Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
20.04.2011 р. справа № 2а-678/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В.,
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01.03.2011 р. б/н);
відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.11 р. № 1/9/10-007);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Никкартонторг", вул. 11 Лінія, 28, м. Миколаїв, 54000
доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі
м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09.09.2010 р. № 0001652301/0,
керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 09.09.2010 р. № 0001652301/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Никкартонторг" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 22608 грн. (у т.ч. основний платіж - 15072 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7536 грн.).
3. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Никкартонторг" судовий збір у сумі 17 грн. з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан
Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
20.04.2011 р. справа № 2а-678/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В.,
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01.03.2011 р. б/н);
відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.11 р. № 1/9/10-007);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Никкартонторг", вул. 11 Лінія, 28, м. Миколаїв, 54000
доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі
м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09.09.2010 р. № 0001652301/0,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Никкартонторг" (далі - ТОВ "Никкартонторг") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) про скасування податкового повідомлення - рішення від 09.09.2010 р. № 0001652301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 22608 грн. (у т.ч. основний платіж - 15072 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7536 грн.).
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Никкартонторг" посилалося на те, що ним не порушено вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 168/97-ВР), оскільки податковий кредит сформовано позивачем правомірно - із сум податку, нарахованого у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності та на підставі податкових накладних, оформлених належних чином.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказував на те, що укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алхена" (далі - ТОВ "Алхена") договір про надання послуг є нікчемним, оскільки власних офісних, виробничих будівель і споруд зазначене підприємство не має, амортизаційні відрахування на ці основні фонди відсутні. Ці обставини, на думку ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, свідчать про те, що угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, а саме -ухилення від сплати податків та штучного формування податкового кредиту.
У судовому засіданні представник ТОВ "Никкартонторг" позов підтримав та просив суд його задовольнити повністю.
Представник ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проти позову заперечував, у його задоволенні просив суд відмовити.
У судовому засіданні 20.04.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Никкартонторг" є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 04.02.2010 р. за № 1522120000019700 та перебуває на податковому обліку в ДПІ з 05.02.2010 р. за № 187/2341320.
ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Никкартонторг" з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.02.2010 р. по 31.03.2010 р., за наслідками якої складено акт від 30 серпня 2010 року № 6861/23-100/36954722, у якому встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР,
Як вбачається з акту перевірки та заперечень відповідача, висновки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР ґрунтуються виключно на тому, що позивачем укладено договори з ТОВ "Алхена" без мети настання реальних наслідків. При цьому, відповідач посилається на результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Алхена" щодо перевірки правових відносин з платниками податків - контрагентами, яка була проведена Державною податковою інспекцією в Центральному районі м. Миколаєві (далі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва), під час якої встановлено відсутність у останнього власних офісних, виробничих будівель і споруд та амортизаційних відрахувань на ці основні фонди. Ці обставини, на думку ДПІ, свідчать про те, що угоди укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, а саме -ухилення від сплати податків та штучного формування податкового кредиту.
На підставі цього акту перевірки, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.09.2010 р. № 00001652301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 22608 грн. (у т.ч. основний платіж - 15072 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7536 грн.).
Судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що 02.03.2010 р. між ТОВ "Ніккартонторг" та ТОВ "Алхена" було укладено договір про надання послуг № ДГ-02/03-10. Зі змісту цієї угоди вбачається, що ТОВ "Алхена" були надані позивачу інформаційно - консультативні послуги, проведення маркетингового аналізу з метою підвищення доходів його господарської діяльності (в грошовій та матеріальній формах) від здійснення послуг із дослідження ринку збуту паперу та картонної продукції. Умовами договору був визначений порядок виконання та приймання виконаних робіт, згідно якого під позитивним результатом виконаних робіт слід розуміти кількість наданих (укладених) замовнику договорів та дії, які забезпечили реальне виконання договорів з реальними покупцями. Виконання цієї угоди підтверджено актом приймання-передачі послуг із зазначенням їх вартості від 31.03.2010 р. та довідками про надання результатів вивчення ринку від 04.03.2010 р. № 01-05/03 і від 17.03.2010 р. № 01-15/03. Економічний ефект укладеної угоди, її доцільність, ефективність та позитивний вплив на господарську діяльність позивача, наявність прямого зв'язку отриманих від ТОВ "Алхена" маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг підтверджено також укладеними між ним та контрагентами договорів купівлі - продажу паперу і картонної продукції протягом березня 2010 року та специфікацій до цих договорів (засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи).
Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог Закону № 168/97-ВР та наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.
Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Законом України від 16 липня 1999 року № 996/ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до статті 1 зазначеного Закону, первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні містити такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.
Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Тобто, аналіз цієї статті свідчить, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними, тобто на податковий кредит платник податку не вправі розраховувати за умови відсутності податкової накладної.
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до положень статті 9 Закону № 168/97-ВР, свідоцтво про реєстрацію у якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.
ТОВ "Никкартонторг" отримавши у встановленому порядку від ТОВ "Алхена" податкову накладну, яка містили всі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, правомірно включило суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідно до пункту 7.5 статті 7 цього Закону. Зазначені податкові накладні були виписані зареєстрованим платником податку на додану вартість ТОВ "Алхена" і в акті перевірки, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва жодних зауважень або посилань на порушення порядку їх заповнення чи оформлення, не містили.
Щодо посилань відповідача в акті перевірки на нікчемність угоди від 02.03.2010 р. № ДГ-02/03-10, укладеної між ТОВ "Никкартонторг " і ТОВ "Алхена" слід зазначити наступне.
Відповідно до пунктів 1.5, 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В акті перевірки від 30.08.2010 р. № 6861/23-100/36954722, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва посилається на результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Алхена" щодо перевірки правових відносин з платниками податків -контрагентами, яка була проведена ДПІ в Центральному районі м. Миколаєві, під час якої встановлено відсутність у цього платника податків власних офісних, виробничих будівель і споруд та, амортизаційних відрахувань на ці основні фонди. Тобто, фактично враховує лише обставини господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Алхена" та не вдаючись до аналізу цих взаємовідносин, в основу своїх висновків поклав результати перевірки останнього підприємства.
На думку суду, наявність господарських відносин із підприємством, яке не має власних офісних, виробничих будівель і споруд не свідчить про те, що договір про надання послуг від 02.03.2010 р. № ДГ-02/03-10, укладений між позивачем і цим платником є нікчемними та не позбавляє ТОВ "Никкартонторг" права включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту на підставі оформленої належним чином податкової накладної, виданої йому контрагентом.
Викладене свідчить про те, що ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва за основу висновків, викладених в акті перевірки від 30.03.2010 р. № 6861/23-100/36954722 стосовно ТОВ "Никкартонторг" фактично використала висновки акту перевірки ДПІ в Центральному районі м. Миколаєві щодо ТОВ "Алхена", не зазначивши в чому полягає порушення норм податкового законодавства саме позивачем, а посилаючись виключно на порушення цих норм його контрагентом.
Частиною 2 статті 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Тобто, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобов'язаннями, не передбачена.
Норми Закону № 168/97-ВР не ставлять право платника податку на додану вартість на формування податкового кредиту в залежність від належного виконання постачальником своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум до державного бюджету.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
При цьому, завдання адміністративного судочинства ґрунтуються на положеннях статті 55 Конституції України, відповідно до якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення частини 1 статті 9 КАС відповідають приписам частини 2 статті 19 Конституції України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 КАС).
Суд вважає, що всупереч зазначеним вимогам цього Кодексу, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення від 27.12.2010 р. № 0002182301/0.
Враховуючи викладені норми матеріального і процесуального законодавства, встановлені обставини справи, суд вважає заявлені позовні вимоги правомірними і такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно з частиною 1 статті 94 КАС, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 09.09.2010 р. № 0001652301/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Никкартонторг" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 22608 грн. (у т.ч. основний платіж - 15072 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7536 грн.).
3. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Никкартонторг" судовий збір у сумі 17 грн. з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан
Повний текст постанови складено та підписано 26 квітня 2011 року.