Справа № 22-ц-1213/2011 Головуючий у I інстанції -Іванюк Т.І.
Категорія -цивільна Доповідач - Хромець Н. С.
24 травня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддісудді Хромець Н.С.
суддів:Горобець Т.В., Квача М.О.
при секретарі:Вареник О.М.
за участю:представника позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Єврокапітал” на рішення Козелецького районного суду від 18 лютого 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Єврокапітал” до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6, про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2010 року ТОВ „Фінансова компанія „Єврокапітал” заявило позов про розірвання кредитного договору № 360 від 15 лютого 2008 року, укладеного між товариством і ОСОБА_5, та про стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 36453,25 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов кредитного договору, а саме на сплату з листопада 2009 р. платежів не у повному обсязі та на невиконання умов договору про продовження договорів страхування, передбачених п. 2.7 кредитного договору.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на незаконність підвищення позивачем відсоткової ставки за кредитом та несправедливість умов договору, які стосуються плати за обслуговування кредиту.
Рішенням Козелецького районного суду від 18 лютого 2011 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача у повному обсязі. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суд безпідставно не взяв до уваги надані позивачем докази і зробив хибний висновок про невиконання кредитором обов'язку направити боржнику вимогу про дострокове розірвання договору. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що підвищення розміру щомісячного платежу сталося внаслідок вступу в дію формули, передбаченої п. 2.2.3 Кредитного договору, яким передбачена плата за обслуговування кредиту, а відповідач погодився укласти договір на умовах, визначених у цьому пункті.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову з підстав, передбачених п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції послався на невиконання позивачем умов п. 6.2.3 кредитного договору щодо письмового повідомлення позичальника про вимогу дострокового розірвання договору і на те, що відповідач своєчасно сплачував належні платежі відповідно до графіку платежів, а іншого розрахунку або графіку платежів, який зобов'язаний був надати позивач, відповідач не отримував.
Такі висновки суду не відповідають встановленим по справі обставинам і вимогам закону, враховуючи наступне. По справі встановлено, що 15 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір № 360 ( із забезпеченням ), за яким позивач надав відповідачеві кошти у сумі 25778,50 грн., а позичальник ОСОБА_5 зобов'язався повернути кредитодавцю суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, плату за обслуговування кредиту та виконати інші платежі, передбачені цим договором, в повному обсязі, в строки та у порядку, що визначені цим кредитним договором ( п.5.1.2 Кредитного договору). Пунктом 10.16 Кредитного договору передбачено, що каналами передачі інформації, яка необхідна для виконання позичальником умов даного кредитного договору, будуть використовуватись телефонний зв'язок, факсимільний зв'язок, рекомендовані листи, SMSповідомлення. Про зміну суми щомісячного платежу, яка сталася у зв'язку із зміною розміру плати за обслуговування кредиту відповідно до п. 2.2.3 Кредитного договору, позивач повідомляв відповідача щомісячно шляхом надсилання останньому SMS повідомлень. У тому числі, 14 грудня 2008 р. було надіслане повідомлення про збільшення розміру платежу у зв'язку із застосуванням п. 2.2.3 договору. Доводи позивача щодо надсилання SMSповідомлень на номер мобільного телефону, який йому не належить, не можуть бути підставою для висновку про неповідомлення відповідача про зміну розміру щомісячного платежу, оскільки своїм підписом в анкеті позичальника-заявці на кредит № 2321 від 05.02.08 р. (а.с. 25) він підтвердив, що всі відомості зазначені в цій анкеті є повними, точними і правильними у всіх відношеннях. Посилання відповідача на неузгодження з ним зміни розміру плати за обслуговування кредиту не може бути підставою для відмови у позові, враховуючи що відповідач підписав кредитний договір разом п. 2.2.3, яким передбачене застосування певної формули розрахунку в залежності від курсу долара США до національної валюти, тобто погодився з даною умовою договору.
Висновок суду першої інстанції про ненадання позивачем доказів виконання обов'язку щодо направлення відповідачеві вимоги про дострокове погашення кредиту та розірвання кредитного договору не відповідає матеріалам справи. Так, в матеріалах справи (а.с. 95-100) містяться копії претензій на адресу ОСОБА_5 № 1437 від 17.06.09 р. та № 2990 від 18.03.10 р. із змісту яких вбачається, що відповідачеві повідомлялось про необхідність погашення заборгованості із зазначенням її суми і про дострокове погашення кредиту та інших платежів за договором у випадку непогашення заборгованості протягом 30 днів. Відповідач не заперечував факту отримання цих претензій кредитора.
Зважаючи на наведені вище обставини, у позивача виникло право на вимогу про дострокове погашення кредиту та сплату всіх інших платежів за договором, а суд не мав правових підстав для відмови у такому позові, оскільки з боку відповідача мало місце неналежне виконання умов кредитного договору, що є підставою для дострокового стягнення заборгованості і розірвання договору відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 п.п.3,4, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Єврокапітал” задовольнити.
Рішення Козелецького районного суду від 18 лютого 2011 року скасувати.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Єврокапітал” задовольнити.
Розірвати кредитний договір № 360 від 15.02. 2008 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Єврокапітал” і ОСОБА_5.
Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Єврокапітал” ( 040473, м. Київ, провулок Балтійський, 20, р/р 26509119070700 в АКІБ „УкрСиббанк”, код ЄДРПОУ 34709407, МФО 351005) 36453 (тридцять шість тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 53 коп. заборгованості за кредитним договором та 786 (сімсот вісімдесят шість) грн. 73 коп. у повернення судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: