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307
Іменем України
01.03.2011Справа №5002-33/370-2011
за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г) в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10011/034 філії Кримського республіканського управління ВАТ «Ощадбанк» (97600, м. Білогірськ, вул. Нижньогірська, 89)
до малого приватного підприємства «Альфа» (97600, м. Білогірськ, вул. Луначарського, 33; 97600, м. Білогірськ, вул. Луночарського, 35)
про стягнення 11 262.78 грн.
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники:
Позивачі: ОСОБА_1, представник, довіреність від 17.11.2010р., ОСОБА_2, представник, довіреність віл 19.11.2010р., ВАТ «Ощадбанк»;
Відповідача: не з'явився, МПП «Альфа».
Суть спору: відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10011/034 філії Кримського республіканського управління ВАТ «Ощадбанк» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, малого приватного підприємства «Альфа», та просить суд стягнути суму заборгованості станом на 01 листопада 2010 року в розмірі 11 262.78 грн.; розірвати договір оренді, у зв'язку з невиконанням «Орендарем» своїх обов'язків щодо внесення орендних платежів та зобов'язати відповідача звільнити приміщення, розташоване за адресою: АР Крим, м. Білогірськ, вул. Луначарського, 33.
В процесі розгляду справи, 16 лютого 2011 року до господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій він просить суд стягнути суму заборгованості станом на 14 лютого 2011 року в розмірі 15417.79 грн., розірвати договір оренді, у зв'язку з невиконанням орендарем своїх обов'язків щодо внесення орендних платежів; зобов'язати відповідача звільнити приміщення, розташоване за адресою: АР Крим, м. Білогірськ, вул. Луначарського, 33 (а.с. 51-53).
Ухвалою суду від 17 лютого 2011 року дана заява прийнята судом до розгляду (а.с. 68).
Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди майна від 29 липня 1999 року в частині своєчасної оплати орендних платежів та обґрунтовані посиланнями на статті 611, 623, 629 Цивільного кодексу України.
Відповідач у судове засідання жодного разу не з'явився, явку уповноважених представників не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, про час та дату судового засідання був сповіщений належним чином, про причини відсутності суд не повідомив.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд -
встановив:
29 липня 1999 року між Білогірським відділенням № 4556 відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (орендодавець) та малим приватним підприємством «Альфа» (орендар) укладений договір оренди майна, відповідно до пункту 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування частину будівлі філії № 4556/043 Білогірського відділення відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Білогірськ, вул. Луначарського, 33, вартість якого визначена у відповідності до висновку експерта про вартість об'єкту № б.950 від 01 травня 1999 року та складає 22973.00 грн. (а.с. 10-12).
Відповідно до пункту 2.3 договору передача майна в оренду здійснюється за вартістю, що вказана в акті оцінки цього майна, складеному відповідно до діючій Методики, затвердженій Кабінетом Міністрів України.
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (пункт 3.1 договору).
Розмір щомісячної орендної плати за перший місяць після укладення договору оренди складає 86.17 грн. без ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за минулий місяць (пункт 3.2 договору).
Пунктом 3.3 договору визначено, що орендна плата проводиться щомісячно в строк до останнього робочого дня місяця, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до вимог діючого законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,45 % суми заборгованості за кожний день прострочення.
Пунктом 5.2 договору передбачений обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.
Строк дії договору визначений в пункті 10.1 договору - з 29 липня 1999 року до 29 липня 2024 року.
31 травня 2000 року сторонами складений акт приймання-передачі спірного майна (а.с. 13).
01 лютого 2007 року сторонами підписана додаткова угода № 4 до договору оренди від 29 липня 1999 року, відповідно до якій, сторони домовилися пункт 3.2 договору викласти в наступній редакції: розмір щомісячної орендної плати після укладення додаткової угоди складає 750.00 грн. у тому числі ПДВ.; пункт 3.3 договору сторони вирішили викласти наступним чином: орендна плата проводиться щомісячно в строк до останнього робочого дня місяця (а.с. 12).
Як стверджує позивач, відповідачем вимоги договору порушувалися, а саме - орендна плата вносилася несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим листами № 68 від 03 лютого 2010 року (а.с.15), № 406 від 21 червня 2010 року (а.с. 16) позивач звернувся до відповідача з повідомленням про наявність у нього заборгованості, яку необхідно погасити у встановлений строк.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині своєчасного та повного внесення орендних платежів з'явилося підставою для звернення відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10011/034 філії Кримського республіканського управління ВАТ «Ощадбанк» із даним позовом до господарського суду АР Крим.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв'язку порушенням умов договору оренди нерухомого майна вони регулюються положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Аналогічні умови передбачені пунктом 5.2 спірного договору оренди від 29 липня 1999 року, згідно з яким відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату. Орендна плата повинна вноситися щомісячно в розмірі 750.00 грн. (пункт 3.3 в редакції додаткової угоди № 4 від 01 лютого 2007 року до договору оренди від 29 липня 1999 року).
Договір оренди за своєю суттю є платним договором та з його змісту випливає обов'язок орендаря вносити орендну плату. Також необхідно враховувати, що розмір орендної плати був встановлений договором, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього відповідного обов'язку.
Звернувшись з позовом (з наступними уточненнями) позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 12781.90 грн., що виникла за період з грудня 2008 року по лютий 2011 року, про що свідчить розрахунок заборгованості, наданий позивачем (а.с. 54-55).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказів погашення заборгованості з орендної плати відповідачем надано не було.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 12781.90 грн. заборгованості з орендної плати.
Одночасно, суд звертає увагу, що відповідачем підписаний акт звірення взаєморозрахунків, складений станом на 14 лютого 20111 року (а.с. 66), що на думку суду свідчить про згоду відповідача з розміром заборгованості з орендної плати.
Також, позивач просив стягнути з відповідача 2635.89 грн. пені.
Суд вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Позивачем на вимогу суду неодноразово надавалися різні розрахунки суми пені, заявленої до стягнення.
Відповідно до пункту 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/344 від 11 квітня 2005 року господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок» замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак, з огляду на вимоги частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Останній розрахунок був наданий представниками позивача в судовому засіданні 01 березня 2011 року із зазначенням періодів нарахування (а.с. 70).
Так, позивачем було проведено нарахування неустойки за період з 09 грудня 2010 року по 31 січня 2011 року, виходячи з розміру пені - 0,45 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Однак, суд не може погодитися з таким розрахунком позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Дійсно, пунктом 3.3 спірного договору оренди в редакції від 29 липня 1999 року встановлено, що орендна плата проводиться щомісячно в строк до останнього робочого дня місяця, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до вимог діючого законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,45 % суми заборгованості за кожний день прострочення (а.с. 10 зворот).
Однак, в редакції додаткової угоди від 01 лютого 2007 року пункт 3.3 договору викладений сторонами в редакції, що стосується лише розміру орендної плати, а розмір пені, що нараховується на суму боргу у разі прострочення платежів сторонами додатковою угодою не визначений (а.с. 12).
Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Тобто, навіть у разі, якщо сторони в договорі передбачили більший розмір пені, стягненню підлягатиме пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Облікова ставка Національного банку України визначається як виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші (стаття 1 Закону України «Про Національний банк України»).
З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що сума пені ним розрахована по наступним періодам: з 09 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року (сума заборгованості 10522.40 грн.); з 01 січня по 08 січня 2011 року (сума заборгованості 10531.90 грн.); з 09 січня по 31 січня 2011 року (сума заборгованості 11281.90 грн.).
Так, відповідно до розрахунку, проведеному судом, сума пені, яка повинна бути нарахована за визначений позивачем період, виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, складає 257.52 грн., виходячи з наступного:
10522.40 х (0.045) х 23/100 = 102.85 грн. за період з 09 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року;
10531.90 х (0.045) х 8/100 = 37.91 грн. за період з 01 січня 2011 року по 08 січня 2011 року;
11281.90 х (0.045) х 23/100 = 116.76 грн. за період з 09 січня 2011 року по 31 січня 2011 року
разом 257.52 грн.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 257.52 грн. пені.
Крім того, позивач просив розірвати договір оренді, у зв'язку з невиконанням орендарем своїх обов'язків щодо своєчасного та повного внесення орендних платежів та зобов'язати відповідача звільнити приміщення, розташоване за адресою: АР Крим, м. Білогірськ, вул. Луначарського, 33.
Суд вважає, що такі вимоги також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, сторони, в пункті 8.2 договору домовилися, що орендодавець має право виступати з ініціативою відносно внесення змін до цього договору або його розірвання у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору орендарем.
Відповідно до пункту 10.4 спірного договору оренди він може бути розірваний за вимогою однієї з сторін за рішенням суду у випадках, передбачених законодавством.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частини 2, 3 статті 651 Цивільного кодексу України).
Крім того, в своїх претензіях № 68 від 03 лютого 2010 року та № 406 від 21 червня 2010 року (а.с. 15, 16) позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання договору оренди у разі непогашення заборгованості з орендної плати.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач порушив умови спірного договору та сторони передбачили, що істотне порушення його умов є підставою для розірвання цього договору, суд дійшов висновку про задоволення вимог в частині розірвання договору оренди.
Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктом 2.4 договору встановлено, що майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити спірне майно також підлягають задоволенню.
Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 03 березня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись статтею 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати договір оренди, укладений 29 липня 1999 року між Білогірським відділенням № 4556 відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та малим приватним підприємством «Альфа».
3. Стягнути з малого приватного підприємства «Альфа» (м. Білогірськ, вул. Луначарського, 33, ЄДРПОУ 16514178) на користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10011/034 філії Кримського республіканського управління ВАТ «Ощадбанк» (м. Білогірськ, вул. Нижньогірська, 89, МФО 324805, ЄДРПОУ 09324508) 12781.90 грн. заборгованості з орендної плати, 257.52 грн. пені, 239.03 державного мита та 236.00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Зобов'язати приватне підприємство «Альфа» (м. Білогірськ, вул. Луначарського, 33, ЄДРПОУ 16514178) звільнити приміщення, розташоване по вул. Луначарського, 33 у м. Білогірськ.
5. В частині стягнення 2378.37 грн. пені - в позові відмовити.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.