Постанова від 01.06.2011 по справі 22-а-4406/11

Справа № 22-а-4406/11 Головуючий у І інстанції Закаблук О.В.

Категорія 63 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Сержанюк А.С.

суддів: Березовенко Р.В., Фінагєєва В.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про зобов'язання виплати щомісячної державної соціальної допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, протиправними та зобов'язати відповідача здійснити нарахування йому , як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та забезпечити її виплату за 2006-2007 роки в сумі 2 733, 30 грн.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2008 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії в розмір 30 % від мінімальної пенсії за віком за період 01 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року.

В апеляційній скарзі УПФУ у м. Біла Церква Київської області просить скасувати постанову суду посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно преамбули Закону України "Про соціальний захист дітей війни" цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачена державна соціальна підтримка дітей війни, за змістом якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

По справі встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у м. Біла Церква Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте така надбавка за 2007 рік виплачувалась йому у значно меншому розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року було визнано неконституційними норми Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»в частині зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій дітям війни.

За таких обставин, ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив із того, що з моменту прийняття рішення Конституційним судом України, тобто з 09 липня 2007 року УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дія якої була відновлена і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Однак приймаючи до уваги, що дія ст. 99 КАС України визначає що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на виплати передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 18 вересня 2007 року, а не з 01 січня 2006 року, як це зазначено в постанові суду.

В зв'язку з чим постанова суду підлягає зміні в частині дати відповідно з якої відповідач має здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду, виклавши абзац третій резолютивної частини у редакції, яка відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2008 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини у такій редакції: «Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області провести перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсійного забезпечення ОСОБА_1 згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком в розмірі згідно ст. ст. 65, 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»починаючи з 18 вересня 2007 року»

У решті постанову залишити без змін.

Копію постанови направити особам, які брали участь у справі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАСУ та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Сержанюк А.С.

Судді: Березовенко Р.В.

Фінаєєв В.О.

Попередній документ
16066816
Наступний документ
16066818
Інформація про рішення:
№ рішення: 16066817
№ справи: 22-а-4406/11
Дата рішення: 01.06.2011
Дата публікації: 15.06.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Апеляційний суд Київської області
Категорія справи: