Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
12 травня 2011 р. № 2-а- 3810/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Заічко О.В.
за участю секретаря судового засідання - Басовій Н.М.
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Жбадинського О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова
про визнання протиправною бездіяльності, -
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, у якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача по неприйняттю та поверненню звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнодержавне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, поданого ФОП ОСОБА_1 шляхом поштового відправлення 29.03.2011 року, зобов'язати відповідача прийняти звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнодержавне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, поданий ФОП ОСОБА_1 шляхом поштового відправлення 29.03.2011 року,
В обґрунтування позову, посилаючись на норми ч. 3 ст. 8, ч.2 ст. 13, ч.3 ст.41 Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядок формування та подання страхувальником звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (затверджене Правлінням Пенсійного фонду України 05.11.2009 року), позивач зазначив, що у встановленому порядку ним було подано до відповідача річну звітність у передбаченій законом формі (Додаток 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до таблиці 2 звіту, позивач зокрема задекларував, що фактично сплачено страхових внесків за звітний період 2010 р. сума 504,00 грн. Строк подання звіту, встановлений законом, тобто до 1 квітня 2011 року, позивачем не було порушено. Звіт було подано шляхом поштового рекомендованого відправлення №61072 03396482, здійсненого 29.03.2011 року, тобто у передбачені законом строки. Посилаючись на п.п. 2.1.2, 4.1.2., 4.1.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач вважає, що прийняття звіту було обов'язком відповідача як контролюючого органу, звіт повинен був прийматися без попередньої перевірки зазначених у ньому показників, відмова співробітників відповідача прийняти належно складений звіт забороняється, а позивач за таких обставин був зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати звіт поштою, при цьому звітність вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується. Позивач зазначає, що вимоги діючого Порядку формування та подання страхувальником звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (затверджене Правлінням Пенсійного фонду України 05.11.2009 року) були ним дотримані, оскільки звіт був складений на паперових носіях, завірених підписом керівника/страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), кількість застрахованих осіб страхувальника не більше десяти.”
У відкритому судовому засідання позивач підтримав доводи, викладені у позові, просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідач подав суду заперечення проти адміністративного позову, у яких проти позову заперечує, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції посилається на норми ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», норми Порядку формування та подання страхувальником звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (затверджене Правлінням Пенсійного фонду України 05.11.2009 року за №26-1, зареєстровано у Міністерстві юстиції 24.11.2009 за №1136/17152), зазначає, що відповідно до вказаних норм, відповідач як страхувальник зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
У судовому засіданні представник відповідача визнав, що позивач дійсно направляв в Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському р-ні м.Харкова звітність, визнав факт отримання даної звітності, а також факт повернення звітності позивачеві. Представник відповідача визнав також, що ні Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та прийнятим на його підставі «Порядком формування та подання страхувальником звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2009р. за № 1136/17152 не передбачено прямої заборони на подання звітності засобами поштового зв'язку. Крім цього зазначив, що з 01.01.2011р набрав чинності «Порядок формування та подання страхувальником звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-2 від 08.10.2010р., де в п. 2.11 зазначено, що звіт надісланий поштою, не вважається поданим. Представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях проти адміністративного позову, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Встановлено, що 29 березня 2011 року ФОП ОСОБА_1 направив поштою до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнодержавне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, за формою, передбаченою Додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, про що свідчить поштова квитанція за №61072 03396482.
4 квітня 2011 року зазначений звіт отримано Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова.
8 квітня 2011 року позивачем отримано лист відповідача від 05.04.2011 р. за №7128-08/26, із якого змісту слідує, що звіт було відповідачем отримано, однак відповідач дійшов висновку про те, що діючим законодавством не передбачено подання звітності таким способом, як пошта та у зв'язку з цим повернув звіт позивачу.
Лист відповідача від 05.04.2011 р. за №7128-08/26 разом із повернутим позивачеві звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнодержавне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, було направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом №6107203374772.
Ст. 42 Конституції України встановлює, що кожний має право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Відповідно до змісту норм ст.ст. 3, 7, 17, 63, 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , норм Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261, на відповідача покладено обов'язок зокрема здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг; забезпечувати організацію і своєчасне внесення відомостей про страхувальників і застрахованих осіб до системи персоніфікованого обліку; здійснювати контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку; вести в системі персоніфікованого обліку загальний реєстр платників страхових внесків та у складі цього реєстру - реєстр платників страхових внесків до солідарної системи та накопичувальної системи пенсійного страхування;
Станом на момент подання звіту, звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за звітні періоди до 1 січня 2011 року подаються у строки та за формами, встановленими Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 N 26-1 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за N 1136/17152, що визнається та не заперечується сторонами.
Відповідно до п. 1.3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, звіт до органів Пенсійного фонду може подаватися страхувальником: в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 N 7-7 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за N 436/13703 (звіт на паперових носіях не подається); на паперових носіях, завірених підписом керівника/страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації; на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше десяти.
Відповідно до п.п.2.15.- 2.17 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, у разі виявлення помилки у звіті страхувальник має право до кінцевого терміну подання цього звіту повторно сформувати та подати звіт до органу Пенсійного фонду за місцем взяття на облік. Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених цим Порядком. У разі виявлення під час перевірки органом Пенсійного фонду недостовірних відомостей про застрахованих осіб, які подані та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, Пенсійний фонд протягом двох робочих днів повідомляє страхувальника про виявлення недостовірних даних. Страхувальник подає до відповідного органу Пенсійного фонду протягом наступних десяти робочих днів необхідні коригуючі або скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних даних про застраховану особу. Коригуючі (коригуючий або скасовуючий документ) дані до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб надаються також у таких випадках: якщо страхувальником було допущено помилку в прізвищі, імені або по батькові застрахованої особи, подаються коригуючі відомості, зазначені в таблиці 5 додатка 4
до цього Порядку, з позначкою "коригуюча", які є підставою для заміни значень реквізитів відповідної таблиці, що попередньо була подана до органів Пенсійного фонду. На підставі поданої таблиці 5 додатка 4 до цього Порядку з позначкою "коригуюча" проводиться технологічна заміна попередньо накопичених даних в обліковій картці особи на актуальні дані, що подані страхувальником у таблиці з позначкою "коригуюча".
Виходячи з наведеного, відповідач мав законодавчо визначений обов'язок прийняти звіт на паперових носіях, а у випадку виявлення помилок у звіті був зобов'язаний повідомити про це страхувальника у передбачений законом строк. У будь-якому випадку відповідач не мав права не прийняти звіт, якщо у ньому не було виявлено помилок, а також не мав законодавчо визначеного права повертати отриманий звіт.
Суд не погоджується з доводами відповідача, що у даному випадку позивачем було порушено вимоги ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також норми Порядку формування та подання страхувальником звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (затверджене Правлінням Пенсійного фонду України 05.11.2009 року за №26-1, зареєстровано у Міністерстві юстиції 24.11.2009 за №1136/17152), оскільки відповідно до вказаних норм, відповідач як страхувальник зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки , в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.
Як свідчать письмові докази по справі та визнається сторонами, звіт було направлено 29 березня 2011 року, отже строк не був порушений.
Наданий суду оригінал звіту складений по формі відповідно до Додатку 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, із зазначенням усіх передбачених формою реквізитів та відомостей, підписаний позивачем та скріплений його печаткою. Що визнається сторонами по справі. У зв'язку з чим суд дійшов висновку про дотримання позивачем також і форми подання звіту.
У зв'язку з відсутністю у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у Порядку формування та подання страхувальником звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування прямої заборони направляти звітність прямої заборони подавати звітність таким способом, як поштове відправлення, суд дійшов висновку, що у сукупності позивачем було дотримано передбаченого законом порядку подання звітності. У зв'язку з чим відповідач не мав права не прийняти звіт, поданий у порядку, строки та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.
Таким способом, як рекомендоване поштове відправлення, скористався також і сам відповідач, повертаючи звіт позивачеві, що суд розглядає як доказ законності такого способу подання звіту, як рекомендоване поштове відправлення.
Суд також вважає безпідставними посилання відповідача на «Порядок формування та подання страхувальником звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-2 від 08.10.2010р., оскільки даний порядок відноситься до правовідносин які виникли з 01.01.2011р. В даному випадку позивачем подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010р.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України та перевіряє чи дотримувався суб'єкт владних повноважень, приймаючі (вчиняючи) рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірність своїх дій належним чином не довів.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова про визнання протиправною бездіяльності та зобов"язання вчинити певні дії -задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова стосовно неприйняття та повернення звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010р., поданого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 шляхом поштового відправлення 29.03.2011р.
Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова прийняти звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010р., поданого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 шляхом поштового відправлення 29.03.2011р.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 17 травня 2011 року.
Суддя Заічко О.В.