73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
29 квітня 2011 р. Справа № 2а-2571/11/2170
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 104, 105, 106 КАС України за адміністративним позовом
Приватного підприємства "Айкар"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про визнання протиправними дій,
встановила:
Приватне підприємство " Айкар" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, в якому просить визнати дії працівників ДПІ у м. Херсоні по складанню акту перевірки від 21.03.2011 року за № 817/23-2/33173266 протиправними.
Відповідно до вимог ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Предметом оскарження у даній справі є дії ДПІ, пов'язані із складанням акту від 21.03.2011 року за № 817/23-2/33173266 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ " Лим - Групп " та контрагентами - покупцями за період з 01.12.2008 р. по 31.01.2010 р. Зокрема, позивач оспорює правомірність внесення до акту перевірки висновку щодо нікчемності та недійсності угод з ТОВ " Лим - Групп " та контрагентами - покупцями, зазначаючи при цьому про відсутність у ДПІ законних повноважень і підстав. При цьому, в тексті позовної заяви та доданих до неї документах, не зазначено, в чому саме порушені права та інтереси позивача за результатами складеного акту перевірки, які правові наслідки створили для позивача дії ДПІ.
Із тексту позову вбачається, що вимоги щодо визнання неправомірними дії ДПІ позивач пов'язує саме із змістом акту перевірки, складеного за результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки.
Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2756-YI, результати перевірок ( крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Таким чином, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення невиїзної документальної перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог податкового законодавства суб'єктами господарювання.
З огляду на зазначене, дії ДПІ по складанню акту перевірки за своїм правовим значенням не можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, оскільки, по-перше, акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, по-друге, акт перевірки лише фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки і не створює для платника податку правових наслідків.
Підставою для створення таких правових наслідків є прийняте податковим органом податкового повідомлення - рішення при умові отримання контролюючим органом за результатами проведеної перевірки результатів діяльності платника податків даних, що свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, задекларованих у документах податкової звітності. ( підпункт 54.3.2. пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України) .
Враховуючи, що висновок, зроблений в акті перевірки, не є підставою для прийняття податковим органом, документа, який би породжував для позивача правові наслідки, передбачені п.п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, а докази щодо створення інших правових наслідків позивачем не наведені в позовній заяві, тому в діях органу державної податкової служби, його посадових (службових) осіб по складанню акту перевірки відсутні факти порушення прав та інтересів позивача. Отже, як безпосередньо акт перевірки, так і дії ДПІ при його складанні не мають правового значення у розумінні ч.1 ст. 17 КАС України, а тому оскарженню в порядку адміністративного судочинства не підлягають.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ч.1 ст.109 КАС України,
ухвалила:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Айкар" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправними дій.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суду, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи..
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8