Справа № 11-349/11 Головуючий у І інстанції Подалюка О.Ф.
Категорія - ст. 366 ч.1 КК України Доповідач Григор'єва В. Ф.
26 травня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіГригор'євої В. Ф.
суддів - Козака В.І., Щербакова О.С.
з участю прокурора - Левченка А.В.
засудженого - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 березня 2011 року,
Цим вироком: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець Чернігівської області, смт Сосниця, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні доньку 2008 року народження, раніше не судимий, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1,
засуджений за ст. 366 ч.1 КК України до штрафу в сумі 850 грн. на користь держави з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків строком на 2 ( два ) роки.
На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання в зв'язку із закінченням строків давності.
Стягнуто з ОСОБА_2 1694 грн. 78 коп на користь держави на відшкодування судових витрат.
Питання речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений в наступному.
ОСОБА_2, маючи спеціальне звання майор податкової міліції, обіймаючи з 27.09.2005 року по 20.04.2007 року посаду старшого оперуповноваженого сектору організації боротьби з незаконним обігом товарів Чернігівського РВ ПМ УПМ ДПА в Чернігівській області, являючись працівником правоохоронного органу та згідно із ст. 1 Закону України „ Про державну службу” являвся державним службовцем, тобто займав посаду в державному органі, виконував завдання та функції держави та одержував заробітну плату за рахунок держави, скоїв службове підроблення за наступних обставин.
Так, згідно наказу Чернігівської МДПІ №519-к від 09.12.2005 року, ОСОБА_2 для виконання службових обов'язків був відряджений до м. Золотоноша терміном на 5 днів з 10.12 по 14.12.2005 року. Після повернення із службового відрядження він надав до бухгалтерії Чернігівської МДПІ звіт №791 про використання коштів у відрядженні. У звіті ОСОБА_2 вказав, що згідно квитанції №1111 від 10.12.2005 року за проживання в готелі „ІНФОРМАЦІЯ_4” м. Золотоноша ним було витрачено 120 грн.
Згідно наказу Чернігівської МДПІ №537-к від 15.12.2005 року для виконання службових обов'язків ОСОБА_2 був відряджений до м. Артемівськ терміном на 7 днів з 16.12 по 22.12.2005 року. Після повернення із службового відрядження він надав до бухгалтерії Чернігівської МДПІ звіт №813 про використані у відрядженні кошти за проживання згідно квитанції №528 у готелі „ІНФОРМАЦІЯ_1” (код 08932803 АДРЕСА_2) в сумі 95 грн.
Згідно наказу Чернігівської МДПІ №556-к-від 23.12.2005 року для виконання службових обов'язків ОСОБА_2 був відряджений до м. Золотоноша терміном на 5 днів з 24.12 по 28.12.2005 року. Після повернення із службового відрядження ОСОБА_2 надав до бухгалтерії Чернігівської МДПІ звіт №839 про використані у відрядженні кошти. У звіті ОСОБА_2 вказав, що згідно квитанції № 919 від 26.12.2005 року за проживання в готелі „ІНФОРМАЦІЯ_2” (м. Пирятин код 28064751) ним було витрачено 110 грн., та згідно квитанції №1216 від 27.12.2005 року за проживання у готелі „Колос” (м. Золотоноша код НОМЕР_1) ОСОБА_2 витрачено 120 грн.
22.05.2006 року із РУБК в ОДПС ДПА у Донецькій області надійшла відповідь про те, що дійсно за адресою АДРЕСА_2 розташований готель „ІНФОРМАЦІЯ_1”, який належить приватному підприємцю ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) але, згідно довідки, наданої СПД ОСОБА_3, співробітник УПМ ДПА в Чернігівській області ОСОБА_2 18.12.2005 року в готелі не проживав.
15.05.2006 року із РУБК в ОДПС ДПА у Полтавській області надійшла відповідь про те, що за адресою АДРЕСА_5 готелю „ІНФОРМАЦІЯ_2” (код 28064751) не існує. Також було повідомлено, шо за адресою АДРЕСА_3 функціонує мотель „ІНФОРМАЦІЯ_2”, але згідно довідки, виданої СПД ОСОБА_4, в період з 26 по 27 грудня 2005 року в мотелі „ІНФОРМАЦІЯ_2” м. Пирятин Полтавської області ОСОБА_2 не проживав.
16.05.2006 року із РУБК в ОДПС ДПА у Черкаській області надійшла відповідь про те, що суб'єкт господарської діяльності юридична особа з назвою готель „Колос” (код 4200185656), чи фізична особа-підприємець з ідентифікаційним номером - НОМЕР_1, на обліку в ДПА у Черкаській області, як платник податків, не перебувають, тобто в м. Золотоноша готелю „Колос” не існує. Також встановлено, що у м. Золотоноша знаходиться готель „ІНФОРМАЦІЯ_4”, який належить ТОВ „Ніка”. Згідно довідки №24 від 25.05.2006 року, згадане підприємство повідомило, що ОСОБА_2 10 грудня 2005 року у готелі „ІНФОРМАЦІЯ_4” не проживав.
Враховуючи те, що вищевказані звіти про використання коштів у відрядженнях, згідно наказу ДПА України від 19.09.2003 року №440 „Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядку складання вказаного звіту”, мають форму встановленого зразка, а також вказаним наказом ДПА регламентовано порядок складання таких звітів, а також те, що вони посвідчують конкретні факти й події (використання коштів у відрядженнях), що мають юридичне значення, мають необхідні реквізити (номер, дату, підпис особи, що їх подала) і були складені службовою особою -оперуповноваженим сектору організації боротьби з незаконним обігом товарів Чернігівського РВ ПМ УПМ ДПА в Чернігівській області ОСОБА_2, вони є офіційними документами.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а провадження в кримінальній справі закрити на підставі ст.6 п.2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на однобічність та неповноту досудового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально - процесуального закону на досудовому слідстві та під час судового слідства, фальсифікацію доказів на досудовому слідстві слідчим прокуратури Чернігівського району, по яким судом не була дана належна правова оцінка. В обгрунтування своїх доводів вказує на те, що згідно наказів Чернігівської МДПІ він супроводжував цистерни із спиртом від виробника до споживача. Процес супроводу тривав декілька днів і коли виникала потреба у відпочинку, він користувався готелями, які належали суб'єктам підприємницької діяльності. МДПІ не надавав переліку готелів, в яких можуть зупинятися під час відрядження, а тому готелі для відпочинку він обирав за порадою місцевих жителів чи таксистів. На підтвердження здійснення ним витрат за проживання в готелі, йому видавали квитанції або чеки електронних реєстраторів розрахункових операцій, вигляд яких не викликав сумнівів щодо достовірності. Квитанції та чеки він не підробляв, в авансовий звіт вносив дійсні дані про затрати, понесенні у зв'язку з проживанням в готелях.
Заслухавши доповідача по справі, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити з вказаних в ній підстав, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію засудженого такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України, за якою його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку в їх сукупності і взаємозв'язку і є обґрунтованим.
Цей висновок суду ґрунтується на показаннях свідків, висновках експертиз, протоколах пред'явлення фотознімків для впізнання та огляду речових доказів, які узгоджуються між собою.
Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України, не визнав, зазначивши, що інкримінованого йому злочину не вчиняв, під час відряджень він проживав у готелях. Після ночівлі та оплати наданих послуг він отримував відповідні документи, тобто квитанції, які надавав до бухгалтерії разом з авансовим звітом. Дані документи він отримав в готелях “ІНФОРМАЦІЯ_4”, „ІНФОРМАЦІЯ_1", “ІНФОРМАЦІЯ_2”, “Колос” і вони йому були видані адміністраторами вказаних готелів. Він ніяких неправдивих відомостей до офіційного документу - звіту про використання коштів у відрядженнях не вносив.Також вважає, що авансовий звіт не є офіційним документом.
Не дивлячись на повне не визнання своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України, вина засудженого ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину підтверджується здобутими в ході досудового слідства та дослідженими в ході судового слідства в суді 1 інстанції доказами.
Показаннями свідка ОСОБА_5 у суді підтверджується, що вона була присутня в якості понятої, коли ОСОБА_2 відмовився від дачі будь - яких пояснень з приводу знаходження у відрядженнях та здачі авансових звітів з квитанціями про проживання його в готелях.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину підтверджується оголошеними у суді наступними показаннями свідків.
Показаннями свідка ОСОБА_6підтверджується, що з лютого 2006 року вона працює адміністратором готелю „ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_2. В її обов'язки, як адміністратора, входить заповнення квитанцій. При цьому, вона повідомила, що печатка та підпис на квитанції ставиться тільки господаркою готелю „ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_3 Печатка зберігається тільки в неї і ні в кого більше з персоналу доступу до неї немає. 18 грудня 2005 року адміністратором вказаного готелю була вона. ОСОБА_2 18.12.2005 року в готелі „ІНФОРМАЦІЯ_1" не проживав так, як про це немає запису в журналі, а без запису в журналі ні одна людина в готелі „ІНФОРМАЦІЯ_1" не проживає. Квитанція № 528 від 18.12.2005 року за проживання в готелі на суму 95 гривень ОСОБА_2 не видавалась. Крім того, вона зазначила, що на той період, тобто 18.12.2005 року мінімальна ціна номеру в готелі „ІНФОРМАЦІЯ_1" за добу складала 150 гривень, тому квитанція на 95 гривень не могла бути видана нікому (т.1 а.с.79).
Показаннями свідка ОСОБА_3 підтверджується, що вона являється приватним підприємцем і їй належить готель „ІНФОРМАЦІЯ_1", розташований за адресою: АДРЕСА_2. Кожний проживаючий у готелі обов'язково реєструється в журналі і їм видається квитанція, яка заповнюється адміністратором готелю. Підпис на квитанції і печатку ставить тільки вона. У інших працівників готелю доступа до печатки немає. ОСОБА_2 в готелі „ІНФОРМАЦІЯ_1" 18.12.2005 року не проживав, так як про це немає запису в журналі. Квитанція № 528 від 18.12.2005 року за проживання в готелі на суму 95 гривень ОСОБА_2 не видавалась і не могла видаватись так, як на той період часу мінімальна ціна номеру в готелі „ІНФОРМАЦІЯ_1" за добу складала 150 гривень. 18.12.2005 року адміністратором готелю „ІНФОРМАЦІЯ_1" працювала ОСОБА_6 (т.1 а.с.80).
Показаннями свідка ОСОБА_7 підтверджується, що він являється директором ТОВ „Ніка", якому належить готель „ІНФОРМАЦІЯ_4", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. В голелі „ІНФОРМАЦІЯ_4" ведеться книга звітів, в якій підшивається один екземпляр квитанції, а інший видається на руки клієнтам для проживання в готелі „ІНФОРМАЦІЯ_4". Друга книга реєстрації проживаючих у готелі знаходиться у адміністраторів. По цим двом книгам ОСОБА_2 10.12.2005 року в готелі „ІНФОРМАЦІЯ_4" не проживав (т.1 а.с.169-170).
Показаннями свідка ОСОБА_8 підтверджується, що вона працює в ТОВ „Ніка" в готелі „ІНФОРМАЦІЯ_4" старшим адміністратором. 10 грудня 2005 року вона була на зміні. ОСОБА_2 в готелі „ІНФОРМАЦІЯ_4" не проживав. В книзі реєстрації громадян, які проживають в готелі „ІНФОРМАЦІЯ_4" даної особи не зареєстровано (т.1 а.с.171-172).
Показаннями свідка ОСОБА_9 підтверджується, що вона з 2001 року працює адміністратором в мотелі „ІНФОРМАЦІЯ_2", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. 26 - 27 грудня 2005 року вона перебувала на своєму робочому місці. 26 - 27 грудня 2007 року ОСОБА_2 в мотелі „ІНФОРМАЦІЯ_2" не проживав і йому не виписувалась квитанція №919 від 26 - 27 грудня 2005 року. Також зазначила, що адміністратори мотелю „ІНФОРМАЦІЯ_2" виписують клієнтам не квитанції, а товарні чеки, які не можуть перевищувати 50-й номер тому, що власниця мотелю видає адміністраторам мотелю „ІНФОРМАЦІЯ_2" кожного разу по 50 пронумерованих товарних чеків, а коли чеки закінчуються, вона видає нові 50 товарних чеків, пронумерованих від 1 до 50. Крім того, квитанція № 919 від 26 - 27 грудня 2005 року про проживання у мотелі „ІНФОРМАЦІЯ_2" містить в собі неправдиву інфомацію відносно суми, сплаченої за проживання у мотелі так, як у мотелі „ІНФОРМАЦІЯ_2" немає номерів вартістю по 110 гривень і ніколи не було (т.1 а.с.189; т.2 а.с.211-213).
Показаннями свідка ОСОБА_4 підтверджується, що вона з 2000 року займається підприємницькою діяльністю, їй належить мотель „ІНФОРМАЦІЯ_2", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. По суті заданих питань дала аналогічні показання, що і ОСОБА_9(т.1 а.с.190; т.2 а.с.206-208).
Показаннями свідка ОСОБА_10 підтверджується, що він здійснював експертне дослідження відповідно до постанови та дав висновок, який є в матеріалах справи. Він в м. Києві під електронним мікроскопом досліджував об'єкти, що надійшли на дослідження та впевнений в тому, що печатки на них нанесені за допомогою струйного кольорового принтеру.
Також вина засудженого ОСОБА_11 повністю підтверджується наступними доказами.
Довідкою начальника РУБК в ОДПС ДНА у Полтавській області, відповідно до якої готелю „ІНФОРМАЦІЯ_2" (код 28064751) в м. Пирятин, вул. Червоногвардійська 154 не існує (т.1 а.с.21).
Довідкою начальника РУБК в ОДПС ДПА в Черкаській області, відповідно до якої суб'єкт господарської діяльності - юридична особа з назвою готель „Колос" (код 4200185656), чи фізична особа - підприємець з ідентифікаційним номером - 4200185656 на обліку в ДПА в Черкаській області, як платник податків не перебувають (т.1 а.с.27).
Висновком спеціаліста №212д від 2 червня 2006 року, яким підтверджується, що зображення відбитків печаток в квитанціях готелю „ІНФОРМАЦІЯ_4" м.Золотоноша Черкаської області № 1111 від 10.12.2005 року, готелю „ІНФОРМАЦІЯ_2" м. Пирятин Полтавської області №919 від 26.12.2005 року, готелю „Колос" м. Золотоноша Черкаської області № 1216 від 27.12.2005 року - поставлені струменево - крапельним способом з використанням кольорової множильної техніки, а відбиток печатки готелю „ІНФОРМАЦІЯ_1" м. Артемівськ Донецької області в квитанції № 528 від 18.12.2005 року виготовлений ймовірніше за все з використанням графічних редакторів комп'ютерного обладнання (т.1 а.с.37-42).
Висновком криміналістичної експертизи №192 від 30.11.2006 року, яким підтверджується, що зображення круглої печатки ВАТ готель „ІНФОРМАЦІЯ_1" в квитанції №528, отримано струменево-крапельним способом з використанням кольорового струменево - крапельного друкуючого пристрою (т.1 а.с.151-155).
Висновком експерта №100 від 29 лютого 2008 року, яким підтверджується, що підписи у графах „Підпис підзвітної особи", які знаходяться після таблиці на другій стороні аркушів звітів зі зворотньої сторони „Про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт" № 839 від 28.12.2005 року, № 791 від 12.12.2005 року та № 813 від 20.12.2005 року, виконані ймовірно ОСОБА_2. Написи літеро - цифрового змісту у таблиці, яка розміщена не другій стороні аркушів звітів: № 791 від 12 грудня 2005 року, № 813 від 20 грудня 2005 року, № 839 від 28 грудня 2005 року, у стовпчиках „Дата", „Пор. № док." „Кому, за що і на підставі якого документу заплачено", „Сума", в графі „Дата", яка знаходиться під даною таблицею з правої сторони, виконані ОСОБА_2 (т.2 а.с.264-269).
Протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання від 21.02.2008 року, відповідно до яких свідки по справі ОСОБА_9 та ОСОБА_4, ОСОБА_2який згідно квитанції № 919 від 26,27 грудня 2005 року ніби-то проживав у мотелі „ІНФОРМАЦІЯ_2" м. Пирятин, не впізнали та повідомили, що взагалі людей, фотознімки яких їм пред'явлені, вони бачать вперше (т.2 а.с.209-210; 214-215).
Протоколом огляду документів від 04.03.2008 року (т.2 а.с.271-273).
Проаналізувавши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку, що вина засудженого ОСОБА_2 у вчиненні службового підроблення, повністю доведена показаннями свідків, висновками експертиз, а також протоколами слідчих дій та речовими доказами.
Викладені висновки експертиз суд обгрунтовано визнав як докази, оскільки вони науково обґрунтовані і будь-яких сумнівів у правильності таких висновків колегія суддів також немає.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених доказів, колегія суддів вважає, що умисні дії ОСОБА_2, які виразилися у служовому підробленні, а саме: у внесенні ним до офіційних документів, звітів про використання коштів у відрядженнях, затверджених наказом ДПА України від 19.09.2003р. №440, завідомо неправдивих відомостей, та наданні вказаних документів до бухгалтерії Чернігівської МДПІ, як службова особа, органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ст. 366 ч.1 КК України.
Під офіційним документом у статті 366 КК України слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища чи факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, що складаються, видаються чи посвідчуються повноваженими (компетентними) особами органів державної влади, складені з дотриманням визначених законом їх форми та містять передбачені законом реквізити.
Як вбачається з матеріалів справи, звіт про використання коштів, наданих на відрядження, має форму встановленого зразка, затвердженого наказом ДПА України від 19.09.2003 року № 440, з відповідними реквізитами: номером, датою, підписом особи, яка його подала, і цим же наказом регламентовано порядок його складання. Цей звіт посвідчує конкретні факти і події - використання коштів у відрядженнях та породжує правовідносини, пов'язані з отриманням коштів за рахунок держави, які завжди мають цільове призначення, а тому суворо обліковуються і не можуть видаватись на підставі інших документів, ніж ті, які є офіційними. Тому в сенсі ст. 366 КК України звіт про використання коштів, наданих на відрядження, є офіційним документом.
Твердження засудженого ОСОБА_2 про те, що він дійсно перебував у службових відрядженнях і проживав у зазначених в обвинуваченні готелях повністю спрстовуються показаннями свідків - власників та адміністраторів готелів, які заперечували факт проживання у них на час відрядження ОСОБА_2, довідками начальників РУБК ОДПС ДПА в Полтавській та Черкаській областях про те, що готель “Колос” у м. Золотоноші та готель “ІНФОРМАЦІЯ_2” за адресою: АДРЕСА_5 не існують, висновками експертиз, згідно з якими зображення відбитків печаток в квитанціях готелю “ІНФОРМАЦІЯ_4”, “ІНФОРМАЦІЯ_2”, “Колос” поставлені струменево-крапельним способом з використанням кольорової множильної техніки, а відбиток печатки готелю “ІНФОРМАЦІЯ_1” виготовлений ймовірніше за все з використанням графічних редакторів комп'ютерного обладнання; зображення круглої печатки ВАТ готель “ІНФОРМАЦІЯ_1” в квитанції отримано струменево-крапельним способом із застосуванням кольорового струменево-крапельного друкуючого пристрою.
Колегія суддів вважає, що суд дійшов обгрунтованого висновку, що не погодився з доводами засудженого про те, що він не скоював службового підроблення, оскільки вони спростовуються наведеними показаннями свідків, у яких не було підстав обмовляти засудженого. Доводи засудженого ОСОБА_2 про те, що він не підроблював квитанцій та чеків на проживання в готелях, безпідставні, оскільки обвинувачення у підробленні самих квитанцій та чеків ОСОБА_2 не пред'являлось. Посилання засудженого на порушення, протиріччя та неточності, які були допущені під час досудового слідства, усувались раніше судами, під час направлення справи на додаткове розслідування.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що докази, покладені судом в обґрунтування вироку, отримані у відповідності до вимог КПК України.
Істотних порушень норм кримінально - процесуального закону, що б потягло за собою безумовне скасування вироку щодо ОСОБА_2 та закриття провадження в кримінальній справі на підставі ст.6 п.2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України, по справі не встановлено.
Таким чином висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання засудженому ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, обставини при яких був скоєний злочин, особу засудженого, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину - доньку, 2008 року народження, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, тому і дійшов до висновку, що засудженому ОСОБА_2 необхідно було призначити покарання у межах санкції ст. 366 ч.1 КК України у вигляді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків.
Відповідно до ст. 49 КК України, зважаючи на те, що ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості, з моменту вчинення злочину пройшло більше трьох років, тому колегія суддів вважає, що суд вірно звільнив ОСОБА_2 від призначеного за вказаним вироком покарання в зв'зку із закінченням строків давності.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_2 та закриття провадження в кримінальній справі на підставі ст.6 п.2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України, як про це йдеться у апеляції, колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м.Чернігова від 25 березня 2011 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Козак В.І. Григор'єва В.Ф. Щербаков О.С.