Справа № 2а-2345/11
№ 2 а -2345 / 2011
24 травня 2011 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Вовк Є.І., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, про перерахунок та стягнення заборгованості з виплат пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаних з Чорнобильською катастрофою; про перерахунок та стягнення заборгованості з виплат щорічної допомоги на оздоровлення,
встановив:
Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив: позов задовольнити та визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києві по призначенню, нарахуванню і виплаті пенсії як інваліду другої групи з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС протиправними; визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат по призначенню, нарахуванню і виплаті щорічної допомоги на оздоровлення протиправними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва призначити, нараховувати і виплачувати учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом другої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державну пенсію, в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з 19.03.2001 р. та зробити перерахунок і виплату виниклої заборгованості; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації здійснити учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом другої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, нарахування щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010-2011 роки, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, та зробити перерахунок виниклої заборгованості; зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат заборгованість по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010-2011 р.; постанову суду звернути до негайного виконання.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва вказану позовну заяву в частині позовних вимог за період з 19.03.2001р. до 21.08.2010р. залишено без розгляду.
Представники відповідачів подали заперечення на позов, просили відмовити в задоівволенні позовних вимог. В письмових запереченнях, зокрема вказано, що ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що встановлений мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з даним Законом, тому ч. 1 ст. 28 вказаного Закону до даних правовідносин застосована бути не може. Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 27.12.2007 року внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і на даний період часу розмір пенсії позивача відповідає встановленим змінам, оскільки після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року Законом не було встановлено новий порядок нарахування пенсій, в тому числі і зазначеної категорії. Відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, категорії 1, інвалідом ІІ групи, захворювання позивача пов'язане з аварією на ЧАЕС. Відповідачі відмовилися здійснити перерахунок пенсії, зазначений у позовних вимогах, з підстав вказаних у письмових запереченнях на позов.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини четвертої статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам IІ групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст.53 Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку вказаної державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року було внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зокрема, зміст статті 50 викладено в новій редакції, відповідно до якої , особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів, а інвалідам ІІІ групи -15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Також внесено зміни до ст.54 вказаного Закону, частини третю і четверту статті 54 замінено чотирма частинами нового змісту, відповідно до якого, у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по IIІ групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках по IIІ групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року по справі № 1-21/2005 ) пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Зокрема, Конституційний Суд України у рішенні від 09.07.2007 року за № 6рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних Законів України, а також встановлюватися інше ( додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп /2008 від 22.05.2008 року положення п.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, втратили чинність як такі, що є неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Частиною п'ятою статті 54 Закону № 796-ХІІ передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено , що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 1: інвалідам I групи - 30 відсотків; інвалідам II групи - 20 відсотків, інвалідам ІІІ групи -15 відсотків.
Також пунктом 6 вказаної Постанови встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче: 1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по II групі інвалідності - 965 гривень; по III групі інвалідності - 870 гривень; 2) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по II групі інвалідності - 725 гривень, по III групі інвалідності - 675 гривень.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає , що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону № 796-ХІІ ( в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.1996 року ), а не Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року , яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Доводи представника відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом, суд вважає безпідставними. Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення вказаним інвалідам ІІ групи виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
З матеріалів справи вбачається, що Управлінням праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації позивачу, в 2010 році, було нараховано допомогу на оздоровлення в сумі 120 грн. за 2010 рік, що вочевидь значно менше ніж передбачено ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", при цьому у перерахунку цієї суми позивачу було відмовлено.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України: громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає встановленим, що відповідачами були порушені права позивача щодо нарахування і виплати щорічної допомоги на оздоровлення, оскільки при визначенні розміру цієї допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосуванню підлягає відповідна стаття Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг їх, встановлених законом прав.
Недотримання вимог законів України при визначенні розміру допомоги є порушенням п.6 ст.92 Конституції України, оскільки виключно законом України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно зі ст.71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб»єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб»єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме належить: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, з 21.08.2010 року, з урахуванням проведених виплат; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 та 2011 роки, з урахуванням проведених виплат; зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат забезпечити виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 та 2011 роки, з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог позивачу належить відмовити, оскільки вони є неконретними, необгрунтованими та безпідставними.
На підставі викладеного, ст.ст. 1, 3, 6, 8, 17, 19, 21, 22, 24, 56, 113, 152 Конституції України, ст.ст.48-67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп /2008 від 22.05.2008 року , керуючись ст. 9, 11, 70, 71, 89, 99, 100, 159, 160, 163 , 164, 183-2 , ч.1 ст. 256 КАС України, -
постановив :
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, з 21.08.2010 року, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 та 2011 роки, з урахуванням проведених виплат
Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат забезпечити виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 та 2011 роки, з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати по справі у виді судового збору віднести за рахунок держави.
Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання її копії, з одночасним направленням апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя :