73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"19" травня 2011 р.
19 год.50 хв.Справа № 2-а-2628/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Філімоновій О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника ОСОБА_2,
представника відповідача - Потоцького П.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Херсонської обласної ради
про скасування рішення,
встановила:
ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Херсонської обласної ради ( надалі Відповідач) щодо скасування рішення п'ятої сесії шостого скликання Херсонської обласної ради за № 131 від 22.03.2011 року " Про керівника комунального підприємства база відпочинку "Арабатська Стрілка" Херсонської обласної ради".
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що з 01 грудня 1998 року по теперішній час він займає посаду директора комунального підприємства “ База відпочинку "Арабатська Стрілка" Херсонської обласної ради. 29 вересня 2005 року між позивачем та відповідачем був укладений контракт з керівником комунального підприємства, що є об'єктом спільної власності територіальних громад області, строком на три роки з 29 вересня 2005 року по 29 вересня 2008 року. Враховуючи, що з позивачем був двічі підписаний контракт, тому згідно ч. 2 ст. 39 КЗпП України він вважає, що контракт є підписаним на невизначений строк. Враховуючи, що з боку Херсонської обласної ради на той час не ставилось питання щодо припинення дії контракту, позивач продовжував працювати на вказаній посаді, маючи за високі показники в роботі серед аналогічних комунальних підприємств України неодноразові заохочення, безпосередньо як керівник, так і підприємство. Починаючи з січня 2011 року на адресу позивача безпідставно почали висловлюватися претензії з боку відповідача, а потім було запропоновано звільнитися з посади за власним бажанням або подати документи для участі у конкурсі на посаду керівника підприємства. Позивачем були подані документи щодо участі у конкурсі, але до теперішнього часу йому не відомо про його проведення або результати конкурсу. В той час рішенням сесії шостого скликання Херсонської обласної ради від 21.01.2011 року за № 90 було створено комісію з перевірки ефективності використання майна та прибутку комунального підприємства “ База відпочинку “ Арабатська Стрілка ” Херсонської обласної ради. За результатами висновків даної комісії, 22.03.2011 року п'ятою сесію шостого скликання Херсонської обласної ради було прийнято рішення за № 131, яким припинено здійснення ОСОБА_1 виконання обов'язків директора комунального підприємства “ База відпочинку “ Арабатська Стрілка ” Херсонської обласної ради у зв'язку з закінченням терміну дії контракту ( пункт 2 статті 36 КЗпП України та грубим порушенням трудових обов'язків керівника ( пункт 1 статті 41 КЗпП України). Позивач вважає, що вказане рішення прийняте з надуманих підстав та з порушенням чинного законодавства, і тому просить його скасувати.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, та надав суду клопотання щодо закриття провадження по справі за вказаним позовом з підстав його розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд, заслухавши думку позивача, відмовив відповідачу у задоволенні клопотання з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних управлінських функцій. Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).
Частиною 2 статті 18 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам, як адміністративним судам.
Оскільки пунктом 20 частини 1 статті 43 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників, тому слід розуміти, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень. Отже, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спір, який виник між сторонами по даній справі, є публічно-правовим, а не трудовим.
В обґрунтування своїх заперечень, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що Херсонською обласною радою було прийнято оскаржувальне рішення приймаючи до уваги такі обставини, як закінчення терміну дії трудового контракту, укладеного між позивачем та відповідачем, та встановлені факти неналежного виконання позивачем обов'язків керівника комунального підприємства згідно акту контрольно-ревізійного відділу у Генічеському районі КРУ Херсонської області від 14 жовтня 2009 року № 47-30/15 та висновку постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку та управління об'єктами комунальної власності Херсонської обласної ради від 17.03.2011 року за № 133, що стало підставою у відповідача застосувати пункт 2 статі 36 та пункт 1 статі 41 КЗпП України для припинення виконання обов'язків директора підприємства. При цьому зауважив, що твердження позивача щодо виникнення безстрокових трудових відносин після закінчення строку дії трудового контракту не відповідає статті 391 КЗпП України, оскільки діючим законодавством передбачено укладання контракту на визначений строк.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, позивач згідно наказу начальника управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації від 01.12.1998 року за № 119 був затверджений на посаду директора державного комунального підприємства база відпочинку “ Арабатська Стрілка ” 01 грудня 1998 року.
29 вересня 2005 року між ОСОБА_1 та Херсонською обласною радою був укладений контракт з керівником державного комунального підприємства база відпочинку “ Арабатська Стрілка ”, що є об'єктом спільної власності територіальних громад області. Відповідно до умов вказаного контракту строк дії контракту складає три роки, тобто з 29 вересня 2005 р. по 29 вересня 2008 року ( преамбула та пункт 1.3. контракту).
На теперішній час позивач продовжує виконувати обов'язки керівника підприємства, незважаючи на закінчення строку дії контракту, який сплив 29 вересня 2008 року, що не заперечується відповідачем.
Правовідносини, що виникають при оформленні трудового контракту з керівником підприємства, що є у комунальній власності, регулюються Кодексом законів про працю України, постановою Кабінету Міністрів України “ Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності ” від 19.03.1993 року за № 203 ( надалі постанова КМУ від 19.03.93 р. № 203), постановою Кабінету Міністрів України “ Про типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності ” від 02.08.1995 року за № 597 ( надалі постанова КМУ від 02.08.95 р. № 597), статутом підприємства та умовами трудового контракту.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умов розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватись угодою сторін.
Контракт, як особлива форма трудового договору, повинен спрямовуватися на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, його правову і соціальну захищеність.
Як зазначив представник відповідача, при укладенні контрактів з керівниками комунальних підприємств, Херсонська обласна рада керується Постановою КМУ від 19.03.93 р. № 203, згідно якої рекомендовано місцевим органам виконавчої влади при укладанні контрактів з керівниками підприємств, що є у комунальній власності, застосовувати порядок, передбачений Положенням, затвердженим цією постановою ( пункт 5 Постанови КМУ від 19.03.93 р. № 203).
Згідно пунктів 16, 17 Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого постановою КМУ від 19.03.93 р. № 203, з послідуючими змінами, контракт з керівником підприємства може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством, а також передбачених у контракті. При цьому розірвання контракту з ініціативи органу управління майном або керівника підприємства повинно провадитися з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством. При розірванні контракту на підставах, встановлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення провадиться згідно з пунктом 8 статті 36 Кодексу законів про працю України, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці керівника підприємства.
Відповідно до п. 5.2 Статуту підприємства ( у редакції від 29.05.2008 року) директор підприємства призначається на посаду та звільняється з посади Херсонською обласною радою за висновками профільної постійної комісії обласної ради.
З метою надання правової оцінки обставинам, викладеним у позові та запереченнях до нього, суд виходить із наступного.
Пунктом 3 Постанови КМУ від 19.03.93 р. № 203 встановлено що, з керівниками підприємств, раніше обраними чи призначеними на посаду, також укладаються або переукладаються контракти. У разі відмови міністерства або іншого підвідомчого Кабінету Міністрів України органу виконавчої влади укласти контракт з керівником підприємства, трудовий договір розривається на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. У разі відмови керівника підприємства укласти контракт, трудовий договір з ним припиняється на підставі пункту 6 статті 36 Кодексу законів про працю України.
Умовами даного трудового контракту передбачено, що за 2 місяці до закінчення строку дії контракту він може бути за угодою сторін продовжений або укладений на новий чи інший строк. Аналогічна норма також передбачена пунктом 18 Постанови КМУ від 19.03.93 р. № 203. Позивач у судовому засіданні зазначив, що за 2 місяці до закінчення строку дії контракту, він не отримував від відповідача письмових пропозицій щодо припинення або укладення контракту на новий строк. Відповідач у судовому засіданні не спростував вказану обставину шляхом надання відповідних доказів, при цьому підтвердив продовження виконання позивачем обов'язків директора підприємства, зазначивши про це також у письмових запереченнях.
Таким чином, з метою припинення вказаного трудового контракту, відповідач мав право застосувати п. 2 ст. 36 КЗпП України після закінчення строку його дії, тобто 29 вересня 2008 року, Проте позивач після закінчення строку дії трудового контракту продовжував перебувати з відповідачем у трудових відносинах. Враховуючи, що відповідач не скористався наданим йому законом правом щодо вирішення питання про припинення або продовження дії контракту, тому суд прийшов до висновку, що на день прийняття відповідачем оскаржувального рішення позивач був вже постійним працівником підприємства, а укладений з ним строковий трудовий договір став безстроковим, і відповідач не вправі був звільняти його на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України. Крім цього, у разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця на підставах, встановлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за п. 8 ст. 36 КЗпП України.
Згідно з ч. 1 ст. 391 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія трудового договору вважається продовженою. Строк трудового договору позивача закінчився у вересні 2008 року, а оскаржувальне рішення про припинення виконання позивачем обов'язків керівника підприємства було прийняте більше, ніж через два роки після закінчення строку дії контракту.
Пунктом 1.2. вказаного контракту передбачено, що цей контракт є трудовим договором, на підставі нього виникають трудові відносини між Керівником та Органом управління майном, що також відповідає приписам пункту 2 “ Про типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності ”, затверджену постановою КМУ від 02.08.1995 року за № 597. Таким чином, на думку суду, контракт - це передусім строковий трудовий договір. А строковий трудовий договір може автоматично трансформуватися в договір на невизначений термін, якщо трудові відносини фактично продовжуються. Тому, якщо трудові відносини продовжуються і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, трудовий договір перетворюється на звичайний безстроковий трудовий договір, а не на контракт, укладений на новий термін. На це вказує ч. 2 ст. 391 КЗпП України, згідно якої трудові договори, що були переукладенні один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 23 КЗпП України, вважаються укладеними на невизначений строк. Зазначеним спростовуються доводи відповідача щодо не застосування ст. 391 КЗпП України до спірних правовідносин.
Щодо посилання відповідачем в оскаржувальному рішенні на пункт 1 статі 41 КЗпП України, як нормативне обґрунтування підстави припинення виконання позивачем обов'язків керівника підприємства, то суд встановив наступне. Проаналізувавши надані позивачем докази, зокрема лист Контрольно-ревізійного відділу у Генічеському районі КРУ в Херсонській області від 15.10.2009 року “ Про усунення порушень ”, Акт ревізії від 14.10.2009 р. за № 47-30/15 фінансово-господарської діяльності комунального підприємства “ База відпочинку “ Арабатська Стрілка ” за період з 01.01.2007 р. по 01.08.2009 року, рішення Херсонської обласної ради від 21.01.2011 року за № 90, довідку комісії депутатів Херсонської обласної ради щодо перевірки ефективності використання майна та прибутку комунального підприємства “ База відпочинку “ Арабатська Стрілка ” Херсонської обласної ради від 11.03.2011 року, постанову помічника прокурора Генічеського району про відмову в порушені кримінальної справи від 20.04.2011 року, та керуючись статтями 148, 149 КЗпП України, суд приходить до висновку, що відповідачем порушений встановлений законодавством порядок застосування дисциплінарного стягнення при порушені трудових обов'язків.
Крім цього, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику було видано лікарняний листок про його тимчасову непрацездатність, та як наслідок неможливість реалізувати працівником права надати пояснення або заперечення. ( Листки непрацездатності позивача від 25.03.2011 року, від 21.03.2011 року залучені до матеріалів справи). При цьому, відповідач не виконав обов'язок щодо отримання від порушника трудової дисципліни письмових заперечень як того, вимагає стаття 149 КЗпП України.
Держава відповідно до положень статті 55 Конституції України кожному гарантувала право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що припинення здійснення ОСОБА_1 виконання обов'язків директора підприємства здійснено відповідачем без дотримання, встановленої законодавством порядку звільнення керівника комунального підприємства, що є об'єктом комунальної власності, та без необхідних для цього підстав. Відповідачем не спростовані надані позивачем докази щодо його незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності або докази здійснення відповідачем заходів щодо продовження дії контракту, його припинення у строки, передбачені діючим законодавством. Довідка комісії депутатів Херсонської обласної ради щодо перевірки ефективності використання майна та прибутку комунального підприємства “ База відпочинку “ Арабатська Стрілка ” Херсонської обласної ради від 11.03.2011 року, яка за змістом співпадає з актом ревізії Контрольно-ревізійного відділу у Генічеському районі від 14.10.2009 р. за № 47-30/15, не є належним доказом для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у 2011 році з вищезазначених судом підстав.
Суд приходить до висновку, що Херсонська обласна рада з порушенням підстав та способу, встановленого законодавством для розірвання трудового контракту з ініціативи органу управління комунальним майном, припинила здійснення ОСОБА_1 виконання обов'язків директора комунального підприємства “ База відпочинку “ Арабатська Стрілка ” Херсонської обласної ради, тому позов судом визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Статтею 99 КАСУ встановлений шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судом встановлено, що позивач звернувся до суду 29.04.2011 року, що не є пропущення шестимісячного строку для подання адміністративного позову стосовно скасування рішення п'ятої сесії шостого скликання Херсонської обласної ради за № 131 від 22.03.2011 року.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 17, 18, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Херсонської обласної ради про скасування рішення 5 сесії 6 скликання Херсонської обласної ради № 131 від 22.03.2011 року задовольнити.
Стягнути з Херсонської обласної ради ( м. Херсон, площа Свободи) на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 травня 2011 р.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 14