Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
26 травня 2011 р. № 2-а- 1449/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Біленського О.О.
при секретарі судового засідання Лишняк І.В.
за участю:
представника позивача -Растопчінова О.В.,
представника Харківської обласної митниці -Нос В.В.,
представника Головного управління Державного казначейства України в Харківській області - не прибув,
представника прокуратури Київського району міста Харкова - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Закритого акціонерного товариства “Новий Стиль”
до
за участю Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області
Прокуратури Київського району міста Харкова
про скасування рішення та стягнення коштів ,
Позивач, Закрите акціонерне товариство “Новий Стиль”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 80000003/9/000769 від 20.10.2009 року, № 800000003/9/000834 від 06.11.2009р, до ВМД №800000003/9/345752 від 15.12.2009р., до ВМД № 800000015/10/320919 від 29.01.2010р.; визнання протиправними і скасування рішення про визначення митної вартості товарів № 800000017/2009/003091/1 від 20.10.2009р., № 800000017/2009/003379/1 від 06.11.2009р., №800000017/2009/003913/1 від 17.12.2009р., №800000006/2010/000180/1 01.02.2010р.; стягнення з Державного бюджету України на користь ЗАТ “Новий Стиль” надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 33809,77 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Новий Стиль” було роз'єднано. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Новий Стиль” до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, за участю прокуратури Київського району м. Харкова про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України ВМД № 800000015/10/320919 від 29.01.2010 року та визнання протиправними і скасування рішення про визначення митної вартості товарів №800000006/2010/000180/1 від 01.02.2010 року, стягнення з Державного бюджету України на користь ЗАТ “Новий Стиль” надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 10193,56 грн. виділено в окреме провадження з присвоєнням справі № 2а - 1449/11/2070.
16.02.2011 року в провадження судді Харківського окружного адміністративного суду надійшла вказана адміністративна справа, яку було прийнято до розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Харківська обласна митниця, на думку позивача, безпідставно відмовила йому у митному оформлені товару прийняттям рішенням про визначення митної вартості товарів №800000006/2010/000180/1 від 01.02.2010 року (далі «Рішення») відповідно до ст.269 МК України за ціною договору щодо ідентичних товарів, тобто із застосуванням встановленого ч.1 ст.266 МК України другого методу визначення митної вартості та видачею картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України ВМД №800000015/10/320919 від 29.01.2010 року (далі "Картки відмови"). Позивач вважає, що оскаржене ним рішення та картка відмови винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню. В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі.
Представник Харківської обласної митниці у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити. Визначення митної вартості спірного товару на підставі п.2 ч.1 ст.266 МК України, ст.269 МК України за другим методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) обґрунтував тим, що у фахівців Харківської митниці виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В зв'язку з тим, що заявлений декларантом рівень митної вартості був значно менший рівня на ідентичні (подібні) товари, що оформлювалися в митній системі в максимально наближений час, а також враховуючи, що надані декларантом додаткові документи не спростували обґрунтовані сумніви митного органу, декларанту було запропоновано визначити митну вартість за іншим методом, ніж за ціною угоди. З огляду на наведене, митним органом було прийнято рішення про визначення митної вартості за другим методом відповідно до п.2 ч.1 ст.266 МК України на підставі інформації ЄАІС ДМСУ.
Представник Головного управління Державного казначейства України у Харківської області в судове засідання не прибув, пояснень щодо позову суду не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе вирішення справи за відсутності зазначеного відповідача на підставі наявних у ній доказів у відповідності до положень ст.128 КАС України.
Представник Прокуратури Київського району міста Харкова в судове засідання не прибув, пояснень щодо позову суду не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе вирішення справи за відсутності зазначеного відповідача на підставі наявних у ній доказів у відповідності до положень ст.128 КАС України.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.
Між ЗАТ «Новий стиль»та "SANVIL POLSKA Sp.z.o.o." 03.11.2008 року було укладено зовнішньоекономічний Контракт (договір) №03112008 на умовах FCA -Пшємисль.
29.01.2010 року від фірми "SANVIL POLSKA Sp.z.o.o." було ввезено з Польщі на територію України товар - вінілістканину. Товар ввозився позивачем на підставі вищевказаного контракту, специфікації №37 від 15.01.2010 року до нього, за цінами, вказаними у інвойсі №EW/10/01/0002 від 15.01.2010 року.
З метою митного оформлення товару позивачем 29.01.2010 року була подана ВМД №800000015/10/320919. Відповідно до п.7-8 Постанови Кабінету Міністрів України «Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження»від 20.12.2006 року №1766 (далі - Постанова №1766), на підтвердження митної вартості товару, позивач надав до Харківської митниці наступні документи: копія контракту, специфікації №37 від 15.01.2010 року, в якій сторони узгодили асортимент, кількість, вартість товару; інвойсу №EW/10/01/0002 від 15.01.2010 року, пакувальний лист; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) 4797879, документи, що підтверджують витрати по перевезенню товару до кордону України (Контракт з перевізником №26012009 від 26.01.2009 року, рахунки перевізника, калькуляції транспортних витрат перевізника, довідки про витрати перевізника на перевезення); сертифікат походження товару PL/MF/AD 0055919 від 15.01.2010 року.
Відповідачем, при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості вінілістканини з рівнем митної вартості ідентичних/подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, згідно підпункту 2 пункту 2 "Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року №339, виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару через те, що заявлена позивачем митна вартість товару по ВМД становила 7,19 - 7,27 польських злотих за кв.м., а по попереднім фактам митного оформлення ідентичного/подібного товару митницями України рівень митної вартості на "вінілістканину Країна виробництва: Польща" в найближчий до митного оформлення час коливався на рівні 12-15,45 польських злотих за кв.м. Вищезазначений факт став підставою направлення запитів щодо визначення митної вартості товару з підрозділу митного оформлення до відділу контролю митної вартості та витребування додаткових документів відповідно до пункту 11 Постанови №1766.
Також судом встановлено, що відповідачем Харківською обласною митницею була здійснена процедура консультації з декларантом, в ході якої була доведена інформація про рівень цін на ідентичні товари, що оформлювалися по митній системі в максимально наближений час. Потім позивачу було запропоновано у відповідності до пункту 11 Постанови №1766 з метою перевірки виконання вимог статті 265 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження заявленої вартості, а саме: прайс - листи фірми виробника; калькуляція виробника товару; висновок спеціалізованої експертної організації; інформацію біржових організацій про вартість товару та/або сировини».
На вимогу Харківської митниці декларантом були надані додаткові документи: статутні документи ЗАТ «Новий Стиль», лист виробника щодо 20% знижки, прайс виробника, експертний висновок від 21.01.2010 року №180.
З пояснень представника Харківської обласної митниці вбачається, що надані позивачем документи викликали сумніви щодо врахування наступних даних: відсутність калькуляції, яка не дала змоги встановити розмір витрат на виробництво товару, та підтвердити можливість надання великого відсотка знижки (так як рентабельність повинна була її перекрити); знижка ніяким чином не згадана у контракті від 03.11.2008 року №03112008.
Отже, через те, що заявлений декларантом рівень митної вартості був значно менший рівня на ідентичні/подібні товари, що оформлювалися в митній системі в максимально наближений час та наявність у митного органу не спростованих сумнівів, Харківською митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №800000015/0/000042 від 01.02.2011 року.
Судом встановлено, що 01.02.2011 року Харківською митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №800000006/2010/000180/1 за другим методом, відповідно до якого визначено митну вартість вінілістканини у розмірі 12,00 польських злотих за квадратний метр.
Після визначення митним органом митної вартості товару, позивачем 03.02.2010 року було подано ВМД №800000015/0/321133, та таким чином позивачем самостійно узгоджено податкове зобов'язання.
Згідно із ч.4 ст.260 МК України, методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом. Частиною 1 статті 265 МК України передбачено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положенням цього Кодексу.
Відповідно до ст.266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Статтею 267 МК України визначено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.
Відповідно до ч.2 ст.26 МК України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Суд зазначає, що відповідно до п.11 Порядку №1766 на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Відповідно до положень ч.2 та ч.3 ст.265 МК України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Згідно з ч.2 ст.264 МК України, у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 14 Постанови №1766 визначено, що якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Отже, дії митного органу щодо витребування додаткових документів для встановлення митної вартості товару відповідають вимогам діючого законодавства та є обґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано до Харківської митниці калькуляцію виробника, що не дало змоги встановити розмір витрат на виробництво товару, та підтвердити можливість надання великого відсотка знижки (так як рентабельність повинна була її перекрити) та відсутність підтвердження з боку виробника у контракті та у відповідному інвойсі знижки. Факт відмови виробника надати калькуляцію собівартості товару підтверджується наявними матеріалами справи. Таким чином позивачем не підтверджена заявлена митна вартість товару та не надано запитувані документи у повному обсязі, що виключило можливість визначення митної вартості по першому методу.
Також суд не вважає належним доказом наявний в матеріалах справи експертний висновок, через те, що експертом не було враховано якість продукції фірми "SANVIL POLSKA Sp.z.o.o." в порівнянні з іншими виробниками.
Згідно із ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, Харківською обласною митницею у даній справі доведено факт неможливості застосування визначення митної вартості товару за ціною договору (перший метод), та доведено правомірність і обґрунтованість застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів (другий метод).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наведених обставин та правових норм, суд вважає дії Харківської обласної митниці правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ЗАТ “Новий Стиль” надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 10193,56 грн. є похідною та не підлягає задоволенню.
Таким чином дії відповідача є правомірними, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства “Новий Стиль” до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, за участю прокуратури Київського району м. Харкова про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України ВМД №800000015/10/320919 від 29.01.2010 року та визнання протиправними і скасування рішення про визначення митної вартості товарів №800000006/2010/000180/1 від 01.02.2010 року, стягнення з Державного бюджету України на користь ЗАТ “Новий Стиль” надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 10193,56 грн., зобов'язання Головного управління Державного казначейства України в Харківській області списати в безспірному порядку з рахунку, на якому обліковуються кошти Державного бюджету України на користь ЗАТ «Новий Стиль»суму надмірно сплаченого ввізного мита 10193,56 грн. -відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова у повному обсязі виготовлена 31.05.2011 року.
Суддя Біленський О.О.