Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309
Іменем України
21.03.2011Справа №5002-22/555-2011
За позовом - ВАТ «Кримгаз», м. Сімферополь, вул. Училищна, 42а
до відповідача - ВАТ «Бахчисарайське автотранспортне підприємство № 14340», м. Бахчисарай, вул. Фрунзе, 34
про спонукання
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - ОСОБА_1., представник, дов від 20.12.2010 року
від відповідача - ОСОБА_2 представник, дов від 11.08.2010 року
Обставини справи:
Позивач - ВАТ «Кримгаз» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ВАТ «Бахчисарайське автотранспортне підприємство № 14340», просить суд прийняти п.п. 6.5., 6.9., 6.10., 6.11. договору № 44 від 01.01.2011 року в редакції ВАТ «Кримгаз»: п. 6.5. «Споживач» у строк до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, здійснює попередню оплату обсягів газу в розмірі 100% вартості обсягу газу, зазначеного в заявці, наданій згідно п. 1.3. даного договору; п. 6.9. Кошти, які надійшли від «Споживача», «Постачальник» зараховує як попередню оплату за умови відсутності в «Споживача» заборгованості за даним договором. При наявності у «Споживача» заборгованості, «Постачальник» зараховує кошти, які надійшли від «Споживача», як погашення заборгованості за газ, переданий за даним договором у минулі періоди, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні «Споживача» призначення платежу.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, просить суд в задоволенні позову відмовити. Крім того, відповідач просить суд прийняти пункти 6.5., 6.9., 6.10., 6.11. договору про поставку газу № 44 від 01.01.2011 року в редакції ВАТ «Бахчисарайське автотранспортне підприємство № 14340»:
п. 6.5. Споживач у строк до 5 числа місяця, наступного після місяця відправки, здійснює оплату об'ємів газу за фактом на підставі виставленого рахунку;
п. 6.9. грошові кошти, які надійшли від Споживача, Постачальник зараховує згідно призначення платежу, вказаному в платіжному документі;
п. 6.10. якщо сума здійсненої Споживачем оплати менш ніж вартість газу, вказана в акті, здійснюється кінцевий розрахунок за спожитий газ Споживачем протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами акту;
п. 6.11. якщо сума здійсненої Споживачем оплати перевищує вартість вказаного в акті газу, надлишок перераховується як авансовий платіж, або за бажанням Споживача, повертається Постачальником Споживачу протягом 12 банківських днів з дати отримання звернення.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
10.01.2011 року позивач Бахчисарайське УЄГГ ВАТ «Кримгаз» (постачальник) звернувся до відповідача ВАТ «Бахчисарайське АТП № 14340» (споживач) (вих. № 20), з пропозиціє. Узгодити та підписати Договір поставки природного газу, та відповідно, надав проект договору (№ 44 від 01 січня 2011 р.).
Проект договору відповідачем було розглянуто та підписано з протоколом розбіжностей, що стосувалися п. п. 6.5, 6.9, 6.10, 6.11 договору, які встановлюють порядок оплати обсягів газу замовленого на споживання власних потреб.
01.02.2011 року позивач спрямував на адресу відповідача протокол узгодження розбіжностей, в якому не узгодив розбіжності, а залишив договір № 44 від 01.01.2011 р. без змін.
Постачальником ВАТ «Кримгаз» пропонується наступна редакція цих пунктів:
«п. 6.5. «Споживач» у строк до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, здійснює передню оплату обсягів газу в розмірі 100% вартості обсягу газу, зазначеного в заявці, наданої згідно п. 1.3. даного договору.
6.9. Кошти, які надійшли від «Споживача», «Постачальник» зараховує як попередню оплату за умови відсутності в «Споживача» заборгованості за даним договором. При наявності у «Споживача» заборгованості, «Постачальник» зараховує кошти, які надійшли від «Споживача», як погашення заборгованості за газ, переданий за даним договором у минулі періоди, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні «Споживача» призначення платежу.»
Споживач ВАТ «Бахчисарайське АТП № 14340» запропонував наступну редакцію спірних пунктів:
«п. 6.5. «Споживач» у строк до ___________ числа місяця, що передує після місяця поставки, здійснює оплату обсягів газу по факті на підставі виставленого рахунку.
П. 6.9. Кошти, які надійшли від «Споживача», «Постачальник» зараховує відповідно до призначення платежу, зазначеного в платіжному документі.»
Редакція п.п. 6.10., 6.11. договору, запропонована відповідачем, відтворюють редакцію Постачальника.
В процесі спільного розгляду виниклих розбіжностей, отриманих 24 січня 2011 року сторони до погодження змісту зазначених пунктів 6.5. й 6.9. не прийшли, однак вирішили передати вирішення розбіжностей на розгляд Господарського суду АР Крим.
Так, позивач, як на підставу обґрунтованості запропонованої редакції спірних пунктів договору посилається на наступне.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником та споживачем природного газу за регульованим тарифом встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу.
До укладення договору про постачання природного газу споживач має право на одержання інформації щодо наявності у постачальника ресурсів природного газу, його якісних характеристик, цін та порядку оплати природного газу.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» із змінами і доповненнями, був затверджений Порядок забезпечення споживачів природним газом, згідно з яким, реалізація природного газу для категорій споживачів, крім визначених у підпунктах 1 і 2 пункту 2 цієї постанови, здійснюється Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Дочірньою компанією «Газ України», суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за нерегульованим тарифом. Постачання природного газу всім категоріям споживачів здійснюється тільки за умови забезпечення його 100-відсоткової оплати грошима.
Але, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Суд звертає увагу на те, що позивач не є суб'єктом господарювання, що займає монопольне (домінуюче) положення на регіональному ринку поставки природного газу, а лише займає монопольне положення на ринку послуг з транспортування газу розподільчими газопроводами.
Статтею 19 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» встановлено, що споживач зобов'язаний: 1) укласти договір на постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) вживати заходів для підвищення ефективності використання природного газу та впровадження енергозберігаючих технологій; 5) забезпечувати доступ представників підприємства/організації, що обслуговує систему газопроводів, до якої під'єднаний споживач, до вузлів обліку газу (у тому числі для встановлення вузлів обліку газу), які розміщуються на території споживача; 6) забезпечувати відповідно до вимог нормативних документів у пунктах приймання-передачі газу вимірювання кількості газу, прийнятого в систему своїх газопроводів (крім населення); 7) складати і підписувати з представниками газопостачального, газотранспортного та газорозподільного підприємства акти приймання-передачі природного газу (крім населення); 8) подавати підприємству/організації, що обслуговує систему газопроводів, до якої під'єднаний споживач, оперативну інформацію про обсяги спожитого природного газу та його розподіл, а також іншу інформацію для складення балансу зазначеного газу; 9) припиняти (обмежувати) споживання природного газу на вимогу постачальника, газотранспортного або газорозподільного підприємства з дотриманням вимог законодавства (крім населення); 10) забезпечувати доступ посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до об'єктів Єдиної газотранспортної системи України, які перебувають у його власності чи користуванні, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; 11) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством.
Таким чином, зі змісту обовязків споживача, визначених статтею 19 Закону вбачається, що у наведеному переліку обовязків для споживача не передбачений обов'язок 100% попередньої оплати газу.
Більш того, позивач посилається на приписи частини 9 статті 20 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», відповідно до якої встановлено, що постачальник зобов'язані забезпечувати 100-відсоткову попередню оплату за природний газ власникам ресурсу природного газу, який постачається кваліфікованим споживачам згідно з умовами укладених договорів.
Однак, слід зауважити, що пунктом 1 статті 1 Закону визначено, що кваліфікований споживач - споживач, рівень кваліфікації якого відповідає ступеню, визначеному Національною комісією регулювання електроенергетики України, та який має право вільно купувати газ у будь-якого постачальника.
Крім того, згідно пункту 1 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, за винятком окремих положень, щодо яких цим розділом передбачені інші строки набрання чинності.
З метою забезпечення поступового та послідовного переходу до повномасштабного ринку природного газу, передбаченого цим Законом, встановлюється перехідний період, який включає такі етапи: перший етап, під час якого здійснюються відокремлення функцій з розподілу та постачання природного газу, визначення споживачів, які набувають статусу кваліфікованих, та визначення Кабінетом Міністрів України гарантованих постачальників, починає діяти з 1 січня 2012 року; другий етап, під час якого всі категорії споживачів набувають статусу кваліфікованих споживачів, починає діяти з 1 січня 2015 року.
До визначення у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку гарантованого постачальника функції такого постачальника здійснюють суб'єкти господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом.
Таким чином, суд вважає, що приписи частини 9 статті 20 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» на відповідача не поширюють свою дію.
Крім того, слід звернути увагу на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» передбачає 100% оплату грошима, а не 100% передплату.
Так, ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Пунктом 4 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Представники сторін у судовому засіданні підтвердили бажання позивача та відповідача передати спір на розгляд господарського суду.
Таким чином, враховуючи викладене, суд не може прийняти редакцію спірних пунктів договору, запропоновану суду позивачем.
Але, враховуючи те, що спірні правовідносини між сторонами щодо постачання природного газу, які повинні бути оформлені відповідним договором, потребують врегулювання, суд погоджується з редакцією спірних пунктів у редакції відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
2. Вважати договір №44 постачання природного газу від 01.01.2011 року укладеним в редакції ВАТ «Кримгаз» (95001, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42а, код ЄДРПОУ 03114690), крім пунктів 6.5., 6.9., 6.10., 6.11. договору про поставку газу № 44 від 01.01.2011 року, які вважати укладеними в редакції ВАТ «Бахчисарайське автотранспортне підприємство № 14340» (м. Бахчисарай, вул. Фрунзе, 34, ЄДРПОУ 03114690), а саме:
«п. 6.5. Споживач у строк до 5 числа місяця, наступного після місяця відправки, здійснює оплату об'ємів газу за фактом на підставі виставленого рахунку;
п. 6.9. грошові кошти, які надійшли від Споживача, Постачальник зараховує згідно призначення платежу, вказаному в платіжному документі;
п. 6.10. якщо сума здійсненої Споживачем оплати менш ніж вартість газу, вказана в акті, здійснюється кінцевий розрахунок за спожитий газ Споживачем протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами акту;
п. 6.11. якщо сума здійсненої Споживачем оплати перевищує вартість вказаного в акті газу, надлишок перераховується як авансовий платіж, або за бажанням Споживача, повертається Постачальником Споживачу протягом 12 банківських днів з дати отримання звернення.»
Повне рішення складено 21.03.2011 року.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.