Постанова від 31.05.2011 по справі 887/11/2070

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 р. № 2-а- 887/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Свіргун О.О.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 29.09.2010 року)

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 475/10/10-013 від 14.01.2011 року)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Мир інвестицій" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання незаконною перевірки, визнання відсутньої компетенції та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Мир інвестицій" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001431540/0 від 08.09.2010 року, № 0001431540/1 від 14.10.2010 року, №0001431540/2 від 12.11.2010 року;

- визнати незаконною документальну невиїзну перевірку ПП "Мир інвестицій" з питань правомірності формування податкового кредиту у квітні 2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ «БРФ»правильності обчислення ПДВ за квітень 2010 року;

- встановити відсутність компетенції ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на встановлення ознак нікчемності угод, укладених ПП "Мир інвестицій" з ТОВ "БРФ" протягом квітня 2010 р., у спосіб документальної невиїзної перевірки без дослідження товарних, грошових потоків за даними угодами, лише на підставі висновків ДПІ у Київському районі м. Донецька, оформлених довідкою від 24.06.2010 р. №4499/15-113/36981447;

- визнати відсутність компетенції ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на визначення зобов'язань з ПДВ ПП "Мир інвестицій" за квітень 2010р. лише на підстав аналізу складу податкового кредиту за вказаний період.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що маючи від постачальника належним чином оформлені податкові накладні, підприємство правомірно віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ за ними, а висновки відповідача, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проти позову заперечувала. В обґрунтування заперечень зазначила, що ПП "Мир інвестицій" в порушення п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року віднесло до складу податкового кредиту 2010 року суми ПДВ в розмірі 764471,37 грн., які виникли від виконання угод, які визнані нікчемними та в силу ст. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків і як наслідок не пов'язані з власною господарською діяльністю, чим самим знижено ПДВ до сплати за квітня 2010 року на суму 767471,37 грн.

В судове засідання представник відповідача прибула, проти позову заперечувала та просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство "Мир інвестицій" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване Управлінням державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради 27.04.2007 року. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова за № 576 та є платником ПДВ згідно свідоцтва № 100268490.

06.08.2010 року ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ПП "Мир інвестицій" з питання правомірності формування податкового кредиту у квітні 2010 по взаємовідносинам з ТОВ "БРФ" (ЄДРПОУ 3981447) правильності обчислення ПДВ за квітень 2010 року.

За результатом перевірки складено Акт "Про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Мир інвестицій" з питання правомірності формування податкового кредиту у квітні 2010 по взаємовідносинам з ТОВ "БРФ" (ЄДРПОУ 3981447) правильності обчислення ПДВ за квітень 2010 року" № 3742/15-409/34956120 від 06.08.2010 року (надалі - Акт перевірки).

Відповідно висновків Акту перевірки ПП "Мир інвестицій" в порушення п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року віднесло до складу податкового кредиту 2010 року суми ПДВ в розмірі 764471,37 грн., які виникли від виконання угод, які визнані нікчемними та в силу ст. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків і як наслідок не пов'язані з власною господарською діяльністю, чим самим знижено ПДВ до сплати за квітня 2010 року на суму 767471,37 грн.

На підставі зазначеного Акта перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було винесене податкове повідомлення - рішення № 0001431540/0 від 08.09.2010 року, яким ПП "Мир інвестицій" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1151207,06 грн., в тому числі за основним платежем 767471,37 грн. та штрафні (фінансові) санкції 383735,69 грн.

За результатом адміністративного оскарження ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було винесене податкове повідомлення -рішення № 0001431540/1 від 14.10.2010 року та № 0001431540/2 від 12.11.2010 року, якими ПП "Мир інвестицій" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1151207,06 грн., в тому числі за основним платежем 767471,37 грн. та штрафні (фінансові) санкції 383735,69 грн.

Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова за результатами перевірки правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у квітні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "БРФ".

Так, між ПП "Мир інвестицій" та ТОВ "БРФ" було укладено договір постачання № б/н від 01.04.2010 року, відповідно до якого ТОВ "БРФ" (постачальник) зобов'язується поставити (передати) у власність ПП "Мир інвестицій" (покупця) папір та картон (продукцію), а позивач (покупець) зобов'язується прийняти та своєчасно здійснити оплату вартості продукції. Оплата проводиться в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах передоплати.

На виконання умов зазначеного договору, ТОВ "БРФ" поставило папір та картон ПП "Мир інвестицій" на загальну суму 4604828,26 грн., в т.ч. ПДВ -767471,37 грн., що підтверджується видатковими накладними № 201 від 12.04.2010 на суму 208731,80 грн., в т.ч. ПДВ 34788,63 грн., № 210 від 15.04.2010 на суму 980874,13 грн., в т.ч. ПДВ 163479,02 грн., № 218 від 19.04.2010 на суму 850658,30 грн., в т.ч. ПДВ 141776,38 грн., № 222 від 22.04.2010 на суму 699905,46 грн., в т.ч. ПДВ 116650,91 грн. ТОВ "БРФ" видало податкові накладні № 201 від 12.04.2010 на суму 208731,80 грн., в т.ч. ПДВ 34788,63 грн., № 210 від 15.04.2010 на суму 980874,13 грн., в т.ч. ПДВ 163479,02 грн., № 218 від 19.04.2010 на суму 850658,30 грн., в т.ч. ПДВ 141776,38 грн., № 222 від 22.04.2010 на суму 699905,46 грн., в т.ч. ПДВ 116650,91 грн. (а.с. 67-78).

ПП "Мир інвестицій" в свою чергу на виконання умов договору було здійснено оплату зазначеної продукції у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку по особовим рахункам позивача (а.с. 61-66).

Також, позивачем надано документи, що підтверджують подальшу реалізацію придбаної у ТОВ "БРФ" продукції, а саме видаткові та податкові накладні видані позивачем ТОВ "АСС".

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договору постачання, укладеного з ТОВ "БРФ".

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманої продукції, на підставі виданих ТОВ "БРФ" податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за квітень 2010 року.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (діяв на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 168/97-ВР) підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Мир інвестицій" виконав вимоги, передбачені п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні отриманої продукції від ТОВ "БРФ", який, в свою чергу, виконав вимоги п.7.2.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" -видав ПП "Мир інвестицій" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманої продукції з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманої продукції від ТОВ "БРФ".

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача, що право ПП "Мир інвестицій" на податковий кредит не виникло, оскільки ТОВ "БРФ" не подало декларацію з ПДВ за квітень 2010 року, тобто не задекларувало податкових зобов'язань від здійснення правочину з позивачем у перевіряємому періоді, виходячи з наступного.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому неподання контрагентом декларації з ПДВ та ухилення ним від сплати податкового зобов'язання з ПДВ не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема, Закон України "Про податок на додану вартість" (діяв на час виникнення спірних правовідносин), не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, у разі ухилення від його сплати продавцем з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Таким чином, неподання продавцем декларації з ПДВ та ухилення ним від сплати податку при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, виходячи з наведеного аналізу норм права, суд дійшов висновку, що податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при неподанні декларації з ПДВ та ухиленні від сплати податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання незаконною документальну невиїзну перевірку ПП "Мир інвестицій" з питань правомірності формування податкового кредиту у квітні 2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ "БРФ" правильності обчислення ПДВ за квітень 2010 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 ХІІ від 04.12.1990 року (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносини) завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 ХІІ від 04.12.1990 року (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносини) Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів; ведуть облік векселів, що видаються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах та щомісяця подають інформацію про це місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль за погашенням векселів; видають суб'єктам підприємницької діяльності дозволи на відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України; проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку, безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна; контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету; розглядають звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій в порядку, встановленому законом, здійснюють апеляційні процедури узгодження податкових зобов'язань; подають відповідним фінансовим органам та органам Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів; здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів; надавати відповіді на запити платника податків із додержанням вимог, встановлених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та іншими законами України; виконують функції, передбачені пунктом 17 статті 8, а також інші функції, пов'язані із здійсненням відповідними підрозділами податкової міліції повноважень, передбачених статтею 21 цього Закону; при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 ХІІ від 04.12.1990 року (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносини) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

Отже, проведення Державними податковими інспекціями перевірок є правом інспекцій, яке виходить з їх функцій згідно Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 ХІІ від 04.12.1990 року.

Враховуючи вище зазначене суд вважає, що позовні вимоги про визнання незаконною документальну невиїзну перевірку ПП "Мир інвестицій" з питань правомірності формування податкового кредиту у квітні 2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ "БРФ" правильності обчислення ПДВ за квітень 2010 року не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про встановлення відсутності компетенції ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на встановлення ознак нікчемності угод, укладених ПП "Мир інвестицій" з ТОВ "БРФ" протягом квітня 2010 р., у спосіб документальної невиїзної перевірки без дослідження товарних, грошових потоків за даними угодами, лише на підставі висновків ДПІ у Київському районі м. Донецька, оформлених довідкою від 24.06.2010 р. №4499/15-113/36981447 та визнання відсутності компетенції ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на визначення зобов'язань з ПДВ ПП "Мир інвестицій" за квітень 2010р. лише на підстав аналізу складу податкового кредиту за вказаний період, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративної справи. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Відповідно до положень п. 6 ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що під компетенційними спорами розуміють спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Враховуюче наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, про визнання відсутності компетенції відповідача у вчиненні певних дій, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вище зазначене суд вважає, що провадження у справі за позовом ПП "Мир інвестицій" до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про встановлення відсутності компетенції ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на встановлення ознак нікчемності угод, укладених ПП "Мир інвестицій" з ТОВ "БРФ" протягом квітня 2010 р., у спосіб документальної невиїзної перевірки без дослідження товарних, грошових потоків за даними угодами, лише на підставі висновків ДПІ у Київському районі м. Донецька, оформлених довідкою від 24.06.2010р. №4499/15-113/36981447 та визнання відсутності компетенції ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на визначення зобов'язань з ПДВ ПП "Мир інвестицій" за квітень 2010р. лише на підставі аналізу складу податкового кредиту за вказаний період підлягає закриттю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст.185, ст. 186 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов приватного підприємства "Мир інвестицій" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання незаконною перевірки, визнання відсутньої компетенції та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Податкові повідомлення - рішення № 0001431540/0 від 08.09.2010 року, № 0001431540/1 від 14.10.2010 року, № 0001431540/2 від 12.11.2010 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог про визнання незаконною документальну невиїзну перевірку ПП "Мир інвестицій" з питань правомірності формування податкового кредиту у квітні 2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ "БРФ" правильності обчислення ПДВ за квітень 2010 року - відмовити.

Провадження у справі за позовом приватного підприємства "Мир інвестицій" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про встановлення відсутності компетенції ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на встановлення ознак нікчемності угод, укладених ПП "Мир інвестицій" з ТОВ "БРФ" протягом квітня 2010 р., у спосіб документальної невиїзної перевірки без дослідження товарних, грошових потоків за даними угодами, лише на підставі висновків ДПІ у Київському районі м. Донецька, оформлених довідкою від 24.06.2010р. №4499/15-113/36981447 та визнання відсутності компетенції ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на визначення зобов'язань з ПДВ ПП "Мир інвестицій" за квітень 2010р. лише на підставі аналізу складу податкового кредиту за вказаний період - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст постанови виготовлений 03.06.2011 року.

Попередній документ
16086711
Наступний документ
16086713
Інформація про рішення:
№ рішення: 16086712
№ справи: 887/11/2070
Дата рішення: 31.05.2011
Дата публікації: 20.06.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: