17 травня 2011 р. № 2-а- 4037/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання Свіргун О.О.
за участі:
позивача ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий 28.06.1995 року)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дій та стягнення суми, -
ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними щодо невиплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення у встановлений термін, стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у сумі 1737 грн. 52 коп., а саме: компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 947 грн. 27 коп. та компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 790 грн. 25 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем було порушено строки виплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, у зв'язку з чим відповідач відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" повинен виплатити йому компенсацію втрати частини доходу.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач, в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника та зазначив, що справа не підсудна Харківському окружному адміністравтиному суду.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на службі у № 4104 Головному військовому представництві Міністерства оборони України на посаді провідного інженера.
18.02.2008 року начальником 4104 Головного військового представництва було видано наказ № 27 про призначення до виплати майору ОСОБА_2, провідному інженеру, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
Наказом начальника 4104 Головного військового представництва № 66 від 03.06.2008 року позивачу призначено до виплати грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до роздавальної відомості № 74 грошову допомогу на оздоровлення за 2008 рік та грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік були виплачені позивачу у січні 2011 року.
У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь компенсацію втрати частини доходу, яка на його думку, з урахуванням індексів споживчих цін у 2008-2010 р.р. складає 1737, 52 грн.
Між тим, суд вважає безпідставними та необґрунтованими такі вимоги позивача, з наступних підстав.
За змістом ч. 2 ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 року затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, яким також передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які не мають разового характеру.
Таким чином, компенсація нараховується лише на доходи, які не мають цільового і разового характеру.
Отже, враховуючи разовий та цільовий характер виплат матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсація на такі доходи не нараховується.
Крім того, суд вважає, що позивачем безпідставно здійснено розрахунок суми компенсації з урахуванням індексації грошових доходів, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Підстави для проведення індексації, порядок здійснення індексації грошових коштів населення, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення".
Згідно приписів ст. 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру.
З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким також передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру.
Між тим, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення мають разовий та цільовий характер.
Таким чином, відповідно до приписів вищезазначених норм, у позивача відсутнє право на отримання компенсації за порушення строків виплати цих коштів чи індексації грошових доходів населення, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вищезазначених коштів є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Також, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення у встановлений термін, з наступних підстав.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Таким чином, зазначеною нормою передбачено право, а не обов'язок керівників надавати зазначені види грошового забезпечення у межах та за наявності асигнувань, що виділяються на їх утримання.
Кошти позивачу були виплачені в межах фінансування відповідача.
Отже, порушень норм чинного законодавства в діях відповідача не вбачається.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст.185, ст. 186 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дій та стягнення суми - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст постанови виготовлений 20.05.2011 року.