Справа № 2-397/11
19 травня 2011 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Ковтун Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення грошових коштів, інфляційних витрат і трьох відсотків річних за
прострочення виконання грошового зобов*язання за мировою угодою, -
03.08.2010р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та з врахуванням уточнених під час розгляду справи позовних вимог просила стягнути з відповідача 40 100 грн. заборгованості по сплаті різниці у вартості спільного майна, 9 794,72 грн. інфляційних витрат за весь час прострочення і 2 199,55 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми за не виконання відповідачем зобов*язнаня згідно мирової угоди, затвердженої ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 08.09.2006р. в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, згідно якої з відповідача стягнуто на користь позивачки в рахунок різниці вартості спільного майна в сумі 40 100 грн., шляхом виплати: до 31.12.2007р. -10 000 грн., до 31.12.2008р. -10 000 грн., до 01.07.2009р. -5 000 грн., до 31.12.2009р. -5 000 грн., до 01.07.2010р. -5 000 грн., до 31.12.2010р. -5 100 грн. Але, відповідач мирову угоду не виконує, кошти не сплачує, а тому просила задовольнити позов на підставі ст.ст. 11, 16, 526, 530, 625 ЦК України.
В судовому засіданні позивачка і її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення відповідачем зобов*язання згідно мирової угоди.
Відповідач проти позову заперечував частково, визнав основний борг за мировою угодою в сумі 15 100 грн., позовні вимоги в іншій частині не визнав, посилаючись на те, що іншу частину коштів позивачці сплатив, а також надавав матеріальну допомогу на утримання та інші потреби дітей, що просив визнати поважними причинами прострочення виконання зобов*язання за мировою угодою і вказав про те, що сума основного боргу по першому платежу в сумі 10 000 грн., строк сплати якого було обумовлено до 31.12.2007р., інфляційні витрати і три відсотки річних вже стягнуті з нього на підставі заочного рішення Святошинського районного суду м.Києва від 07.08.2008р.
Заслухавши пояснення позивачки і її представника, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що ухвалю Святошинського районного суду м.Києва від 08.09.2006р. в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, затверджено мирову угоду, згідно якої з відповідача стягнуто на користь позивачки в рахунок різниці вартості спільного майна в сумі 40 100 грн., шляхом виплати: до 31.12.2007р. -10 000 грн., до 31.12.2008р. -10 000 грн., до 01.07.2009р. -5 000 грн., до 31.12.2009р. -5 000 грн., до 01.07.2010р. -5 000 грн., до 31.12.2010р. -5 100 грн. (а.с. 8 -копія ухвали суду).
Відповідач як боржник не виконував зобов*язання перед позивачкою як стягувачем, у зв*язку з чим остання звернулась до суду з приводу примусового стягнення першого платежу в сумі 10 000 грн., строк сплати якого -до 31.12.2007р., інфляційних витрат і трьох відсотків річних за час прострочення і заочним рішення Святошинського районного суду м.Києва від 07.08.2008р., яке набрало законної сили 10.09.2008р., її позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з відповідача 10 332,74 грн. боргу за мировою угодою з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми (а.с. 36-37 -копія рішення суду).
Таким чином, спір щодо стягнення першого платежу в сумі 10 000 грн. з терміном оплати до 31.12.2007р., інфляційних витрат за весь час прострочення і трьох відсотків річних від простроченої суми вже вирішено судом.
Як вказує позивачка, відповідач і в подальшому мирову угоду не виконує, у зв*язку з чим вона вдруге звертається до суду.
Щодо стягнення суми основного боргу, суд приходить до наступного.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов*язнаня має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В даному випадку зобов*язання між сторонами виникло на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 08.09.2006р.
Стаття 16 ЦК України серед способів захисту цивільних прав вказує спосіб -примусове виконання зобов*язнаня в натурі.
У відповідності до частини 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов*язнані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 на час розгляду справи не виконано зобов*язання згідно мирової угоди по другому третьому четвертому, п*ятому і шостому платежах в сумах: 10 000 грн., 5 000 грн., 5 000 грн., 5 000 грн., 5 100 грн., а всього: 30 100 грн., суд вважає за необхідне стягнути вказану суму з відповідача на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України, задовольнивши позовні вимоги в цій частині частково.
Що стосується позовних вимог про стягнення інфляційних витрат і трьох відсотків річних, суд приходить до наступного.
В частині 2 ст.625 ЦК України вказано про те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В спірному випадку між сторонами має місце саме грошове зобов*язання, яке боржником не виконується, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Визначаючи період і суми стягнення, суд враховує розрахунок представника позивачки (а.с. 57-59) за виключенням розрахунку по першого платежу, по якому вже прийнято судове рішення, у зв*язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 1 390,21 (2 199,55 -809,34) грн. трьох відсотків річних від простроченої суми і 4 695,06 (9 794,72 -5 099,66) грн. інфляційних витрат за весь час прострочення, задовольнивши і ці позовні вимоги частково.
Вирішуючи спір в цій частині, суд виходить з того, що відповідачем розрахунок суми інфляційних виплат і трьох відсотків річних, проведений представником позивачки, не спростований.
Надані відповідачем копії чеків про пересилання грошових коштів на ім*я позивачки в сумах 1 000 грн. 13.01.2011р. і 2 020 грн. від 02.03.2011р. (а.с. 51 -копії чеків), суд не може визнати належними і допустимими доказами погашення заборгованості саме за мировою угодою, оскільки із вказаних платіжних документів не вбачається, за що саме переказані ці кошти.
З копій чеків від 24.03.2011р. на суму 7 000 грн. і від 16.03.2011р. на суму 3 000 грн. вбачається, що вони зроблені не на ім*я позивачки, а на ім*я дочки -ОСОБА_3, а тому суд не може вважати ці кошти погашенням боргу за мировою угодою.
Виготовлення меблів на прохання дочки і витрачені на це кошти, також, не може вважатись виконанням обов*язку перед позивачкою в рахунок погашення заборгованості у зв*язку з поділом їх спільного як подружжя майна, оскільки майнові правовідносини між батьками і дітьми та майнові правовідносин подружжя, в даному випадку врегульовані мировою угодою, мають інший правовий характер.
Посилання відповідача на порушення строків сплати коштів за мировою угодою у зв*язку з поважністю причин, а саме: витрачення грошових коштів на потреби дітей, не може бути прийнято судом до уваги і не може бути підставою для зменшення суми боргу або не стягнення трьох відсотків річних і інфляційних витрат, оскільки відповідно до частини 1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов*язання.
Тобто, діючим законодавством не передбачено звільнення боржника від сплати грошових коштів або звільнення від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов*язання у зв*язку з поважністю причин.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також у їх достатності і взаємному зв*язку, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню у відповідності до частини задоволених позовних вимог 361 грн. 85 коп. судового збору і 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Івано-Франківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с.Білка Овруцького району Житомирської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1, - 30 100 грн. заборгованості згідно мирової угоди, затвердженої ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 08.09.2006р., 1 390 грн. 21 коп. трьох відсотків річних від простроченої суми, 4 695 грн. 06 коп. інфляційних витрат за весь час прострочення платежу, а всього: 36 185 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят п*ять) грн. 27 коп., а також - 361 грн. 85 коп. судового збору і 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення суду -протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: