Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323
Іменем України
17.03.2011Справа №5002-21/4855-2010
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, вул.. Менделєєва, 3;
про скасування рішення.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Від позивача не з'явився,
Від відповідача ОСОБА_1, ю/к, д/п № 014-Д від 04.01.2011 р.
Сутність спору: Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», у якому просить визнати не повідомлення ОСОБА_2. про дату засідання комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, у зв'язку з чим скасувати рішення комісії з розгляду актів ВАТ «Крименерго» про порушення ПКЕЕ, яке відображене у протоколі № 4 (без дати) про нарахування до сплати 5619,78 грн., як не засноване на фактичних даних та зобов'язати відповідача провести нове засідання з розгляду акту № 107393 від 11.08.2010 р., про дату проведення якого повідомити ОСОБА_2. належним чином. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 21 грудня 2010 р. провадження по справі було зупинено до розгляду Верховним судом України касаційної скарги по справі № 2-15/1783-2009 за заявою ВАТ «Крименерго» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07.9.2010 року у справі № 2-15/1783-2009 за позовом ТОВ «Сан-Маріно» до ВАТ «Крименерго» про визнання дій незаконними та скасування акту.
Відповідно ухвалі Господарського суду АР Крим від 04 лютого 2011 р. провадження по справі було поновлено та справу призначено для подальшого слухання.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином. 16 березня 2011 р. на адресу Господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява за № б/н від б/д, у якій позивач просить задовольнити позов та розглядати справу у його відсутність.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позову заперечував.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у позивача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.
У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника відповідача, суд, -
11 серпня 2010 р. відповідачем - ВАТ «Крименерго» було проведено перевірку дотримання правил користування електричною енергією за адресою: м. Феодосія, вул.. Українська, 26, за результатами проведення якої було складено Акт про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - СПД № 107393.
Згідно акту відповідачем було встановлено, що позивач - СПД ОСОБА_2 порушив Правила користування електричною енергією шляхом використання електричної енергії для підприємницької діяльності за тарифом населення.
Рішенням комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією позивачу - СПД ОСОБА_2. було проведено перерахунок недооблікованої електричної енергії за період з 11 лютого 2010 р. по 11 серпня 2010 р. та визначено, що оплаті підлягає сума 5619,77 грн.
30 серпня 2010 р. ВАТ «Крименерго» СПД ОСОБА_2. було виставлено рахунок № 7115 на сплату 5619,78 грн.
Як витікає з матеріалів справи власником будівлі та споживачем за договором електроенергії, де було встановлено порушення щодо позивача, є не позивач, а є фізична особа.
Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно з частино 2 статті 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним.
Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства убачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу 5619,77 грн. вартості недорахованої спожитої електричної енергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.
Таким чином, таке рішення підлягає оцінки щодо його відповідності нормам права при розгляді спору про стягнення нарахованої суми або про скасування такої санкції, застосованої при виконанні договору споживання електричної енергії.
Також, суд зазначає, що вимоги позивача щодо визнання неправомірним неповідомлення позивача про дату засідання комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, на якому розглядався Акт № 107393 від 11.08.2010 р., є встановленням факту, який підлягає встановленню при розгляді спору про право.
Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача провести нове засідання з розгляду Акту № 107393 від 11.08.2010 р., не є вимогами про захист його порушених прав чи законних інтересів.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 21 березня 2011 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 235, 236 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволені позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.