Постанова від 05.04.2011 по справі 1-18/11

Справа № 1-18/11

ПОСТАНОВА

іменем України

05 квітня 2011 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - районного судді Дикого В.М.,

з участю секретаря Герасимчук Н.Ю.,

прокурора Супруна Ю.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, непрацюючого, раніше не судимого, обвинувачуваного по ст. 190 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В кінці грудня 2010 року ОСОБА_2 на веб-сторінці мережі інтернет з продажу автомобілів та автозапчастин, познайомився з ОСОБА_3, який мав намір терміново придбати запчастини на власний автомобіль "Додж".

В подальшому, ОСОБА_2 маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, а саме майном ОСОБА_3 шляхом обману та зловживанням довірою останнього, діючи свідомо та з корисливих мотивів, повідомив неправдиві відомості щодо наявності у себе запчастин до вказаного вище автомобіля, після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на заволодіння майном останнього, використовуючи довірливі з ним відносини, вказав свій контактний номер телефону (НОМЕР_1 і в СМС-повідомленні надіслав реквізит свого банківського рахунку банку "ПриватБанк" НОМЕР_2 потерпілому з прозицією переслати на цей рахунок грошові кошти в сумі 3200 гривень або 400 доларів США, усвідомлюючи при цьому, що ніяких запчастин до автомобіля у нього немає.

ОСОБА_3, будучи введеним в оману ОСОБА_2, добровільно 6 січня 2011 року біля 15 год. 30 хв. знаходячись у відділенні банку "ПриватБанк" в м. Ізмаїл Одеської області, перерахував гроші в сумі 3200 гривень на рахунок ОСОБА_2 і повідомив його про це, а ОСОБА_2 підтвердив факт отримання коштів на свій рахунок та свідомо надав неправдиві відомості щодо негайної передачі запчастин до автомобіля ОСОБА_3, усвідомлюючи, що їх взагалі немає.

В подальшому ОСОБА_2 зняв з банківського рахунку 3200 гривень, що надійшли від ОСОБА_3 і розпорядився ними на власний розсуд.

Допитаний як підсудний ОСОБА_2 винним себе по ст. 190 ч. 1 КК України визнав повністю та дав показання, що в січні 2011 року він працював в мережі інтернет і на одному із сайтів побачив оголошення, що одному громадянину, як пізніше з'ясувалось його прізвище ОСОБА_3, потрібні запчастини до автомобіля "Додж" і було вказано номер мобільного телефона. Він вирішив заволодіти коштами ОСОБА_3 і зателефонувавши на його мобільний телефон повідомив, що в його був автомобіль "Додж", якого він продав, але залишились запчастини, які необхідні ОСОБА_3, хоча автомобіля "Додж" у нього ніколи не було і ніяких запчастин до вказаного автомобіля теж не було. Він запропонував ОСОБА_3 щоб той перерахував на його рахунок у "ПриватБанку" 3200 гривень, а він потім вишле запчастини. Як тільки ОСОБА_3 були перераховані кошти на його рахунок, то отримані кошти він потратив на власні потреби, а мобільний телефон, через який підтримував зв'язок, він вимкнув.

В судовому засіданні було оголошено пояснення ОСОБА_3., з якого слідує, що 6 січня 2011 року він помістив в мережі інтернет оголошення про придбання запчастин до автомобіля і на вказане оголошення про відізвався громадянин ОСОБА_2, який пояснив, що в нього був такий автомобіль, якого він продав, але запчастини залишились і він може їх продати йому за 3200 гривень і надав номер його рахунку у "ПриватБанку".

ОСОБА_3 пояснив, що вказану суму коштів він перевів на рахунок ОСОБА_2 і той через деякий час підтвердив отримання коштів та пообіцяв відправити запчастини по експер доставці. Але в подальшому зв'зок з ним припинився бо телефон ОСОБА_2 був виключений. Він зрозумів, що ОСОБА_2 вчинив по відношенню до нього шахрайські дії, що й вимусило його звертатись до правоохоронних органів за допомогою.

Проаналізувавши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 своїми діями, які виразилися в заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою вчинив шахрайство, тобто злочин, передбачений ст. 190 ч. 1 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.

Суд приходить до висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню з слідуючих підстав: ОСОБА_2 притягується до кримінальної відповідальності, злочин, який він вчинив, відноситься до числа злочинів невеликої тяжкості. Підсудний повністю відшкодував завдані збитки, а тому, керуючись ст. 8 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності по ст. 190 ч. 1 КК України за примиренням підсудного з потерпілим, а кримінальну справу проти нього закрити.

Суддя В.М. Дикий