Справа № 22-ц-1562/2011 Головуючий у I інстанції -Логвіна Т.В.
Категорія -цивільна Доповідач - Скрипка А. А.
27 травня 2011 року
27 травня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіСкрипкиА.А.
суддів:Бобрової І.О., Лакізи Г.П.
при секретарі:Марченко О.О.
за участю:ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6, представників відповідача - ОСОБА_7,
ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до акціонерного товариства закритого типу „Фірма „Проммонтаж” про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , відшкодування моральної шкоди, -
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 квітня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення суду апершої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги . Доводи апеляційної скарги зазначають , що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину , що місячний строк для звернення до суду встановлено трудовим законодавством щодо вимоги про поновлення на роботі . Апелянт зазначає, що суд першої інстанції відмовив йому в задоволенні позовних вимог, вказавши , що позивач пропусти строк звернення до суду з даним позовом , при цьому суд не звернув уваги на ту обставину , що позивачем заявлялися і інші позовні вимоги , на які даний строк не розповсюджується. Апелянт не заперечує тієї обставини , що про своє звільнення він дізнався під час судового засідання апеляційного суду в жовтні 2010 року, проте дана заява відповідачем була вчинена усно, копію наказу про звільнення відповідач суду не представив. Апелянт зазначає, що 14 січня 2011року ним було отримано лист відповідача щодо звільнення наказом 32к від 28 вересня 2006 року за п. 2 статті 40 КЗпП України , після чого апелянт в місячний строк звернувся до суду з даним позовом. За даних обставин апелянт вважає , що висновок суду першої інстанції про відсутність поважності причин пропуску строку , і відповідно , відмови у позові , є безпідставним.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду , дослідивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку , що апеляційна скарга підлягає відхиленню , а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В ході судового розгляду даної справи встановлено, що ОСОБА_5 працював в акціонерному товаристві закритого типу „ Фірма „Проммонтаж ” на посаді директора з 15 липня 2004 року, згідно наказу № 20 ка від 15 липня 2004 року (а.с.12,79). Наказом по акціонерному товариству закритого типу ''Фірма''Проммонтаж ''№ 32 к від 28 вересня 2006 року позивача було звільнено з займаної посади згідно п. 2 статті 40 КЗпП України .
З позовною заявою до акціонерного товариства закритого типу „Фірма „Проммонтаж” про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , відшкодування моральної шкоди ОСОБА_5 звернувся 21 січня 2011року , згідно матеріалів даної цивільної справи ( а. с. 1 - 3 ).
Сторонами по справі не представлено суду наказ про звільнення позивача № 32 к від 28 вересня 2006 року , оскільки , як стверджує представник відповідача, після оголошення наказу ОСОБА_5 про його звільнення , ОСОБА_5, який працював на посаді директора товариства і мав доступ до службової документації, самовільно відібрав з підприємства книгу наказів по акціонерному товариству закритого типу ''Фірма''Проммонтаж '' і свою трудову книжку та продовжує їх утримувати у себе . Відсутність трудової книжки у товаристві , як стверджує представник відповідача, не дала можливості внести в трудову книжку позивача відповідний запис про його звільнення.
Вказані обставини позивачем не спростовані . В судовому засіданні апеляційного суду позивач пояснив, що його трудова книжка дійсно перебуває у нього з осені 2006 року, після цієї дати відповідачу він свою трудову книжку не надавав.
Судом першої інстанції також встановлено, що в ході судового розгляду 13 жовтня 2010 року цивільної справи за апеляційною скаргою акціонерного товариства закритого типу ''Фірма '' Проммонтаж'' на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 липня 2010 року за позовом ОСОБА_5 до акціонерного товариства закритого типу '' Фірма '' Проммонтаж '' про стягнення заробітної плати , індексації , компенсації заробітної плати та моральної шкоди, який відбувався за участю позивача, представником відповідача також була сповіщена інформація щодо звільнення позивача з акціонерного товариства закритого типу '' Фірма '' Проммонтаж '', згідно наказу № 32 к від 28 вересня 2009 року на підставі п. 2 статті 40 КЗпП України ( а. с. 4 - 10). Судове засідання апеляційного суду Чернігівської області відбулося 13 жовтня 2010 року , в ході розгляду даної справи представником відповідача було представлено суду протокол загальних зборів акціонерного товариства закритого типу '' Фірма '' Проммонтаж '' від 30 жовтня 2008 року , якими було затверджено наказ № 32 к від 28 вересня 2006 року про звільнення ОСОБА_5 з посади директора згідно п.2 статті 40 КЗпП України ( а. с. 77, 78). Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та не заперечуються сторонами по справі.
Таким чином , суд першої інстанції прийшов до висновку , що позивач дізнався про своє звільнення в ході судового розгляду даної справи в апеляційній інстанції 13 жовтня 2010 року.
За даних обставин є вірним по суті висновок оскаржуваного рішення суду першої інстанції відносно того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з даним позовом , встановлений приписами статті 233 КЗпП України . Судом першої інстанції при розгляді справи по суті з'ясовувалися та перевірялися причини пропуску строку звернення до суду позивачем ; всупереч приписам статті 60 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень , позивачем не представлено суду жодних поважних причин пропуску вказаного строку . За даних обставин є вірним по суті висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 з підстав пропуску строку звернення до суду з позовом .
Враховуючи вищенаведене , доводи апеляційної скарги відносно того, що позивач дізнався про своє звільнення тільки після отримання відповіді акціонерного товариства закритого типу „Фірма „ Проммонтаж ” № 14 - 01/11 від 14 січня 2011 року на своє звернення (а.с.11), згідно якої ОСОБА_5 було повідомлено про його звільнення із займаної посади згідно наказу по товариству № 32к від 28 вересня 2006 року на підставі п.2 статті 40 КЗпП України , не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, оскільки зазначені твердження апелянта спростовуються добутими в ході судового розгляду справи доказами та матеріалами справи.
Не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом і доводи апелянта щодо безпідставної відмови в задоволенні вимог позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди. Апелянт зазначає, що місячний строк звернення до суду встановлено законодавством виключно щодо вимог про поновлення на роботі , на позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди за незаконне звільнення вказаний строк не розповсюджується , тому суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні вказаної частини позовних вимог. Зазначені твердження апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди за незаконне звільнення безпосередньо пов'язані з позовними вимогами про поновлення на роботі , згідно приписів статтей 235, 237/І КЗпП України, і за наявності відмови в задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди за незаконне звільнення не можуть бути задоволені .
Сума заборгованості по заробітній платі в розмірі 12 964 грн. 79 коп. ( без врахування обов'язкових платежів) стягнута на користь позивача з акціонерного товариства закритого типу „Фірма „ Проммонтаж ” рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 липня 2010року , залишеним без змін у вказаній частині рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2010 року ( а. с. 4 - 10) по справі за позовом ОСОБА_5 до акціонерного товариства закритого типу „Фірма „ Проммонтаж ” про стягнення заробітної плати, індексації, компенсації заробітної плати та моральної шкоди.
Враховуючи вищенаведене, у апеляційного суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції , ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись статтями : 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 квітня 2011 року
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: