Харків
30.05.2011 року Справа № 2-а-6312/11/2070
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області до громадянина Узбекистану ОСОБА_2 про видворення за межі України у примусовому порядку, -
Київський РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області звернувся з адміністративним позовом до громадянина Узбекистану ОСОБА_2, в якому просить суд: громадянина Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, видворити з території України у примусовому порядку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що громадянин Узбекистану ОСОБА_2 на території України знаходиться на нелегальному стані та у нього відсутні підстави для подальшого перебування на території держави.
Представник позивача Клєпікова Я.В. в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, надала до канцелярії суду заяву про розгляд справи за її відсутності та повідомила, що позовні вимоги підтримує.
Відповідач - ОСОБА_2 - в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.
Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вбачає за можливе розглядати справу без участі представників сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.
Громадянин Узбекистану ОСОБА_2 прибув в Україну 05.12.2010 року через КПП «Тополі»по паспортному документу серії НОМЕР_1 з метою працевлаштування. Громадянин ОСОБА_2 став мешкати за адресою: АДРЕСА_1. По закінченню строку дії реєстрації, тобто 05.03.2011 року, громадянин ОСОБА_2, щодо продовження терміну перебування на території України до ОВС не звернувся та з України не виїхав, а в порушення правил перебування іноземців на території України продовжив мешкати на нелегальному стані на різних адресах у своїх знайомих, як вбачається з його пояснень у зв'язку з відсутністю грошей на щомісячну оплату за оренду житла. За весь час перебування в Україні громадянин ОСОБА_2 офіційно не працевлаштувався, мешкає за рахунок випадкових заробітків, а саме підробляє вантажником на ТЦ «Барабашова»без відповідного дозволу на працевлаштування. Громадянин ОСОБА_2 близьких родичів серед громадян України, постійного джерела доходів та гарантій приймаючої сторони в Україні не має.
18.05.2011 року відносно громадянина ОСОБА_2 було прийняте рішення щодо видворення за межі України та до 23.05.2011 року він повинен був залишити територію України, але по теперішній час, останній цього так і не зробив, а знову продовжує знаходитись в Україні на нелегальному стані.
Постановою Київського районного суду м. Харкова у справі № 3-2267/11/09 за результатами розгляду адміністративного протоколу складеного згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП за порушення правил проживання іноземних громадян на території України відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення вказаного правопорушення та накладено адміністративний штраф у сумі 340 гривень.
Згідно до ст. 4 Закону України "Про імміграцію" від 07.06.2001 року, де визначаються категорії іммігрантів, яким надається дозвіл на імміграцію в Україні, громадянин ОСОБА_2 не має підстав для отримання громадянства України та посвідки на постійне проживання на території України.
Громадянин Узбекистану ОСОБА_2 в розшуку не перебуває. З питань отримання статусу біженця до відділу національностей та міграції Харківської обласної державної адміністрації не звертався.
Згідно до п. 44 Постанови Кабінету Міністрів України „Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію" № 1074 від 29.12.1995 р. та ч. 3 ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" № 3929-ХІІ від 04.02.1994 р., іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" № 3929-ХІІ від 04.02.1994 р., іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України.
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Щодо позовних вимог Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області про звернення постанови до негайного виконання суд зазначає наступне:
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 256 КАС України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову: про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Зважаючи на обставини справи, особу відповідача та відсутність підстав для перебування на території України, керуючись принципом пропорційності, тобто зважуючи наслідки негайного виконання і невиконання постанови суд приходить до висновку про необхідність звернення постанови до негайного виконання, оскільки наслідки негайного невиконання будуть більш негативними як для особи відповідача та і для Держави.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судовий збір з відповідача - фізичної особи не стягується.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” № 3929-ХІІ від 04.02.1994 р., Постановою КМУ „Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію” № 1074 від 29.12.1995 р., ст.ст. 4, 8, 11, 14, 71, 94, 104, 136, 159, 160-165, 167, 186, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області до громадянина Узбекистану ОСОБА_2 про видворення за межі України у примусовому порядку - задовольнити у повному обсязі.
Видворити у примусовому порядку за межі України громадянина Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постанову в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Супрун Ю.О.