№ 2а-13 74/2011
25 березня 2011 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в
складі:
головуючого, судді - Корогодіної О.Е.
при секретарі - Усеїнові Р.Х.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі адміністративну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АР Крим про визнання відмови протиправною та покладення зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
ОСОБА_1 у порядку адміністративного судочинства звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (далі Управління) та просила визнати відмову Управління протиправною; зобов'язати відповідача зробити перерахунок розміру її пенсії з урахуванням середньої заробітної плати за 2009 рік та стягнути недотриману суму перерахунку пенсії, мотивуючи позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні. У відповідності зі ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії позивачці повинен проводитися з урахуванням показника середнього заробітку осіб, що трудяться в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого оплачені страхові внески і який у відповідності з зазначеним Законом враховується для розрахунку пенсії за календарний рік, що попередує перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік. Однак, при отриманні пенсії після перерахунку, позивач виявила, що пенсія їй призначена неправильно. Позивач звернулась до Управління 06.09.2010 року з вимогою роз'яснити порядок та правомірність такого розрахунку, на що отримала відповідь, що перерахунок пенсії їй був проведений з урахуванням показника середнього заробітку за 2007 рік на підставі листа Міністерства праці та соціальної політики України. Інших підстав відповідач їй не надав. Згідно розрахунку відповідача середній заробіток за 2007 рік складає 1197,91грн. Позивач вважає зазначений перерахунок невірним та, таким що суперечить п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у відповідності з яким розмір її пенсії повинен складати виходячи з середньої заробітної плати за 2009 рік - 1650,43 грн. З наведених у позовній заяві підстав, позивач просила суд визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку розміру її пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік; зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок розміру пенсії з урахуванням заробітної плати за 2009 рік та забезпечити виплату заборгованості з 06.09.2010 року, а також виплатити заборгованість, що буде накопичуватись з дня адміністративного позову до суду.
Позивач направила до суду клопотання про розгляд справи в її відсутність та про підтримку позовних вимог в повному обсязі з вищевикладених підстав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення проти позову, суть яких зводилася до неврегульованості питання щодо визначення показника заробітної плати у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якого оплачені страхові внески, а також на відсутність відповідного рішення про відновлення дії норми ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» після ухвалення 22.05.2008 року рішення Конституційним Судом України, представник просив розглянути справи у його відсутність.
Суд, з урахуванням думки позивача, враховуючи письмову заяву представника відповідача про розгляд справи у його відсутність, суд вирішив розглянути адміністративну справу по суті за наявними по справі доказами у відсутність представника відповідача, що не суперечить положенням ст. 128 КАС України.
Заслухавши доводи позивачки та вивчивши письмові заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши усі наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 06.09.2010 року звернулась до Управління, у якому вона перебуває на обліку як одержувач пенсії за віком з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням стажу та заробітної плати.
Згідно з розпорядженням відповідача позивачу було перераховано пенсію за новою формулою з урахуванням коефіцієнту стажу, розміру стажу з урахуванням кратності, розміру пенсії за віком, загального розміру пенсії за віком.
У відповідності з частиною 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у редакції Закону від 09.07.2007 року «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону».
Як убачається з письмових заперечень Управління, що при перерахунку пенсії відповідачем використовувався показник заробітної плати у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якого оплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік (1197,91), який був застосований у відповідності з редакцією ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із змінами, внесеними Законом України підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» згідно з якими «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону».
Але ж, зміни, внесені до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутату України щодо відповідності ряду статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» були визнані неконституційними, таким чином з зазначеного часу, у тому числі і на час звернення позивачки до Управління - 06.09.2010 року положення ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» діють у редакції Закону від 09.07.2007 року, приведеної судом вище.
Суд вважає неспроможними посилення відповідача на відсутність відповідного рішення про відновлення дії попередньої редакції ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з ухваленням 22.05.2008 року рішення Конституційним судом України, оскільки за зазначеним рішенням КС України, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, при цьому Закон не потребує додаткового прийняття рішення про відновлення дії норми Закону, діючої до визнаного неконституційним Закону.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Заперечення представника відповідача у судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову ОСОБА_1 щодо законодавчої неврегульованості питання про визначення показника заробітної плати (прибутку) у середньому на одну особу в цілому по України, з якого оплачені страхові внески, з посиленням на п. З постанови КМУ за № 530 від 28.05.2008 року «Деякі пита1" соціального захисту окремих категорій громадян», на думку суду, не заслуговують уваги, оскіль. можуть бути достатніми підставами для порушення прав позивача, визначених та закріплених на законодавчому рівні.
Таким чином, доводи позивача щодо порушення її прав у сфері публічно-правових відносин, з урахуванням вищевикладеного, заслуговують уваги, а тому підлягають задоволенню.
З урахуванням положень п. 4 ст. 42 та ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії позивача повинен проводитися з урахуванням показника середнього заробітку осіб, що трудяться в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого оплачені страхові внески і який у відповідності з зазначеним Законом враховується для розрахунку пенсії за календарний рік, що попередує перерахунку пенсії, тобто за 2008 року суперечить Конституції України, ч.2 ст. 19 якої передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обґрунтованих перешкод для не проведення належного перерахунку пенсії позивау) . 01.09.2010 року судом не встановлено, а сама по собі, невизначеність механізму перерахунку пенсії позивачу, не є підставою, як зазначалося вище, для порушення його прав.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З урахуванням усього вищевикладеного у сукупності, суд дійшов до висновку, що порушені права позивачки будуть захищені та відновлені шляхом визнання протиправною відмови Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АР Крим у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АР К зробити ОСОБА_1 з 01.09.2010 року перерахунок пенсії за віком у відповідності з ч. 4 ст. ч ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону від 23.12.2004 р. N 2291-ІУ - із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2008 календарний рік працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії.
З оглядом на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління підлягають задоволенню.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені судом, то понесені ним судові витрати у розмірі - 3 гривні 40 копійок підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.
На підставі ст. 40, ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутату України щодо відповідності ряду статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", керуючись статтями 10, 11, 17-18,59, 162 - 163, ч.З ст.167, 185-186, 254 КАС України, суд,-
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АР Крим у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим зробити ОСОБА_1 з 01.09.2010 року перерахунок пенсії за віком у відповідності з ч. 4 ст. 42 та ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону від 23.12.2004 р. N 2291-IV - із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 календарний рік працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 гривня 70 копійок.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя