Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м.Харків
20 травня 2011 р. №2а- 1299/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Мар'єнко Л.М.,
при секретарі судового засідання Макогон Н.О.
за участю представників позивача - Поворознюк О.Ю., Амєліної Т.М
представників відповідача - Гавриш Р.П., Сластіної Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметхарків"
до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова
провизнання протиправним та скасування рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторметхарків", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду у Комінтернівському районі м. Харкова № 84 від 01 лютого 2011 року про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати, відповідно до якого до підприємства застосовані фінансові санкції у розмірі 49 076,78 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.01.2011 року УПФУ в Комінтернівському районі м.Харкова складено акт №019 про те, що позивачем порушено ст.ст. 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, на підставі акту винесено рішення №84 від 01.02.2011 року про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені у відповідності до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач зазначив, що УПФУ у Комінтернівському районі м.Харкова при складанні акту від 31.01.2011 року №019 порушено приписи п.п.2.11, 2.12 Порядку оформлення результатів перевірок, оскільки відсутній детальний опис виявлених порушень, через що неможливо встановити, в якому місяці виникло порушення, на яку суму та в чому саме воно полягає. Також позивач у доповнені до позовної заяви зазначив, що нарахування йому штрафної санкції на підставі п.3 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 49076,78 грн. є незаконним, оскільки Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464 статті 19, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з липня 2010 року виключені із цього Закону. В ході розгляду справи представник позивача Поровознюк О.Ю. надала уточнення до позовних вимог, в яких фактично виклала додаткові доводи щодо підстав скасування оскаржуваного рішення, а саме те, що застосування норм п. 5 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»є неможливим, оскільки ця норма стосується лише заборгованості та штрафних санкцій, несплачених до 01.01.2011 року.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача Гавриш Р.П. надійшли письмові заперечення, в яких відповідач виклав свою позицію. Зазначив, що 31.01.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова проведено планову перевірку ТОВ "Вторметхарків" з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообо'язкове пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.05.2009 року по 31.12.2010 рік, за наслідками перевірки складено акт №019 від 31.01.2011 року. Станом на 01.05.2009 р. середньооблікова чисельність штатних працівників становила 89 осіб. Станом на 01.01.2011 р. середньооблікова чисельність штатних працівників становить 101 особу, в тому числі за сумісництвом 1 чол., інвалідів - 4 чол. Перевіркою встановлено заниження суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески у 2009 році: за травень - 31791,58 грн., червень - 48375,45 грн., серпень - 4935, 89 грн., вересень - 73201,96 грн., листопад - 3665,68 грн., грудень - 11348,43 грн.; у 2010 році: квітень - 17470,59 грн., червень - 6285,24 грн., липень - 97031,81 грн., серпень 34775,05 грн., листопад - 86,64 грн. Завищення суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески у 2009 році: липні - 106434,26 грн., жовтень - 19408,23 грн.; у 2010 році: лютому - 207,86 грн., березні - 11348,95 грн., травні - 18212,77 грн., вересні - 115190,40 грн., жовтні - 1838,17 грн., грудні - 7250,90 грн. Тобто, за період з 01.05.2009 р. до 31.12.2010 р. занижено фонд оплати праці, на який нараховуються страхові внески на загальну суму 328968,32 грн., завищено фонд оплати праці, на які нараховуються страхові внески на загальну суму 279891,54 грн., чим порушено ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно заниження страхувальником суми заробітної плати, на які нараховуються страхові внески складає - 49076,78 грн. Відповідач вважав, що рішення №84 від 01.02.2011 року про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відповідно до якого застосовано до ТОВ "Вторметхарків" фінансові санкції у розмірі 49 076,78 грн. винесено з додержанням та на підставі чинного законодавства. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
В судовому засіданні представники позивача Поворознюк О.Ю. та Амеліна Т.М. підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили задовольнити адміністративний позов.
Представники відповідача Гавриш Р.П., Сластіна Т.І. у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на письмові заперечення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторметхарків" зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та згідно п.п.6 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, в редакції закону, яка діяла до 01.01.2011 року, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.
31.01.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова проведено планову перевірку ТОВ "Вторметхарків" з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.05.2009 року по 31.12.2010 рік.
За наслідками перевірки відповідачем складено акт №019 від 31.01.2011 року (а.с. 6-11), яким зафіксовані порушення ст.ст. 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до заниження фонду оплати праці, на який нараховуються страхові внески на загальну суму 328968,32 грн., завищення фонду оплати праці, на які нараховуються страхові внески на загальну суму 279891,54 грн. Внаслідок перевірки виявлено зайво нарахованих страхових внесків за тарифом 33,2% - 94775,43 грн., за тарифом 2% - 5593,71 грн. та донараховано страхових внесків за тарифом 33,2%, 4% на загальну суму 109689,65 грн., за тарифом 2% - 6676,89 грн..
В акті перевірки встановлено заниження суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески:
у 2009 році: за травень - 31791,58 грн., червень - 48375,45 грн., серпень - 4935, 89 грн., вересень - 73201,96 грн., листопад - 3665,68 грн., грудень - 11348,43 грн.;
у 2010 році: квітень - 17470,59 грн., червень - 6285,24 грн., липень - 97031,81 грн., серпень 34775,05 грн., листопад - 86,64 грн.
Також встановлено завищення суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески:
у 2009 році: липні - 106434,26 грн., жовтень - 19408,23 грн.;
у 2010 році: лютому - 207,86 грн., березні - 11348,95 грн., травні - 18212,77 грн., вересні - 115190,40 грн., жовтні - 1838,17 грн., грудні - 7250,90 грн.
Тобто, за період з 01.05.2009 р. до 31.12.2010 р. позивачем завищено фонд оплати праці, на які нараховуються страхові внески на загальну суму 279891,54 грн. та занижено фонд оплати праці, на який нараховуються страхові внески на загальну суму 328968,32 грн., чим порушено ст.ст. 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оскільки сума заниження фонду оплати праці більша, ніж сума завищення фонду оплати праці, фактично перевіркою виявлено порушення у вигляді заниження фонд оплати праці, на який нараховуються страхові внески на суму 49 076,78 грн. (328968,32 грн. - 279891,54 грн.).
На підставі вказаного акту №019 від 31.01.2011 року, начальником УПФУ в Комінтернівському районі м.Харкова винесено оскаржувальне рішення №84 від 01 лютого 2011 року про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати, відповідно до якого до підприємства застосовані фінансові санкції у розмірі 49 076,78 грн.
З пояснень представників позивача, наданих у судовому засіданні, вбачається, що позивач обґрунтовує відсутність факту порушення тим, що при наданні Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень 2009 року позивачем відкориговане розмір фонду оплату праці за квітень 2009 року, який зменшено на 9 619, 64 грн.
Проте суд не бере до уваги зазначені доводи позивача, оскільки судом встановлено, що попередня перевірка позивача проводилась у травні 2009 року за період з 01.04.2008 р. до 30.04.2009 р., про що було складено акт №122 від 27.05.2009 р. (а.с. 38-40). Таким чином, правильність, зокрема, Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень 2009 року та визначення фонду оплати праці у квітні 2009 року була предметом попередньої перевірки позивача.
При цьому з актом перевірки №122 від 27.05.2009 р. позивач був ознайомлений, про що свідчить підпис головного бухгалтера позивача ОСОБА_8 на копії акту.
Відповідно до п. 6 частини другої ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV, в редакції, яка діяла на час проведення перевірки та періоду, який перевірявся, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.
Згідно зі ст.19 Закону України Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхові внески для роботодавців нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (зі змінами та доповненнями, за текстом -Закон № 108/95-ВР), виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Єдиним нормативним документом, розробленим відповідно до Закону України Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який визначає складові фонду оплати праці, є Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
Відповідно до пп. 1.6.2 зазначеної Інструкції, якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.
Отже, якщо працівнику здійснюється нарахування заробітної плати за попередні періоди, то такі суми включаються до фонду оплати праці того місяця, в якому їх нараховано.
Нарахування та утримання страхових внесків у цьому випадку здійснюється роботодавцем за ставками та в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які діють на момент нарахування зазначеної виплати.
Відповідальність за своєчасність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування несе страхувальник - роботодавець.
Статтею 64 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV, яка діяла на час проведення перевірки, визначено, що органи Пенсійного фонду мають право не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, позапланові перевірки платників страхових внесків.
У разі, коли платник до початку його перевірки органом Пенсійного фонду самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, такий платник зобов'язаний виправити помилку у розрахунку за наступний звітний період.
У разі, якщо на підприємстві органом Пенсійного фонду проведено документальну перевірку, то платник має право на донарахування або зменшення страхових внесків лише за період після їх проведення, оскільки зазначені суми в акті вже пройшли процедуру узгодження.
Зазначена правові позиція відповідає позиції Пенсійного фонду України, викладеній у листі від 01.07.2007 року № 471/03-30 та узгоджується з нормами щодо проведення перевірок органами Пенсійного фонду України, зазначеними у нормативно-правових актах.
Таким чином, доводи позивача щодо обов'язкового прийняття відповідачем при проведенні перевірки за період з 01.05.2009 року по 31.12.2010 рік даних коригування фонду оплати праці за квітень 2009 року не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки суперечать діючому законодавству.
Крім того, суд зазначає, що перевіркою, за наслідками якої відповідачем складено акт №019 від 31.01.2011 року встановлено заниження суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески не лише у травні 2009 року, а також в інших місяцях, за весь період перевірки, зокрема, червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2009 року; квітень, червень, липень, серпень, листопад 2010 року, на які показники коригування фонду оплати праці за квітень 2009 року не впливають.
Таким чином, УПФУ в Комінтернівському районі м.Харкова 31 січня 2011 року правомірно та в межах повноважень управління пенсійного фонду проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.05.2009 р. до 31.12.2010 р., результатами якої виявлено порушення ст.ст. 19,20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", про що складено акт №019 від 31.01.2011 року.
Щодо правомірності застосування до позивача фінансових санкцій відповідно рішення УПФУ в Комінтернівському районі м.Харкова №84 від 01.02.2011 року, суд зазначає наступне.
Порушення, встановлені при проведенні перевірки, стали підставою для застосування до позивача штрафу на підставі положень п.3 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно яких за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).
Відповідно висновків акт перевірки №019 від 31.01.2011 року встановлено, зокрема, порушення ст.ст. 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", внаслідок чого донараховано страхових внесків за тарифом 33,2%, 4% на суму 14 914, 22 грн. (109 689,65 грн. -94775,43 грн.) за тарифом 33,2 %, а також на суму 1083,18 (6 676,89 грн. -5 593,71 грн.) за тарифом 2%.
Відповідно до п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, збирання та акумулювання в районі (місті) страхових внесків та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду.
Відповідно до статті 106 зазначеного закону, в редакції, яка діяла на час проведення перевірки та періоду, який перевірявся, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, встановлених цією статтею.
У відповідності до абзацу 34 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV", в редакції, яка діє з 01.01.2011 року, страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI виключено частини першу - дев'яту ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначена редакція Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" діє з 01.01.2011 року.
Проте суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. 5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, до якого в силу приписів ст.ст.1,4 основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР віднесено і пенсійне страхування, та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Згідно абз. 6 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Згідно п.п. 1.2. Постанови Пенсійного фонду від 19.12.2003, № 21-1 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", в редакції, яка діє на час винесення оскаржуваного рішення відповідача з 01.01.2011 року, ця Інструкція визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідно п.п. 5.8, п.п. 5.9 Інструкції, страхові внески, які підлягають сплаті із сум виплат (доходу) за період з дня виникнення у страхувальника зобов'язання щодо взяття на облік як платника страхових внесків до дня його реєстрації в органах Пенсійного фонду, сплачуються (стягуються) на загальних підставах відповідно до вимог цієї Інструкції за весь зазначений період. Обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески. Обчислення органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться, виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу).
Оскільки згідно ч.1-9 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у редакції, що діяла до набуття законної сили Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI, сума не нарахованої фінансової санкції вважається простроченою заборгованістю, вона стягується із страхувальника на підставі Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості на період до повного її стягнення.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про правомірність та обґрунтованість рішення УПФУ в Комінтернівському районі м.Харкова №84 від 01.02.2011 року, яким застосовано до позивача фінансові санкції.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідачем правомірно та в межах повноважень управління пенсійного фонду виявлені здійснені позивачем порушення вимог законодавства щодо приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, через що відповідачем обґрунтовано, з дотриманням вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, прийнято рішення про застосування фінансової санкції №84 від 01.02.2011 року. Оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, через що у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.
Згідно ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.
Керуючись ст.ст. 4, 8-14, 50, 71, 94, 143, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметхарків" до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування рішення №84 від 01.02.2011 року про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду у повному обсязі виготовлена 25.05.2011 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.