Справа № 22-ц-1304/2011 Головуючий у I інстанції -Ченцова С.М.
Категорія -цивільна Доповідач - Бойко О. В.
27 травня 2011 року
27 травня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіБойко О.В.
суддів:Лазоренко М.І., Демченко Л.М.
при секретарі:Вареник О.М.
за участю:позивачки ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6,
відповідачки ОСОБА_7, її представника ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 22 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про захист права власності, усунення перешкод в користуванні майном та стягнення моральної шкоди,
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 22 березня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішенні суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт зазначає, що суд не надав відповідної оцінки доказам, не вжив заходів щодо всебічного, повного та об”єктивного з”ясування обставин справи. Суд при прийнятті рішення повинен був керуватись вимогами ч.4 ст.376 ЦК України та взяти до уваги висновок експертизи.
У судовому засіданні ОСОБА_5 та її представник підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Відповідачка та її представник апеляційну скаргу не визнали, просили в її задоволенні відмовити, залишити без змін рішення суду 1 інстанції.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником 13/20 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та власником земельної ділянки площею 0,1 га за вказаною адресою (а.с.10-12).
ОСОБА_7 є власником 16/25 частин житлового будинку АДРЕСА_2 та власником земельної ділянки площею 0,0771 га за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.23-25, 29-31).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Новозаводської районної у місті Чернігові ради від 25.06.2007 року ОСОБА_7 дозволено здійснити прибудову до будинку з реконструкцією існуючої частини будинку та переобладнання літньої кухні, сараїв під житловий будинок зі знесенням сіней та прибудовою до них за проектом (а.с.33-45, 90-95).
На даний час ОСОБА_7 розпочала будівельні роботи.
ОСОБА_5 вважає будівництво таким, що порушує її права, оскільки будівельні роботи проводяться без її дозволу та з порушенням будівельних норм та правил.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд 1 інстанції прийшов до висновку, що спірна прибудова не є самочинним будівництвом, а тому відносини, які виникли між сторонами, не можуть бути судом врегульовані на підставі ч.4 ст.376 ЦК України.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
З матеріалів справи вбачається, що будівництво ведеться на земельній ділянці, яка належить відповідачці на праві власності, у відповідності з дозволом та затвердженим проектом.
Відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову, і лише в разі, коли проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню.
Зважаючи на те, що позивачка ОСОБА_5 є фізичною особою, а не органом державної влади чи місцевого самоврядування, та на відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що таким будівництвом порушені права позивачки, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав для скасування вірного по суті рішення суду. На підтвердження порушення прав позивачки не було надано жодного доказу, а припущення про можливість такого порушення її прав в майбутньому суперечить положенням ч.4 ст.60 ЦПК України, відповідно до якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду 1 інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 22 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: