Ухвала від 05.05.2011 по справі 2а/1570/3314/2011

Справа № 2а/1570/3314/2011

УХВАЛА

05 травня 2011 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини А3955, Міністерства оборони України, Головного управління державного казначейства України в Одеській області про визнання бездіяльності відповідача -Військової частини А3955 -незаконною щодо: незабезпечення ним дотримання прав та законних інтересів під час проходження та звільнення з військової служби, ненадання повної та достовірної (інформації) відповіді на заяву від 08.08.2008р. «Про надання інформації», невидачу продовольчого забезпечення, з березня 2000р. по день звільнення у запас (19.07.2008р.), несплату з 05.05.2003р. по 01.01.2008р. грошових коштів у вигляді нарахувань за безперервну службу, що згідно з Указом Президента України №389/2003 від 05.05.2003р. «Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України Адміністрації державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», невиплати з 2006р., по день звільнення зі служби, грошових коштів -індексації грошового забезпечення; невиплату грошових коштів, премії в сумі 818,30грн. премії, що надавалась в грудні 2007р. на день Збройних Сил України, невиплату матеріальної соціальної допомоги у сумі 2388грн., не проведення повного розрахунку під час звільнення з військової служби, несвоєчасну видачу предметів речового майна (забезпечення), несвоєчасну виплату (через 1 місяць після звільнення) грошової допомоги, передбаченої для військовослужбовців, які звільнюються в запас, що розраховується як розмір 50% грошового забезпечення за кожний повний вислужений календарний рік -за 13 (тринадцять) років, стягнення грошових коштів у загальній сумі 18104,3грн., з яких 818,3грн. -премія, 920,59грн. -додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції, 2388грн. -соціальна допомога (допомога на соціально-побутові потреби) та 13977,41грн. -щомісячна надбавка за безперервну службу та стягнення моральної шкоди в сумі 1700грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача -Військової частини А3955 -незаконною щодо: незабезпечення ним дотримання прав та законних інтересів під час проходження та звільнення з військової служби, ненадання повної та достовірної (інформації) відповіді на заяву від 08.08.2008р. «Про надання інформації», невидачу продовольчого забезпечення, з березня 2000р. по день звільнення у запас (19.07.2008р.), несплату з 05.05.2003р. по 01.01.2008р. грошових коштів у вигляді нарахувань за безперервну службу, що згідно з Указом Президента України №389/2003 від 05.05.2003р. «Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України Адміністрації державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», невиплати з 2006р., по день звільнення зі служби, грошових коштів -індексації грошового забезпечення; невиплату грошових коштів, премії в сумі 818,30грн. премії, що надавалась в грудні 2007р. на день Збройних Сил України, невиплату матеріальної соціальної допомоги у сумі 2388грн., не проведення повного розрахунку під час звільнення з військової служби, несвоєчасну видачу предметів речового майна (забезпечення), несвоєчасну виплату (через 1 місяць після звільнення) грошової допомоги, передбаченої для військовослужбовців, які звільнюються в запас, що розраховується як розмір 50% грошового забезпечення за кожний повний вислужений календарний рік -за 13 (тринадцять) років, стягнути грошові кошти у загальній сумі 18104,3грн., з яких 818,3грн. - премія, 920,59грн. - додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції, 2388грн. -соціальна допомога (допомога на соціально-побутові потреби) та 13977,41грн. -щомісячна надбавка за безперервну службу та стягнути моральну шкоду в сумі 1700грн.

Відповідно до п.п.5,6 ч.1 статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, як встановлено судом та вбачається зі змісту адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, відповідно до Наказу начальника Генерального штабу -Головнокомандувача Збройних Сил України №273 від 01.07.2008р. та Наказу командира Військової частини А3955 №187 від 19.07.2008р., позивача -ОСОБА_1, було звільнено з військової служби у запас з посади командира ремонтної роти 808 понтонно-мостового полку, за пунктом 63 підпунктом «а»Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001р. та виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення з 19.07.2008р.

Також судом з'ясовано, що 11.08.2008р., позивач звернувся до командира Військової частини А 3955 із заявою від 08.08.2008р. «Про наданні інформації», в якій, посилаючись на положення Закону України «Про інформацію», Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»просив надати йому інформацію про розміри та суми (виплат, доплат, компенсації, індексації), які нараховувались, виплачувались та ті, що не були виплачені йому (не виплачені та підлягають компенсації) за період проходження служби у Збройних Силах України - з 01.01.2000р. по день звільнення його в запас, помісячно, у т.ч. коштів вихідної допомоги, преміальних та коштів замість продовольчого забезпечення, а також, просив виплатити йому невиплачену із 19.07.2008р. грошову допомогу, передбачену для військовослужбовців, які звільняються в запас, у розмірі, згідно наказу командира військової частини «А3955»№187 від 19.07.2008р.

20 серпня 2008р. позивачем на означену заяву був отриманий лист-відповідь (вихід.№552 від 18.08.2008р.) за підписом командира військової частини Козловського С.І., в якому останнім було повідомлено позивачу, що грошова допомога, передбачена військовослужбовцям, які звільнились у запас згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»на підставі наказу командира військової частини А3955 №187 від 19.07.2008р. та інших законодавчих актів, буде здійснена у встановлені законодавством строки, а також буде виплачена матеріальна соціальна допомога у розмірі 2388грн.

Таким чином, позивач -ОСОБА_1 про порушення своїх прав, свобод та охоронюваних законом інтересів дізнався, зокрема, 20.08.2008р., тоді як з даним адміністративним позовом звернувся до суду лише 04.05.2011р., тобто після спливу законодавчо визначеного строку для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що до матеріалів позовної заяви не додано відповідних належних доказів в підтвердження та обґрунтування поважності причин, за яких позивачем пропущено законодавчо визначений строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, які б слугували відповідною підставою для поновлення такого строку, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А3955, Міністерства оборони України, Головного управління державного казначейства України в Одеській області про визнання бездіяльності відповідача -Військової частини А3955 -незаконною щодо: незабезпечення ним дотримання прав та законних інтересів під час проходження та звільнення з військової служби, ненадання повної та достовірної (інформації) відповіді на заяву від 08.08.2008р. «Про надання інформації», невидачу продовольчого забезпечення, з березня 2000р. по день звільнення у запас (19.07.2008р.), несплату з 05.05.2003р. по 01.01.2008р. грошових коштів у вигляді нарахувань за безперервну службу, що згідно з Указом Президента України №389/2003 від 05.05.2003р. «Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України Адміністрації державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», невиплати з 2006р., по день звільнення зі служби, грошових коштів -індексації грошового забезпечення; невиплату грошових коштів, премії в сумі 818,30грн. премії, що надавалась в грудні 2007р. на день Збройних Сил України, невиплату матеріальної соціальної допомоги у сумі 2388грн., не проведення повного розрахунку під час звільнення з військової служби, несвоєчасну видачу предметів речового майна (забезпечення), а саме через дві неділі після звільнення із служби, несвоєчасну виплату (через 1 місяць після звільнення) грошової допомоги, передбаченої для військовослужбовців, які звільнюються в запас, що розраховується як розмір 50% грошового забезпечення за кожний повний вислужений календарний рік -за 13 (тринадцять) років, стягнення грошових коштів у загальній сумі 18104,3грн., з яких 818,3грн. -премія, 920,59грн. -додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції, 2388грн. - соціальна допомога (допомога на соціально-побутові потреби) та 13977,41грн. -щомісячна надбавка за безперервну службу та стягнення моральної шкоди в сумі 1700грн., залишити без розгляду.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Керуючись ч.ч.1,3,4 ст.99, ч.1 ст.100, ст.ст.160,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А3955, Міністерства оборони України, Головного управління державного казначейства України в Одеській області про визнання бездіяльності відповідача -Військової частини А3955 -незаконною щодо: незабезпечення ним дотримання прав та законних інтересів під час проходження та звільнення з військової служби, ненадання повної та достовірної (інформації) відповіді на заяву від 08.08.2008р. «Про надання інформації», невидачу продовольчого забезпечення, з березня 2000р. по день звільнення у запас (19.07.2008р.), несплату з 05.05.2003р. по 01.01.2008р. грошових коштів у вигляді нарахувань за безперервну службу, що згідно з Указом Президента України №389/2003 від 05.05.2003р. «Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України Адміністрації державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», невиплати з 2006р., по день звільнення зі служби, грошових коштів -індексації грошового забезпечення; невиплату грошових коштів, премії в сумі 818,30грн. премії, що надавалась в грудні 2007р. на день Збройних Сил України, невиплату матеріальної соціальної допомоги у сумі 2388грн., не проведення повного розрахунку під час звільнення з військової служби, несвоєчасну видачу предметів речового майна (забезпечення), а саме через дві неділі після звільнення із служби, несвоєчасну виплату (через 1 місяць після звільнення) грошової допомоги, передбаченої для військовослужбовців, які звільнюються в запас, що розраховується як розмір 50% грошового забезпечення за кожний повний вислужений календарний рік -за 13 (тринадцять) років, стягнення грошових коштів у загальній сумі 18104,3грн., з яких 818,3грн. -премія, 920,59грн. -додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції, 2388грн. -соціальна допомога (допомога на соціально-побутові потреби) та 13977,41грн. -щомісячна надбавка за безперервну службу та стягнення моральної шкоди в сумі 1700грн, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Харченко Ю.В.

Попередній документ
16080607
Наступний документ
16080609
Інформація про рішення:
№ рішення: 16080608
№ справи: 2а/1570/3314/2011
Дата рішення: 05.05.2011
Дата публікації: 16.06.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: