Справа № 2а/1570/1973/2011
25 березня 2011 року м.Одеса
о11 год.55хв.
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Гурченковій Г.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю від 09.02.2011р. №31/21-1211.
Відповідач: ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Надіслав до суду заяву (вхід №8447/2011 від 10.03.2011р.), в якій зазначив, що позов визнає в повному обсязі та просить суд розглянути справу за його відсутності.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до громадянина Китаю ОСОБА_2 про примусове видворення за межі України, -
До суду надійшов адміністративний позов Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, в якому позивач просить суд розглянути питання щодо видворення громадянина Китаю ОСОБА_2 в примусовому порядку.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2011р. було відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу у строк до 10.03.2011р. подати до суду письмові заперечення на позов та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги.
Ухвалою суду від 10.03.2011р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 17.03.2011р.
Відповідачка відзив на позов не надала, однак, надіслала до суду заяву (вхід. №8447/2011 від 10.03.2011р.), в якій просить суд розглянути справу без його участі та зазначає, що позовні вимоги Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області визнає у повному обсязі та проти видворення його з території України не заперечує.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, а також системно проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, правовідносини, які виникли між сторонами регулюються приписами Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»№3929-ХП від 04.02.1994 року (далі Закон №3929-ХП), відповідно до ст.1 якого іноземець -це особа, яка не перебуває у громадянстві України є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Згідно зі ст.2 Закону №3929-ХП іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Таким чином, наявність прав іноземців прямо пов'язана із законністю їх перебування на території України, та у разі порушення певних встановлених державою умов їх перебування останні несуть відповідальність відповідно до зазначеного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про міліцію»вiд 20.12.1990 № 565-XII (зі змінами та доповненнями) визначено, що міліція -це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я , права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Відповідно до п.14 ч. 1 ст.10 вказаного Закону одним з основних завдань органів внутрішніх справ є контроль додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства.
Згідно зі ст.32 Закону України №3929-ХП якщо іноземець грубо порушує законодавство про статус іноземців орган внутрішніх справ приймає рішення про видворення такого іноземця за межі України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 01.03.2011року Співробітниками сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було виявлено громадянина Китаю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку Китаю, перевіркою законності перебування якого, на території України, було встановлено, що він прибув в Україну 24.10.2007р. з Китаю з метою працевлаштування за бізнес-візою серії НОМЕР_1 від 16.10.2007р. до 16.01.2008р., виданої за запрошенням ТОВ «Дружба ЛТД», через КПП «Одеса». Судом також встановлено, що по закінченню терміну перебування в Україні громадянину ОСОБА_2 неодноразово відділом ГІРФО ГУМВС України в Одеській області було продовжено термін перебування в Україні, а саме до 16.04.2008року (реєстраційний № 776/6), до 22.02.2009року (реєстраційний № 2888/6), до 22.02.2010року (реєстраційний № 956/ф), до 22.02.2011року (реєстраційний № 1752). Також було встановлено, що громадянин ОСОБА_2 в Україні мав дозвіл на працевлаштування згідно Ліцензії №НОМЕР_2 виданої Державним центром зайнятості терміном дії до 22.02.2011року та працював кухарем в закладі харчування «Китайська кухня». Після закінчення реєстрації та дозволу на працевлаштування, громадянин Китаю ОСОБА_2 своєчасно до ОВС з питанням продовження терміну перебування не звертався, будь-яких заходів щодо легалізації свого становища в Україні не застосовував. Судом також з'ясовано, що відповідач останнім часом не працює, законного джерела існування в Україні не має, як і не має постійного місця мешкання, а останнім часом мешкав за адресою АДРЕСА_1 але без наявності жодних правовстановлюючих документів.
Також, як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2011року громадянин Китаю ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за ч.1 ст.203 КУпАП.
У зв'язку з порушенням ОСОБА_2 вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»№3929-ХП від 22.12.2008року, 01.03.2011року Начальником Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області полковником міліції Піщанським М.Г. було прийнято рішення про видворення за межі України громадянина Китаю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язання його покинути територію України до 10.03.2011року та заборонено в'їзд на територію України терміном на шість місяців з 01.03.2011р. по 01.09.2011р. З означеним рішенням від 01.03.2011року громадянка Китаю ОСОБА_2 був ознайомлений в той же день, про що свідчить наявна в матеріалах справи відповідна розписка з його особистим підписом про зобов'язання покинути територію України.
Як встановлено судом, про підстави прийнятого рішення відповідно до ч.2 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»№3929-ХП був повідомлений прокурор Малиновського району м.Одеси, про що свідчить лист №31/11-11500 від 08.11.2010р.
Таким чином, з урахуванням наведеного та встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до громадянки Китаю ОСОБА_2 про примусове видворення за межі України обґрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню, оскільки суб'єкт владних повноважень -Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області прийняв рішення від 01.03.2011року про примусове видворення громадянки Китаю ОСОБА_2 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тоді як відповідач, який був вчасно ознайомлений із вказаним рішенням, територію України у визначений у рішенні строк, а саме до 10.03.2011р. не покинув та продовжує ухилятися від виїзду з України, що відповідно до ст.32 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»№3929-ХП є підставою для його примусового видворення з України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.ч.1,2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч.1 ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що відповідач без законних на те підстав перебуває на території України, а також не має законного джерела існування в Україні, суд вважає за необхідне звернути постанову до негайного виконання відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.256 КАС України.
Керуючись ст.32 Закону України „ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, ч.4 ст.122, ст.ст.159-164, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до громадянина Китаю ОСОБА_2 про примусове видворення за межі України -задовольнити повністю.
2.Громадянина Китаю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (національний паспорт серії НОМЕР_3, виданий владою Китаю 13.09.2007року) примусово видворити з території України.
Звернути постанову до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Харченко Ю.В.
25 березня 2011 року