Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216
Іменем України
15.03.2011Справа №5002-19/437-2011
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпром ЛТД», м.Ялта АР Крим
До відповідача - Закладу культури Ялтинського історико-літературного музею, м.Ялта АР Крим
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду комунального майна виконавчого комітету Ялтинської міської ради, м.Ялта АР Крим
про стягнення 409 830 грн.
Суддя Мокрушин В.І.
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - ОСОБА_1. - представник, дов. №153 від 31.05.2010 р.;
Від третьої особи - ОСОБА_2 - гол.спец. юрид.відділу, дов. № 02-4/303 від 10.09.2010 р.
Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техпром ЛТД» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Закладу культури Ялтинський історико-літературний музей та просить суд стягнути з відповідача компенсацію невід'ємних поліпшень орендованого майна у сумі 409830 грн. та судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач здійснив невід'ємні поліпшення орендованого майна, а відповідач безпідставно ухиляється від зарахування вартості невід'ємних поліпшень у рахунок орендної плати, у зв'язку з чим позивач звернулся до суду про стягнення вартості невід'ємних поліпшень та про стягнення збитків понесених позивачем в результаті неправомірних дій відповідача.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 07.02.2011 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд комунального майна виконавчого комітету Ялтинської міської ради.
Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не сповістив. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові пояснення на позовну заяву, згідно яких просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник третьої особи у судовому засіданні надав додаткові письмові пояснення по справі, згідно яких просить суд у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 року № 2453 із змінами і доповненнями), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотання представників сторін, вони давали пояснення на російський мові.
Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) сторонами не заявлялося.
Представникам сторін роз'яснені приписи ст.38 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) про витребування господарським судом доказів лише за клопотанням сторін.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями).
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, суд -
30.12.1999 р. між Управлінням культури Ялтинського виконкому та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпром ЛТД» (код ЄДРПОУ 20734034) укладено договір оренди комунального майна № 2 (а.с.33-36).
21.02.2001 р. між Управлінням культури Ялтинського виконкому та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпром ЛТД» укладено договір оренди комунального майна № 10 (а.с.10-13).
Сторони неодноразово продовжували, змінювали та доповнювали умови Договорів шляхом укладення додаткових угод до вказаних Договорів (а.с.15-27, 44-51).
Відповідно до Угоди № 2 від 27.01.2004 р. до Договору оренди комунального майна № 10 від 21.02.2001 р. та Угоди № 5 від 27.01.2004 р. до Договору оренди комунального майна № 2 від 30.12.1999 р. Ялтинський історико-літературний музей визначено як правонаступника Управління культури Ялтинського виконкому в частині прав та обов'язків «Орендодавця», а також Ялтинський історико-літературний музей є правонаступником прав по стягненню з Орендаря заборгованості з орендної плати, яка наявна станом на 01.01.2004 р. (а.с.16, 45).
Предметом Договорів є майнові відносини сторін по господарському використанню майна під офіс, готель. Об'єкт оренди - нежитлові приміщення площею 161,2 кв.м., розташований за адресою: м.Ялта, вул.Єкатериненська, 8/1, літер А, 2 поверх; нежитлові приміщення площею 191,1 кв.м., розташовані за адресою: м.Ялта, вул.Єкатериненська, 8/1, літер А, 1 поверх та підвал (п.2.1, 2.2 Договорів).
Відповідно до п.3.3.1 Договорів Орендар має право за погодженням з Орендодавцем та Фондом комунального майна проводити поліпшення майна (включаючи переобладнання, перепланування та ін.).
Згідно п.3.4 (п.п.3.4.3, 3.4.5, 3.4.9) Орендар в рамках Договору зобов'язується: нести усі витрати, пов'язані з поточною експлуатацією майна (включаючи сплату постачаємих електроенергії та води, а також використання діючих систем каналізації, зв'язку, сигналізації, збору мусору, охорони та т.і.) та самостійно проводити розрахунки з контрагентами або відшкодовувати відповідні витрати балансоутримувачу на підставі окремого договору. Утримувати та експлуатувати майно та земельну ділянку у належному стані, у відповідності з технічними, санітарними, протипожежними та іншими нормами. Використовувати майно тільки в цілях та режимі, визначеному умовами договору. За необхідності проводити поточний ремонт майна за рахунок власних коштів. Не проводити ніяких змін майна (включаючи переобладнання, перепланування та ін.) без погодження з Орендодавцем.
Пунктом 7.3.1 Договору поліпшення майна, проведені Орендарем без погодження з Орендодавцем та Фондом, компенсації не підлягають.
Заклад культури Ялтинського історико-літературного музею листом вих.№ 227 від 06.09.2004 р. повідомив позивача про те, що він не заперечує проти проведення ремонтних робіт будівлі по вул.Єкатериненська, 8, літер А за умовою надання до музею погодженої з Республіканським комітетом з охорони культурної спадщини проектно - кошторисної документації з конкретним зазначенням об'єму та видів робіт по даному об'єкту (а.с.55).
Випискою з протоколу № 81 від 26.10.2005 р. засідання науково - методичної ради при Комітеті з охорони культурної спадщини погоджено робочий проект реставрації фасадів пам'ятника архітектури будинку - музею Л.Українки літ.А, блок Б по вул.Єкатериненська, 8 в м.Ялта (а.с.30).
Таким чином, позивач вказує на ту обставину, що ним дотримано порядку передбаченого діючим законодавством для проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом про компенсацію невід'ємних поліпшень орендованого майна у сумі 409830 грн.
Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову з наступних підстав.
Суд зазначає, що рішенням господарського суду АР Крим від 25.08.2010 р. залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 р. по справі № 5002-24/3088-2010 позов Закладу культури Ялтинського історико-літературного музею задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Техпром ЛТД» на користь Закладу культури Ялтинського історико-літературного музею суму заборгованості по орендної плати платі у розмірі 127375,52 грн., плату за землю у розмірі 6336,94 грн., пеню у розмірі 9067,35 грн., штраф у розмірі 1267,36 грн., державне мито у розмірі 1440,47 грн. і витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,70 грн. Розірвано договір оренди комунального майна № 10 від 21 лютого 2001 року. Зобов'язано ТОВ «Техпром ЛТД» звільнити нежитлове приміщення за адресою: м.Ялта, вул.Єкатерининська, 8/1 літер. А, 2-ий поверх.
В силу ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями), факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, факти, встановлені вказаним рішенням, яке набрало законної сили, є преюдиційними для даної справи і не потребують доведенню знову.
Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача - Закладу культури Ялтинського історико-літературного музею відшкодувати позивачу вартість витрат на поліпшення орендованого майна згідно з вказаними договорами, які неможливо відокремити.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№ 2269-ХІІ від 10.04.1992 р. із змінами і доповненнями), цим законом врегульовані організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№ 2269-ХІІ від 10.04.1992 р. із змінами і доповненнями).
Відповідно до приписів ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№ 2269-ХІІ від 10.04.1992 р. із змінами і доповненнями) вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.
Вказана норма кореспондується з приписами ч.5 ст.778 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), відповідно до якої якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Суд зазначає, що листом вих.№ 227 від 06.09.2004 р. відповідач повідомив позивача про те, що він не заперечує проти проведення ремонтних робіт будівлі по вул.Єкатериненська, 8, літер А за умовою надання до музею погодженої з Республіканським комітетом з охорони культурної спадщини проектно - кошторисної документації з конкретним зазначенням об'єму та видів робіт по даному об'єкту.
Відповідно до Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 р. № 377 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.03.2004 р. за № 343/8942 до підтвердних документів про здійснені орендарем поліпшення, які подаються орендарем до відповідного органу приватизації, зокрема, віднесено погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень.
Вимога Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 р. № 377 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.03.2004 р. за № 343/8942 стосовно подання погодженої проектно-кошторисної документації ґрунтується на нормах постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи» (№ 483 від 11.04.2002 р. із змінами і доповненнями, яка була чинна на час проведення невід'ємних поліпшень) та на підставі того, що поліпшення здійснюються на нерухоме майно державної власності. Зазначена норма запобігає здійсненню орендарем надлишкових поліпшень, напрям яких орендодавцю невідомий, сприяє усуненню непорозумінь під час визначення державної частки, частки комунального майна або майна, що належить Автономній Республіці Крим, у ринковій вартості нерухомого майна, що містить здійснені орендарем поліпшення, під час приватизації.
Проектно-кошторисна документація вважається погодженою орендодавцем у разі наявності у пакеті документів, що подається орендарем до відповідного органу приватизації, одного з таких документів: проектно-кошторисної документації, яка містить гриф погодження, що включає слово «Погоджую» із вказівкою посади, ініціалів та прізвища особи, якою погоджується проектно-кошторисна документація, її особистий підпис та дату погодження; листа орендодавця про надання згоди на здійснення поліпшень, в якому міститься посилання на відповідну проектно-кошторисну документацію; листа орендодавця, в якому міститься погодження граничної суми витрат на поліпшення відповідно до кошторисної документації.
Однак, матеріали справи взагалі не містять проектно-кошторисної документації з конкретним об'ємом та видом робіт, а як наслідок і її погодження на проведення позивачем за рахунок власних коштів невід'ємних поліпшень - нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Ялта, вул.Єкатерининська, 8/1 літ.А.
Єдиним документом, який наданий суду, є перший аркуш сметної документації, який датований 2000 роком (а.с.56). Проте суд звертає увагу на те, що у цей період вказана проектно - кошторисна документація повинна бути оформлена як з орндодавцем так і з Фондом комунального майна. Проте таких доказів суду у матеріали позовної заяви не надано.
Не надав ці документи позивач і на вимогу суду.
Позивачем не представлено суду документального підтвердження заявленої до відшкодування суми у розмірі 409830 грн., які б свідчили про витрати позивача саме у зазначеній сумі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не представлено суду документально підтверджених відомостей щодо проведених ним поліпшень, не дотримано порядку передбаченого діючим законодавством, щодо погодження проведених поліпшень, у разі їх здійснення, не доведено суду обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення саме суми 409830 грн., і як наслідок право на стягнення компенсації за проведені невід'ємні поліпшення орендованого майна.
Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних, а отже у задоволенні позову відмовляє у повному обсязі.
Окрім того, відповідно до п.7.3.2 договору оренди майна від 30.12.1999 року № 2 (а.с.33-36) у випадку дострокового розірвання договору за ініціативою або з вини орендаря навіть узгоджені поліпшення майна безумовно не підлягають компенсації.
Рішенням господарського суду АР Крим від 25.08.2010 р. залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 р. по справі № 5002-24/3088-2010 позов Закладу культури Ялтинського історико-літературного музею задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Техпром ЛТД» на користь Закладу культури Ялтинського історико-літературного музею суму заборгованості по орендної плати платі у розмірі 127375,52 грн., плату за землю у розмірі 6336,94 грн., пеню у розмірі 9067,35 грн., штраф у розмірі 1267,36 грн., державне мито у розмірі 1440,47 грн. і витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,70 грн. Розірвано договір оренди комунального майна № 10 від 21 лютого 2001 року. Зобов'язано ТОВ «Техпром ЛТД» звільнити нежитлове приміщення за адресою: м.Ялта, вул.Єкатерининська, 8/1 літер. А, 2-ий поверх.
Цим рішенням встановлено наявність вини ТОВ «Техпром ЛТД» (код ЄДРПОУ 20734034) з приводу невиконання умов договору і підстав для його розірвання.
Суд звертає увагу на те, що наявність вини встановлена рішенням суду і це є окремою та самостійною підставою для відмови у задоволенні позову по цій справі.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає за необхідне стягнути з позивача витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, оскільки при поданні позову позивачем не сплачена дана сума до державного бюджету.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -
· У задоволенні позову відмовити.
· Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпром ЛТД» (АР Крим, м.Ялта, Єкатерининська, 8, літер А; ідентифікаційний код 20734034) на користь Державного бюджету України (р/р 31214264700002 в ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22050003) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
· Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Повне рішення складено 21.03.2011 р.
Рішення направити:
· Товариство з обмеженою відповідальністю «Техпром ЛТД», м.Ялта, вул.Єкатерининська, 8 літер А
· Заклад культури Ялтинський історико-літературний музей, м.Ялта, вул.Пушкинська, 5
· Фонд комунального майна виконавчого комітету Ялтинської міської ради, м.Ялта, пл.Радянська, 1
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.