Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
20.04.2011 р. справа № 2а-447/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомПервомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області, вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ,
Миколаївська область, 55200
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
простягнення штрафних санкцій у сумі 1540 грн.,
Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області (далі - ОДПІ) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(далі - ОСОБА_1) про стягнення штрафних санкцій у сумі 1540 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за порушення відповідачкою вимог пункту 12 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), ОДПІ 21.09.2010 р. прийнято рішення № 0001342302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1540 грн., яке нею у встановлені строки оскаржене не було.
У письмових поясненнях, ОСОБА_1 визнала свою провину щодо порушення вимог цієї норми Закону № 265/95-ВР, вказавши, що на час звернення позивача до суду з цим позовом, нею частково сплачено суму штрафних санкцій.
ОДПІ подано клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, явку своїх представників в судове засідання не забезпечила, тому судом визнано за можливе розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у справі доказах.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, зареєстрованою Виконавчим комітетом Первомайської міської ради Миколаївської області та перебуває на обліку в ОДПІ.
20 вересня 2010 року працівниками ОДПІ проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - павільйону, розташованого за адресою: м. Первомайськ, вул. Корабельна, який ОСОБА_1, за наслідками якої складено акт № 0209/14/08/23/НОМЕР_2, у якому, встановлено порушення відповідачкою пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
На підставі цього акту перевірки ОДПІ прийнято рішення від 21.09.2010 р. № 000342302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1540 грн., яке отримане ОСОБА_1 цього ж дня (про що свідчить її підпис на цьому рішенні), проте оскаржене нею в установлені строки не було.
23 лютого 2011 року ОСОБА_1 сплачено 540 грн. в рахунок погашення суми штрафних (фінансових) санкцій, визначеної рішенням ОДПІ від 21.09.2010 р. № 000342302 (про що свідчить наявна копія квитанції № 274).
Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 1 січня 2011 року, тобто на час звернення ОДПІ до суду з цим позовом), цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням цих норм законодавства і встановлених обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги ОДПІ про стягнення з ОСОБА_1 штрафної санкції підлягають частковому задоволенню, а саме - у сумі 1000 грн. (з урахуванням часткової сплати ОСОБА_1 штрафної санкції у сумі 540 грн.).
Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною 4 статті 94 КАС, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України штрафну санкцію у сумі 1000 (одна тисяча) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан
Повний текст постанови складено та підписано 20 квітня 2011 року.