Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203
18.03.2011Справа №5002-29/3491-2009
За позовом - Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, код ЄДРПО України 20671506).
До відповідача - Почтовського житлово - комунального підприємства (98420, Бахчисарайськй район, смт. Почтове, вул. Чкаловська, буд. 11-А, код ЄДРПО України 25142132).
Про стягнення 314 581,77 грн.
За скаргою Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» на дії Підрозділу примусового виконання Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим (98400, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Калініна, 1)
Суддя О.І. Башилашвілі
Представники:
Від позивача (скаржника) - ОСОБА_1 - представник, довіреність №2 від 04.01.2010р
Від відповідача (боржника) - не з'явився.
Від ВДВС - не з'явився.
Суть спору: викладена в рішенні господарського суду АР Крим від 01.10.2009р.
Рішенням Господарського суду АР Крим від 01 жовтня 2009 року позов задоволено з урахуванням змін позовних вимог, стягнуто з Почтовського житлово - комунального підприємства на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя» основний борг в розмірі 303 014,17 грн., пеню в сумі 5 454,68 грн., 3% річних в розмірі 268,00 грн., індекс інфляції в сумі 1 964,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3 145,82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.
Після набрання рішенням законної сили видано наказ від 14.10.2009 р. на його примусове виконання, який був направлений стягувачем до Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим.
25 лютого 2011 року до Господарського суду АР Крим від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» надійшла скарга на дії Підрозділу примусового виконання Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим, відповідно до якої скаржник просить визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим - від 27.12.2010р. про повернення виконавчого документу з примусового виконання наказу Господарського суду АР Крим по справі № 2-29/3491-2009, виданого 14.10.2009р. про стягнення з Почтовського житлово - комунального підприємства на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя» основний борг в розмірі 303 014,17 грн., пеню в сумі 5 454,68 грн., 3% річних в розмірі 268,00 грн., індекс інфляції в сумі 1 964,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3 145,82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.
Вимоги скаржника, викладені у скарзі (вих. № 490 від 21.02.2011р.) мотивовані невідповідністю постанови заступника голови Підрозділу примусового виконання Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим від 27.12.2010р. вимогам та нормам чинного законодавства.
Скаржник посилається на те, що державним виконавцем ВДВС Бахчисарайського РУЮ всупереч вимогам ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» не здійснено необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення, зокрема, не винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться в касі боржника, що на його думку є порушенням діючого законодавства та є підставою для визнання постанови від 27.12.2010р. недійсною.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 01.03.2011р. зазначена скарга була прийнята судом до розгляду у судовому засіданні.
Представник скаржника в судовому засіданні 18.03.2011р. підтримав позицію викладену в скарзі та наполягав на її задоволенні.
Представники боржника та ВДВС в судове засідання вдруге не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили та вимоги суду не виконали.
Розгляд скарги відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим розглянути скаргу у відсутності представника боржника та Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського РУЮ, оскільки наявних документів достатньо для прийняття рішення за результатами розгляду скарги.
Розглянувши матеріали скарги, а також документи, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.
Наказ Господарського суду АР Крим від 14.10.2009 р. №2-29/3491-2009 входив у зведене виконавче провадження, в якому крім наказів стягувача Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" знаходяться виконавчі документи інших стягувачів, таких як Пенсійний фонд України, Податкова інспекція України, Центр зайнятості України та інші.
21.07.2008р. ВДВС Бахчисарайського РУЮ відкриті виконавчі провадження. Боржнику встановлено строк для добровільного погашення заборгованості до 28.07.2008р. Однак боржником у встановлений термін заборгованість погашена не була.
В ході проведення виконавчого провадження встановлено, що за даними Бюро технічної інвентаризації нерухоме майно за боржником відсутнє. За даними ОДАІ зареєстрований ЗІЛ 554м 6551 КРМ, на який накладено арешт. Також боржник має рахунки в банках, на які постановами ВДВС Бахчисарайського РУЮ накладено арешт.
В порядку ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження" черговість задоволення вимог Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" задовольняються у п'яту чергу, після задоволення вимог Пенсійного фонду України, Податкової інспекції України.
27.12.2010р. заступником начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документу, наказу 2-29/3491-2009, який видано 01.10.2009р. господарським судом АР Крим, стягувачеві в порядку п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 63).
Дана постанова надійшла на адресу заявника 15.02.2011р. за вх. №999 (а.с. 64-66).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», (в редакції станом на 27.12.2010р.), виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.
У мотивувальній частині постанови від 27.12.2010 р. про повернення виконавчого документу стягувачу зазначено, що за адресою, вказаною у виконавчому документі, майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє.
Відповідно до п. 5.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. за №74/5, визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Згідно з п. 5.1.2. даної Інструкції, готівкові кошти, виявлені в боржника, вилучаються, про що державний виконавець складає акт.
В силу ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", (в редакції станом на 27.12.2010р.), державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах.
Як вказує заявник, фінансова діяльність боржника здійснюється перш за все через касу Поштовського житлово-комунального підприємства.
Відповідно до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню. Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного дня здається в установу банку для перерахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та на покриття витрат на проведення виконавчих дій.
Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" зауважує, що постанова про накладення арешту на грошові кошти, що надходять та знаходяться в касі боржника ВДВС Бахчисарайського РУЮ не винесена.
У зв'язку з чим, стягувач позбавлений можливості отримати грошові кошти за виконавчими документами.
Отже, виконавчі дії державного виконавця не проведені у повному обсязі для вжиття усіх мір, передбачених діючим законодавством, для закінчення виконавчого провадження по виконанню цього наказу у встановлений законом термін.
Виходячи з дослідження документів, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що повернувши наказ господарського суду АР Крим від 01.10.2009р. у справі №2-29/3491-2009, без виконання, з мотивів відсутності у боржника майна, ВДВС Бахчисарайським РУЮ позбавив позивача (заявника) можливості отримати грошові кошти за виконавчими документами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що винесення постанови Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного Управління юстиції з примусового виконання про повернення наказу є безпідставним, оскільки державний виконавець мав змогу виконати рішення суду, шляхом здійснення свого обов'язку виконання покладених на нього законом процесуальних дій.
Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України наголошує на обов'язковості виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, на всій території України. Відповідно до вказаної статі такі рішення виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Представник Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного Управління юстиції у судові засідання не з'являвся, документів, які б спростовували посилання заявника не надав.
Таким чином, скарга Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя» підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Скаргу Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя» задовольнити.
2. Визнати незаконними дії Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного Управління юстиції з примусового виконання наказу у справі № 2-29/3491-2009, виданого Господарським судом АР Крим 14.10.2009р.
3. Визнати недійсною постанову Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного Управління юстиції від 27.12.2010р. про повернення виконавчого документу (наказ господарського суду АР Крим від 14.10.2009р. у справі №2-29/3491-2009) стягувачеві.
Ухвалу на адресу сторін направити рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.