Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
13:35
28.12.2010 р. Справа № 2а-6708/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Мельника О.М.
при секретарі судового засідання Бондарь В.О.
розглянувши адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Артема, 62-а (пр. Жовтневий, 471), м. Миколаїв, 54051
доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00009636/0 від 16.09.2010,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довір. №517//101-05-117-05 від 18.03.2010р.
від відповідача: ОСОБА_2, довір. №18802/9/10-013 від 11.10.2010р., ОСОБА_3,
від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 27.12.2010
Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»(надалі -позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 00009636/0 від 16.09.10 р. Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі -відповідач) про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 7'994'591,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 00009636/0 від 16.09.10 р. прийнято необґрунтовано, оскільки позивач правомірно зменшив уточнюючим розрахунком суму валових доходів за 2008 рік через помилкове їх завищення в сумі 29 071 240грн., а висновки відповідача про заниження валових доходів на цю ж суму не відповідають дійсності та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідач письмових заперечень проти позовних вимог не надав, його представники в судовому засіданні заперечували проти позову і зазначили, що позивач не мав права надавати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2008 рік та зменшувати валові доходи на суму 29 071 240грн., оскільки цей період був перевірений попередньою податковою перевіркою, якою не було встановлено завищення валових доходів позивача. За наслідками цієї попередньої перевірки позивачу були донараховані податкові зобов'язання, які були сплачені останнім в повному обсязі, а тому результати цієї перевірки є узгодженими, що не дозволяє позивачу здійснювати коригування.
У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, заслухавши пояснення сторін, суд встановив таке.
Позивачем 13.08.2010р., у зв'язку з самостійним виявленням факту завищення валових доходів за 2008 рік було подано відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток, в рядку 1 якого відображено зменшення валових доходів підприємства за кодом рядка 01.6 «Інші доходи»на суму 29 071 240грн., в рядку 4 відображено зменшення об'єкта оподаткування за 2008рік на цю ж суму та в рядку 7 відображено зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2008 рік на суму 7 267 810грн.
Відповідач 08.09.2010р. провів документальну невиїзну перевірку поданого позивачем уточнюючого розрахунку, результати якої оформлено актом від 08.09.2010р. № 904/36/33133003.
У висновках вказаного акту зазначається, що позивачем допущено порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 21.12.2000р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 2181), п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями, далі -Закон № 334), пп.1.6 п.1 Наказу ДПА України від 29.03.2003р. N 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання»(далі -Порядок № 143), в результаті чого, на думку податкового органу, позивач занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2008 рік на 7'267'810грн.
В обґрунтування такого висновку у акті перевірки зазначається, що попередньо проведеною плановою виїзною перевіркою позивача, яка оформлена актом від 20.07.2009р. № 738/36/33133003, було підтверджено декларування позивачем в повному обсязі скоригованих валових доходів за 2008 рік, у т.ч. по рядку 01.6 декларації «Інші доходи», та не було встановлено їх завищення. За результатами цієї перевірки позивачу були донараховані податкові зобов'язання, які були сплачені в повному обсязі, у зв'язку з чим податковий орган вважає, що результати перевірки за період з 01.01.08 по 31.12.2008 року вважаються узгодженими, а тому, на думку останнього, у позивача відсутні законодавчі підстави для проведення коригування задекларованих та узгоджених показників з податку на прибуток за 2008 рік.
На підставі акту перевірки від 08.09.2010р. № 904/36/33133003, відповідачем 16.09.2010р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00009636/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі основного платежу - 7 267 810,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій -726 781,00грн., а всього на загальну суму 7 994 591,00грн.
Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки уточнюючий розрахунок було складено та подано позивачем з додержанням усіх вимог чинного законодавства України, а висновки акту перевірки від 08.09.2010р. № 904/36/33133003 є необґрунтованими з наступних причин.
Так, у відповідності до абз. 2 п. 5.1 ст.5 Закону № 2181, якою прямо передбачено: якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Вказане право ніяким чином не ставиться в залежність від того, чи був охоплений попередній податковий період, дані якого уточнюються, податковою перевіркою, чи ні.
Цією нормою також не встановлено обмежень у реалізації права надати уточнюючий розрахунок у випадках, коли за попередні періоди платнику податків були донараховані податкові зобов'язання.
За змістом абз.2 п.5.1 ст.5 Закону № 2181, право на коригування показників раніше поданої податкової декларації могло вільно реалізовуватись платником податків за наявності двох умов: виявлення помилок у податковій звітності та не порушення строків давності. Ці умови позивачем були дотримані, а тому право на подання уточнюючого розрахунку не могло обмежуватись.
Така ж позиція викладена в листі ДПА України від 25.05.2001р. N 6901/7/16-1117, згідно якого «у випадку, коли у платника була проведена документальна перевірка і за її результатами було донараховано чи зменшено суму податку, визначену платником до сплати в бюджет чи до відшкодування з бюджету, то за ті звітні періоди, за які проведено перевірку, як правило, уточнена декларація подаватися не повинна, оскільки всі помилки мають бути виявлені в результаті перевірки. Виняток складає лише випадок, коли перевірку проведено некваліфіковано, помилок не виявлено, а наявність помилок у перевіреному звітному періоді доведена платником документально. В цьому разі щодо осіб, які проводили перевірку, має бути проведено службове розслідування та застосовані відповідні заходи впливу, а уточнена декларація повинна бути прийнята».
При проведенні перевірки за 2008 рік відповідачем не було виявлено помилкове декларування валового доходу у вищевказаній сумі позивачем, при тому, що останній надав суду відповідні докази такого факту, а тому його право на коригування зазначених доходів не може обмежуватись.
Зокрема, як вбачається з листа позивача від 08.07.2009р. №38/101-04 при проведенні перевірки, яка оформлена актом від 20.07.2009р. № 738/36/33133003 (на який, як єдине обґрунтування вчиненого позивачем порушення податкового законодавства послався податковий орган при складанні акту від 08.09.2010р.), позивач повідомляв відповідача про той факт, що за 2008 рік підприємством помилково завищені валові доходи на суму 29 071 240,00грн.
Відповідно до п.4.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України 10.08.2005р. № 327 (далі -Порядок № 327), до підписання акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок враховуються пояснення та зауваження, надані посадовими особами в ході перевірки. Однак всупереч цій нормі, при складанні акту перевірки надані підприємством пояснення податковим органом не були враховані.
Також, як вбачається з додатку 2.6.6. до акту від 20.07.2009р. № 738/36/33133003 «Реєстр кореспонденції бухгалтерського обліку та показників валових доходів «ТОВ «МГЗ»за 2008 рік», відповідач відобразив факти декларування позивачем у 2, 3 та 4 кварталі 2008 року валових доходів за рядком 01.6 у загальній сумі 44 623 455,00грн., щодо яких не визначено джерело їх походження та кореспондуючого рахунку бухгалтерського обліку (на відміну від інших зазначених у цьому додатку сум доходу, у яких джерело походження та кореспондуючий рахунок зазначено).
У цьому ж додатку № 2.6.6, а також на стор.20 акту перевірки від 20.07.2009р. № 738/36/33133003 вказується, що частина вказаних доходів була відкоригована позивачем у сторону зменшення в 4 кварталі 2008р. на 15 552 216,00грн. Заперечень щодо правильності вказаних коригувань у акті немає. Різниця в сумі 29 071 240,00грн. (44 623 455,00-15 522 216,00) складає саме ту суму, яка була відкоригована позивачем уточнюючим розрахунком у 2010році.
На думку суду, ця обставина є підтвердженням того, що валові доходи позивача за 2008 рік в сумі 29 071,240,00грн. були завищеними.
Суд відхиляє доводи представника відповідача, висловлені усно в судовому засіданні 28.12.2010р. про те, що в ході попередньої перевірки позивача було повністю досліджено первинні документи, які підтверджують суму валового доходу в розмірі 29 071 240,00грн. за 2008 рік, оскільки з додатку № 2.8 до акту від 20.07.2009р., вбачається, що податковий орган досліджував первинні документи, які підтверджують розмір валових доходів ТОВ «МГЗ»вибірковим порядком, тобто не в повному об'ємі, а тому висновок у акті перевірки від 08.09.2010р. про підтвердження податковим органом у акті від 20.07.2009р. розміру валових доходів підприємства за 2008 рік в сумі 29'071'240грн. є необґрунтованим.
Крім того, суд погоджується з позивачем, що сума валових доходів в розмірі 29 071 240грн. підлягала виключенню зі складу валового доходу за 2008 рік, оскільки ця сума не відповідає визначенню валових доходів, з таких причин.
У відповідності до п.4.1. ст.4 Закону № 334 валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно пп.11.3.1. п.11.3 ст.11 Закону № 334, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до п.5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99р. № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99р. за № 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Відповідно до п.1.6 Порядку № 143, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Такими даними є, зокрема, і дані щодо валового доходу (рядок 1 декларації).
Згідно ч.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999р. N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі ст.9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.
З вищенаведених приписів слідує, що дохід виникає лише внаслідок здійснення реальних господарських операцій, які призводять до змін в активах або зобов'язаннях та в підсумку збільшують власний капітал. як от -продаж, поставка товарів (робіт, послуг) тощо, підтверджених відповідними первинними документами.
Тому висновок податкового органу в акті перевірки № 904/36/33133003 від 08.09.2010р. про заниження валових доходів за 2008 рік мав бути підтверджений виключно посиланням на первинні документи, які б підтверджували розмір валових доходів за 2008 рік в сумі 29 071 240грн., однак таких посилань у акті перевірки немає, що свідчить про необґрунтованість його висновків.
Такі дії відповідача є грубим порушенням вимог пп.2.3.2 п.2.3 Порядку № 327, згідно якого за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Єдиним обґрунтуванням виявлених порушень у акті перевірки від 08.09.2010р. вказано акт попередньої перевірки підприємства від 20.07.2009р. Однак акти перевірок податкових органів не належать до первинних документів.
Підпункт 2.3.4 п.2.3 Порядку № 327 встановлює, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.
Суд також не погоджується з висновком відповідача про те, що узгодження позивачем результатів попередньої перевірки (за 2008 р., акт від 20.07.2009р. №738/36/33133003) позбавляє останнього права коригувати валові доходи за 2008 рік, оскільки, по перше, Закон № 2181 не містить такого поняття як «узгодження результатів перевірки», за його нормами, зокрема, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, на який зроблено посилання у акті перевірки, узгодженим може бути лише податкове зобов'язання, а по-друге. позивач не узгоджував податкові зобов'язання, нараховані саме у зв'язку з заниженням валових доходів за 2008 рік на суму 29 071 240грн. Крім того, абз.2 п.5.1 ст.5 Закону № 2181 встановлено заборону на оскарження самостійно визначеного платником податків у податковій декларації податкового зобов'язання, а не зобов'язання, нарахованого податковим органом.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч цій нормі відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00009636/0 від 16.09.2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя О.М. Мельник