№ 2-а/2511/1357/11
"02" червня 2011 р. смт. Куликівка
Суддя Куликівського районного суду Чернігівської області Морозов О.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і. № НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
Управління Пенсійного Фонду України в Куликівському районі Чернігівської області, місцезнаходження: 16300 Чернігівська область смт. Куликівка вулиця Щорса 67, телефон 2-11-27; код ЄДРПОУ 14249246, р/р 25602303011158 в ОПЕРВ Ощадбанку міста Чернігів МФО 353553;
про визнання протиправними дії органу державної влади та зобов»язання здійснити перерахунок та виплати державної та додаткової пенсії відповідно до закону, -
28.03.2011 року позивач звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області, в якому просить визнати рішення та дії Управління Пенсійного фонду України в Куликівсському районі Чернігівської області щодо відмови здійснити перерахунок та виплати пенсії (державної та додаткової) як особі, віднесеній до 1 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, інваліду III групи в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. ст. 50, 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за травень місяць 2011 року - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату державної пенсії відповідно до ст. 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в розмірі не нижчому ніж 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в розмірі не нижчому 50% мінімальної пенсії за віком, як особі, віднесеній до 1 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, інваліду III групи, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” за травень 2011 року, за виключенням виплаченої державної та додаткової пенсії за вказаний період.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що він особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції та відноситься до 1-ї категорії, в зв'язку з чим став інвалідом 3 групи, а тому, відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», йому Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі за розпорядженням № 366633 від 13.08.2010 року призначено йому пенсію по інвалідності, на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Розмір пенсії позивача, що виплатило Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі за березень 2011 року, а саме - основна державна пенсія 600 грн., додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю - 106,35 грн. - не відповідає мінімальному розміру, що гарантований державою, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, згідно норм якого встановлено: виключно Законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Всупереч чинному законодавству, яке передбачає, що дія положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, позивачу нараховується і виплачується пенсія згідно з постановами Кабінету Міністрів України, що значно менше, ніж передбачено в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки відповідач в добровільному порядку задовольнити вимоги відмовляється, то позивач просить визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за травень 2011року та виплатити її з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідач повідомлявся про відкриття скороченого провадження у справі, а також судом 06.04.2011 року надсилалися всі необхідні документи, однак до цього часу від нього не надійшло, ані заяви про визнання позову, ані заперечення проти позову.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач має статус особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, який, відповідно до довідки МСЕК став інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, а тому йому, відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з дня набрання чинності законом, повинна бути нарахована основна державна пенсія за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та виплачена урахуванням раніше проведених виплат.
Також, управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі повинно нарахувати ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та виплатити її з урахуванням раніше проведених виплат.
Нарахування і виплату пенсій позивачу повинне здійснювати Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області.
А тому вимоги позивача, щодо неправомірності дій відповідача в частині нарахування та виплати державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, визначених ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за травень 2011 року мають бути задоволені з наступних підстав.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ст.71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим в судовому засіданні встановлено, що відповідач проводить нарахування та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка видана у розвиток Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і позивачу виплачуються пенсії у розмірах, суми яких є значно меншими ніж передбачено законодавством.
При виконанні своїх повноважень відповідач не враховує, що зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, за конституційними нормами, при визначенні позивачу розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, застосуванню підлягають норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до цього Закону, розмір підвищень пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.
Статтею 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що основні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, ст.19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки, будь-яким іншим законом, окрім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивачу.
В зв'язку з цим є неправомірною відмова відповідача виплачувати позивачу державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за травень 2011 року, оскільки на законодавчому рівні зміни до ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в цей період не вносилися.
Згідно з положеннями ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, а також ст.ст. 94, 99, 100, 160, 161, 183-2 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплатити позивачу основної державної пенсії відповідно до ст. 54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», входячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” за травень 2011 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, основну державну пенсію відповідно до ст. 54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, а також додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, входячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”, з урахуванням раніше проведених виплат за цей період.
Допустити негайне виконання постанови.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається, особою яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Куликівського
районного суду О.Б.Морозов