Справа № 2-662/11
13 травня 2011 року Староміський районний суд міста Вінниці в складі:
головуючого судді: Нечипорук Л.Ф.,
при секретарі: Швець Т.М.,
з участю позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
відповідача: ОСОБА_3,
представника відповідача: ОСОБА_4,
3-ї особи: ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про усунення перешкод користування власністю шляхом виселення та надання доступу до приміщень для проведення інвентаризації, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про усунення перешкод користування власністю шляхом виселення та надання доступу до приміщень для проведення інвентаризації, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 29.05.1991 року він є власником 47/100 частин будинку АДРЕСА_1, що складається з приміщень 1-9, 1-8, 1-6, 1-5, ґанку, погреба. Власником інших 53/100 частин вказаного будинку на праві власності на підставі цього ж рішення суду належить його колишній дружині ОСОБА_5 В належній йому частині будинку він дозволив проживати своєму синові ОСОБА_3 На даний час між ними виникли неприязні стосунки внаслідок вчинення сином перешкод в користуванні належною йому власністю, у неповерненні технічного паспорту на будинок з тим, щоб провести технічну інвентаризацію. Крім того, відповідач не забезпечує належну схоронність будинку та належне утримання прибудинкової території; переобладнання і перепланування частини приватного будинку, що належить йому, було проведене без його згоди, а також без дозволу проектної організації, управління житлового фонду, виконавчого комітету міськради. Відповідач створює неможливі умови для спільного проживання, вчиняючи моральний тиск, погрози примусового лікування, фізичною розправою, з приводу чого позивач звертався до правоохоронних органів. Відповідач перешкоджає працівникам Вінницького міського БТІ доступу до частини будинку з метою проведення поточної інвентаризації нерухомого майна. Позивач просить усунути перешкоди в користуванні належною йому на праві приватної власності частиною приватного будинку АДРЕСА_1 з боку відповідача ОСОБА_3 шляхом виселення. Надати доступ до приміщень для проведення поточної технічної інвентаризації зазначеного об'єкту.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги за обставин, викладених в позові, просили його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали суду письмові заперечення проти позову. Просили в позові відмовити.
Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що сином було покращене житло, надане йому батьком -позивачем для проживання, а тому підстав для виселення ОСОБА_3 вона не вбачає. Разом з тим, пояснила, що дійсно мав місце факт недопуску працівників БТІ до будинку, оскільки відповідно до технічного паспорту вона є єдиним власником даного будинковолодіння , а дані працівники нею не викликались.
Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що на підставі рішення Староміського районного суду м. Вінниці 29.05.1991 року ОСОБА_1 є власником 47/100 частини будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, власником інших 53/100 частин вказаного будинковолодіння є ОСОБА_5 (а.с.6).
Відповідно до довідки Адресно-довідкового сектору ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області від 26.04.2011 року ОСОБА_3 зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 (а.с.10).
Відповідач ОСОБА_3 є сином позивача ОСОБА_1 та проживає у належній останньому частині спірного будинку з його дозволу.
Як зазначив позивач, ОСОБА_3 чинить йому перешкоди в користуванні належною йому частиною будинковолодіння, перешкоджає його проживанню там, не забезпечує належну схоронність будинку та належне утримання прибудинкової території. Переобладнання і перепланування вказаної частини будинку було здійснено без його згоди, а також без дозволу органів архітектури, у зв'язку з чим він вимагає його виселення із даного приміщення.
Правовідносини, що склалися між сторонами є житловими та регулюються нормами Житлового кодексу України.
Відповідно до пункту 53 Правових позицій, висловлених судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України в зв'язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 році від 1 грудня 1997 року, а також відповідно до пункту 74 Правових позицій щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право), викладених у листі Верховного Суду України від 26 травня 2001 року, випливає, що норми глави 2 розділу III ЖК України, які регулюють користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду, можуть застосовуватись до житлових відносин у приватному житловому фонді у випадках, коли у главі 6 ЖК є посилання на них, або коли схожі житлові відносини не врегульовані нормами глави 6 і застосування до них норм глави 2 не суперечить їх змісту.
Згідно ч. 2 ст. 64 ЖК членами сім'ї наймача може бути визнано не тільки дружину (чоловіка) наймача, їх дітей і батьків, а й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ст. 157 зазначеного Кодексу членів сім'ї власника жилого будинку може бути виселено у випадках, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу.
За нормами даної статті для з'ясування правового статусу членів сім'ї власника, які підлягають виселенню, важливе значення має той факт, чи були вони зареєстровані за вказаною адресою у житловому приміщенні. Якщо реєстрація відбувалася, вони виселяються як члени сім'ї на підставі даної статті та інших норм, які регулюють виселення членів сім'ї; якщо вони зареєстровані за іншою адресою - вони вважаються тимчасовими мешканцями і підлягають виселенню у спрощеному порядку на вимогу власника або членів його сім'ї, зареєстрованих за даною адресою, відповідно до ст. 98 ч.3 ЖК України.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований у спірному житловому приміщенні за згодою власника ОСОБА_1
Тому, вирішуючи спір, суд приходить до висновку, що режим проживання відповідача ОСОБА_3 в цьому будинку регулюється нормами ЖК.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ЖК, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, вони можуть бути виселені без надання іншого приміщення.
Пленум Верховного суду України у п.17 постанови від 12.04.1985 року №2 при вирішенні справ за позовами про виселення без надання іншого житлового приміщення з підстав, передбачених ст. 116 ЖК України, роз'яснив, що заходи попередження і громадського впливу можуть виходити від державних чи громадських організацій, але вони необов'язково повинні містити пряму вказівку відносно можливого виселення. Досить, щоб поведінка винного була предметом розгляду, визнано антигромадським і йому запропоновано її припинити.
Як вбачається з матеріалів справи, за заявою ОСОБА_1 співробітниками Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області перевірялась поведінка ОСОБА_3, відносно нього було відмовлено в порушенні кримінальної справи, з ним була проведена бесіда профілактичного характеру та винесено офіційне попередження про недопустимість протиправної поведінки (а.с.7).
Суд дійшов висновку про необґрунтованість заперечень відповідача та його представника про те, що позивач не є власником будинку АДРЕСА_1, оскільки підставу набуття права власності на свою частку в будинку, тобто рішення суду від 29.05.1991 року, не зареєстрував в установленому порядку в органах реєстрації, виходячи з наступного.
Відповідно до рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 29.05.1991 року розділено спільне майно подружжя ОСОБА_3. ОСОБА_1 виділено приміщення 1-9, 1-8, 1-6, 1-5, ґанок, погріб, що складають 47/100 частини будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 4 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на час прийняття судом вказаного рішення, цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Таким чином, підставою виникнення права власності ОСОБА_1 на 47/100 частин спірного будинку є рішення суду від 29.05.1991 року. Цивільне законодавство, чинне на той час не пов'язувало момент набуття права власності з його державною реєстрацією. А тому, у суду не виникає сумніву щодо належності позивачу ОСОБА_1 права вимоги за даними позовом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про необхідність усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належним йому на праві власності майна шляхом виселення ОСОБА_3 з частини будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1
Враховуючи те, що відповідачем чиняться перешкоди в проведенні технічної інвентаризації будівель за заявою позивача, що підтверджується листом Комунального підприємства „Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації” №389 від 07.04.2011 року, суд вважає необхідним надати доступ до приміщень для проведення поточної технічної інвентаризації будинковолодіння АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірах, що визначені для спорів немайнового характеру Декретом КМУ „Про державне мито” в сумі судового збору - 8,50 грн., та Постановою КМУ від 21.12.2005 року №12598 в сумі витрат на ІТЗ - 37 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 64, 116, 157 ЖК України, ст. 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 на праві власності частиною приватного будинку АДРЕСА_1 з боку ОСОБА_3, шляхом виселення ОСОБА_3.
Надати доступ до приміщень для проведення поточної технічної інвентаризації будинковолодіння АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 45 (сорок п'ять) грн. 50 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом десяти днів після проголошення рішення суду.
Суддя: