Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
27.07.2010 р. № 2а-3393/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,
прокурора: не прибув,
представника позивача: не прибув,
представника відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомВознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області, вул. Урсулова, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область,56500
в інтересах держави в особіДПА України, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04655
Вознесенська об'єднана ДПІ Миколаївської області, пров. Б.Іпатових, 6, м. Вознесенськ, Миколаївська область, м. 56500
доСПД ОСОБА_1, АДРЕСА_1
простягнення податкового боргу у сумі 1217,57 грн.,
Вознесенський міжрайонний прокурор Миколаївської області в інтересах Держави -уповноваженого органу Державної податкової адміністрації України в особі Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області звернувся з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 1217,57 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що згідно поданих податкових декларацій орендної плати за земельну ділянку держаної та комунальної власності від 29.01.09 р. № 562, від 26.01.10 р. №37 відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання по орендній платі за землю на 2009-2010 р.р. З 30.09.09 р. до 30.03.10 р. відповідач не сплачує податкове зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку сума податкового боргу становить 1226,77 грн., але за наявності переплати в сумі 9,20 грн. сума податкового боргу по орендній платі за землю станом на 31.03.10 р. складає 1217,57 грн.
Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання не прибув, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. (а. с. 21).
У відповідності до ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 27.07.10 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення у справі, судом взято до уваги наступне.
Відповідач зареєстрований як фізична особа -підприємець Виконавчим комітетом Вознесенської міської ради Миколаївської області 01.12.05 р. за № 2 521 000 0000 001977 (а. с. 13-15).
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю", платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно поданих податкових декларацій орендної плати за земельну ділянку держаної та комунальної власності від 29.01.2009 року № 562 (а. с. 7, 8), від 26.01.10 р. № 37 (а. с. 9, 10) відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання по орендній платі за землю на 2009-2010 р.р. З 30.09.09 р. до 30.03.10 р. відповідач не сплачує податкове зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку сума податкового боргу становить 1226,77 грн., але за наявності переплати в сумі 9,20 грн. сума податкового боргу по орендній платі за землю станом на 31.03.10 р. складає 1217,57 грн. (а. с. 12).
Згідно із ст. 17 Закону України "Про плату за землю", податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до ст. 5 ч. 1 п. 5.1. Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.
У відповідності із ст. ст. 6, 8, 10 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", позивачем надіслано відповідачу першу податкову вимогу від 04.11.09 р. № 2/307 (отримано відповідачем 04.11.09 р.), другу податкову вимогу від 05.10.09 р. № 18831/10/1-40-030 (отримано відповідачем 05.10.09 р.) (а. с. 11).
Загальна сума заборгованості відповідача станом на 31.03.10 р. складає 1217,57 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком податкового боргу (а.с. 12).
Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг у сумі 13758,09 грн.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Держави (р/р 33210815700007 у банку УДК в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРОПУ 23406957, код податку 13050500) податковий борг у сумі 1217,57 грн.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги встановлені ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Мороз А. О.