Постанова від 06.06.2011 по справі 5020-2/241

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2011 року

Справа № 5020-2/241

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Рибіної С.А.,

Лисенко В.А.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився; державне підприємство "Дельта-Лоцман"

відповідача: не з'явився; товариство з обмеженою відповідальністю "Конкордія -Юг"

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Дельта-Лоцман" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 24 березня 2011 року у справі № 5020-2/241

за позовом державного підприємства "Дельта-Лоцман" (вул. Лягіна, 27, Миколаїв, 54001)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія -Юг" (вул. Адм. Октябрьського, 15/2, Севастополь, 99011)

про стягнення 3359,76 доларів США.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Дельта-лоцман"' звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Конкордія-Юг" про стягнення 1388,83 доларів США, з яких 955, 18 доларів США -заборгованість за наданні послуги служби регулювання руху суден, пеня - 366, 79 доларів США, штраф - 66, 86 доларів США.

Під час розгляду справи позивач надав заяву про збільшення позивних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 3 359, 76 доларів США, з яких 2 796, 28 доларів США -заборгованість за наданні послуги служби регулювання руху суден, пеня - 432, 18 доларів США, штраф -131, 30 доларів США.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 березня 2011 року у справі № 5020-2/241 позов задоволений частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія-Юг" на користь державного підприємства "Дельта-Лоцман" пеню у сумі 14, 05 доларів США.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, державне підприємство "Дельта-Лоцман" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати зазначене рішення суду, прийняти нове, якім позов задовольнити.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції помилково визначивши збір за послуги служби регулювання суден як портовий збір у розумінні статті 84 Кодексу торгівельного мореплавства України, помилково застосував до спірних правовідносин статтю 9 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грецької Республіки про торгівельне судноплавство, ратифікованої Законом України №2931-ІІІ від 10.01.02.

Представник позивача у судовому засіданні 17 травня 2011 року підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 17 травня 2011 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розпорядженням від 17 травня 2011 року суддю Гонтаря В.І. замінено на суддю Рибіну С.А.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

01 січня 2009 року між державним підприємством "Дельта-Лоцман" (підприємство) та товариством з обмеженою відповідальністю "Конкордія-Юг" (агент) укладено договір №2/П-09 (т.1,а.с.11-14), відповідно до умов якого підприємство зобов'язується за заявками агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги служби регулювання руху суден (далі - СРРС) у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (далі - ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морським каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай - Чорне море (далі - БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а агент зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг підприємства є судновласник (в розумінні статті 20 Кодексу торговельного мореплавства України).

Відповідно до пункту 2.1.2. договору підприємство зобов'язується надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок підприємства та вимог договору.

Згідно пункту 2.2.3. договору агент зобов'язується робити своєчасну оплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором -у ВКВ, а під прапором України -у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

Пунктом 2.2.4 договору визначено, що відповідач повинен сплачувати рахунки відповідача у терміни, визначені цим договором.

Відповідно до пунктів 4.2.1 та 4.2.2 договору передбачено, що до подання заявки агент здійснює передплату в розмірі повної вартості, в тому числі ПДВ послуг, що мають бути надані підприємством на підставі заявки. Остаточний розрахунок здійснюється агентом протягом п'яти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках.

Відповідно до пункту 5.3 договору у разі порушення взятих на себе за цим договором зобов'язань агент за вимогою підприємства несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 відсотка несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семі відсотків вказаної вартості.

Згідно пункту 5.4 договору агент несе повну матеріальну відповідальність перед підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і в ВКВ.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що договір набирає сили з дати підписання і діє до 31.12.10.

Додатковою угодою №4 від 10.04.09 (т.1,а.с.17) до договору №2/П-09 від 01.01.09 внесені зміни щодо реквізитів державного підприємства "Дельта-Лоцман".

У період з травня по грудень 2010 року на виконання умов договору позивач надав послуги служби регулювання руху суден дев'яти іноземним суднам, яки знаходяться під агентуванням відповідача: ALIA (Ліберія), KING EDWARD (Маршальські острови), TORM MADISON (Данія), GRYGORY BUGROV (Росія), FAOUET (Люксембург), SEAPROMISE (Мальта), FABRIZIA D AMATO (Італія), TEODOROS IV (Греція), SEACROWN (Греція).

Факт надання позивачем послуг відповідачем не заперечується та підтверджується квитанціями про виконані послуги служби регулювання руху суден, в яких зазначено лоцмана, який здійснював проводку судна, назву судна, порту заходу/призначення, дати та часу прибуття/вибуття, назву агента, під агентуванням якого знаходиться судно (т.1,а.с.20,24,27,29,32,34,36,39,42, 82,86).

На виконання пункту 2.1.2. договору позивачем були надані відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами на загальну суму 33 339, 32 доларів США: №СФ-00701 від 06.05.10 на суму 3547, 75 доларів США (ALIA); №СФ-00684 від 09.05.10 на суму 3 357, 26 доларів США (KING EDWARD); №СФ-00723 від 14.05.10 на суму 3 547, 75 доларів США (TORM MADISON); №СФ-00724 від 15.05.10 на суму 475, 61 доларів США (GRYGORY BUGROV); №СФ-01309 від 30.07.10 на суму 1 671, 50 доларів США (FAOUET); №СФ-01310 від 01.08.10 на суму 1 671, 50 доларів США (FAOUET); №СФ-01314 від 03.08.10 на суму 3 357, 26 доларів США (SEAPROMISE); №СФ-01357 від 09.08.10 на суму 3 777, 48 доларів США (FABRIZIA D AMATO); №СФ-01678 від 17.09.10 на суму 4 466, 95 доларів США (TEODOROS IV); №СФ-02066 від 11.11.10 на суму 3 733, 13 доларів США (SEACROWN); №СФ-02213 від 09.12.10 на суму 3 733, 13 доларів США (SEACROWN) (т.1,а.с.19,23,26,28,31,33,35,38,41,81,85).

Факт отримання відповідачем рахунків підтверджується реєстрами одержаних рахунків разом з оригіналами квитанцій та поштовими повідомленнями (т.1,а.с.25,30,37,40,43,83,87)

Рахунки надані відповідачу за послуги служби регулювання руху суден були сплачені з простроченням. Крім того, зазначені рахунки були оплачені частково на суму 30 543, 04 доларів США. Несплаченою залишилась сума 2 796, 28 доларів США за рахунками: №СФ-01678 від 17.09.10 (TEODOROS IV; №СФ-02066 від 11.11.10 (SEACROWN); №СФ-02213 від 09.12.10 (SEACROWN), тобто, за рахунками, виставленими за надання послуг служби регулювання руху суден суднам, які ходять під прапором Греції.

Несвоєчасна оплата, а також часткова несплата рахунків за послуги служби регулювання руху суден підтверджується банківською випискою за 10.06.10 (т.1,а.с.49-50), банківською випискою за 07.09.10 (т.1,а.с.51-54), банківською випискою за 13.10.10 (т.1,а.с.55-58), банківською випискою за 01.11.10 (т.1,а.с.91-95), банківською випискою за 07.12.10 (т.1,а.с.96-99).

Позивачем на адресу відповідача за вих. №7024 від 20.10.10 та вих. №8995 від 23.12.10 були направлені претензії (т.1,а.с.47,89) про сплату заборгованості. Однак заборгованість сплачена не була.

Відповідачем також направлена претензія на адресу позивача вих.№76 від 29.09.10 та лист за вих. №77 від 18.10.10 (т.1,а.с.118,119), в яких відповідач вказує на необхідність приведення спірних рахунків у відповідність до положень статті 9 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грецької Республіки про торговельне судноплавство, ратифікованої Законом України № 2931-ІІІ від 10.01.02 щодо застосування передбаченої Угодою знижки на портові збори.

Несвоєчасна оплата, а також часткова несплата рахунків за послуги служби регулювання руху суден стало підставою для звернення державного підприємства "Дельта-Лоцман" до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Конкордія-Юг" 3 359, 76 доларів США, з яких 2 796, 28 доларів США -заборгованість за наданні послуги служби регулювання руху суден, пеня - 432, 18 доларів США, штраф -131, 30 доларів США.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Обставини справи свідчать про те, що на виконання пункту 2.1.2 договору відповідачу були виставлені відповідні рахунки №СФ-01678 від 17.09.10 (TEODOROS IV) на суму 4 466, 95 доларів США; №СФ-02066 від 11.11.10 (SEACROWN) на суму 3 733, 13 доларів США; №СФ-02213 від 09.12.10 (SEACROWN) на суму 3 733, 13 доларів США, отримання яких підтверджується повідомленнями про отримання відповідачем поштових відправлень (т.1,а.с.43, 83, 86), і не заперечується останнім. Однак зазначені рахунки сплачені частково, заборгованість складає 2 796, 28 доларів США.

З розрахунку суми збору за послуги служби регулювання руху суден, наданого відповідачем (т.2,а.с.18-19), з заперечень на позовну заяву (т.1,а.с.101-102) та з пояснень представника відповідача у судовому засіданні вбачається, що рахунки №СФ-01678 від 17.09.10 (TEODOROS IV); №СФ-02066 від 11.11.10 (SEACROWN); №СФ-02213 від 09.12.10 (SEACROWN) були оплачені частково, з урахуванням знижки, передбаченої статтею 9 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грецької Республіки про торгівельне судноплавство, ратифікованої Законом України №2931-ІІІ від 10.01.02. А зазначені рахунки, за твердженням відповідача, є помилковими, так як суми за послуги служби регулювання руху суден, надані судам (танкерам) під прапором Греції -TEODOROS IV та SEACROWN розраховані помилково, тобто на загальних підставах без урахування статі 9 Угоди.

Відповідно до частини 2 статті 9 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грецької Республіки про торговельне судноплавство портові і лоцманські збори з танкерів з проміжними баластними танками або подвійним корпусом, що побудовані згідно з природоохоронними вимогами, зменшуватимуться: (а) шляхом зменшення загального тоннажу судна на місткість проміжних баластних танків або подвійного корпусу відповідно до Резолюції ІМО (А 747 (18)), або (b) шляхом застосування знижки, пропорційної співвідношенню місткості проміжних баластних танків або подвійного корпусу до загального тоннажу судна.

Відповідно до статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України. Використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.

З наведеного вбачається, що статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України встановлений виключний перелік портових зборів, а також у ній зазначено можливість існування інших видів зборів, які можуть встановлюватися законодавчими актами України.

Розмір та порядок справляння портових зборів встановлений Положенням про портові збори, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1544 від 12.10.2000.

Збір за послуги служби регулювання руху суден не передбачений ані статтею84 Кодексу торговельного мореплавства України, ані Положенням про портові збори.

Крім того, оскільки відповідно до частини 4 статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням, наказом Міністерства транспорту України № 783 від 25.08.04 затверджено Порядок обліку та використання коштів від портових зборів. Збір за послуги служби регулювання руху суден до цього порядку не включено.

Відповідно до статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України з суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Ставки та порядок справляння зазначеного збору встановлено у Зборах і платі за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 214 від 27.06.96.

Ці збори, в тому числі збір за послуги служби регулювання руху суден, не віднесені Кодексом торговельного мореплавства України до портових як за переліком, так і за повноваженнями щодо їх встановлення та використання.

Різна правова природа портових зборів та збору за послуги служби регулювання руху суден підтверджується позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 07 квітня 2009 року у справі № 21/111.

Лоцманські збори відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України, Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 214 від 27.06.96 справляються за надання послуг з зовнішньопортового та внутрішньопортового лоцманського проведення.

Зовнішньопортове проведення - проведення за межами акваторії порту, внутрішньопортове проведення - перестановки між зовнішнім рейдом і причалами порту, при відсутності підхідних каналів і фарватерів, або на акваторії порту (пункти 18-21 Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України).

Збір за послуги служби регулювання руху суден встановлений статтею 115 Кодексу торговельного мореплавства України, його розмір та порядок справляння - пунктами 28-30 Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 214 від 27.06.96

Отже, збір за послуги служби регулювання руху суден не відноситься також і до лоцманських зборів, знижка з яких передбачена частиною 2 статті 9 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грецької Республіки про торговельне судноплавство, ратифікованої Законом України №2931-ІІІ від 10.01.02.

Сам зміст частини 2 статті 9 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грецької Республіки про торговельне судноплавство дозволяє стверджувати, що сторони угоди розділяли поняття потових зборів, та інших зборів, які можуть стягуватись в порту. При цьому домовленість договірних сторін про надання знижки з інших зборів обмежена виключно лоцманськими зборами, про що абсолютно чітко і однозначно зазначено в Угоді.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що у відповідача немає підстав для отримання знижки на оплату послуг служби регулювання руху суден, передбаченою частиною 2 статті 9 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грецької Республіки про торговельне судноплавство. Відтак, плата за послуги служби регулювання руху суден, що надані судам (танкерам) під прапором Греції -TEODOROS IV та SEACROWN, повинна розраховуватись на загальних підставах, без урахування знижки, яка передбачена статтею 9 Угоди.

Відповідно до пунктів 4.2.1 та 4.2.2 договору передбачено, що до подання заявки агент здійснює передплату в розмірі повної вартості, в тому числі ПДВ послуг, що мають бути надані підприємством на підставі заявки. Остаточний розрахунок здійснюється агентом протягом п'яти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено та не заперечується сторонами:

- факт надання позивачем послуг служби регулювання руху суден, судам (танкерам) під прапором Греції -TEODOROS IV та SEACROWN, що знаходяться під агентуванням відповідача;

- факт видання рахунків №СФ-01678 від 17.09.10, №СФ-02066 від 11.11.10, №СФ-02213 від 09.12.10 для оплати наданих послуг служби регулювання руху суден;

- факт отримання зазначених рахунків відповідачем;

- факт часткової оплати зазначених рахунків, заборгованість за якими складає 2 796, 28 доларів США.

За таких обставин, з огляду на приписи статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України та з урахуванням встановлення відсутності підстав у відповідача на отримання знижки зі сплати послуг служби регулювання руху суден, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення 2 796, 28 доларів США заборгованості за наданні послуги служби регулювання руху суден є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 4.2.2 договору остаточний розрахунок здійснюється агентом протягом п'яти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках.

Рахунки для сплати послуг служби регулювання руху суден: №СФ-00701 від 06.05.10 на суму 3547, 75 доларів США (ALIA); №СФ-00684 від 09.05.10 на суму 3 357, 26 доларів США (KING EDWARD); №СФ-00723 від 14.05.10 на суму 3 547, 75 доларів США (TORM MADISON); №СФ-00724 від 15.05.10 на суму 475, 61 доларів США (GRYGORY BUGROV); №СФ-01309 від 30.07.10 на суму 1 671, 50 доларів США (FAOUET); №СФ-01310 від 01.08.10 на суму 1 671, 50 доларів США (FAOUET); №СФ-01314 від 03.08.10 на суму 3 357, 26 доларів США (SEAPROMISE); №СФ-01357 від 09.08.10 на суму 3 777, 48 доларів США (FABRIZIA D AMATO); №СФ-01678 від 17.09.10 на суму 4 466, 95 доларів США (TEODOROS IV); №СФ-02066 від 11.11.10 на суму 3 733, 13 доларів США (SEACROWN); №СФ-02213 від 09.12.10 на суму 3 733, 13 доларів США (SEACROWN) (т.1,а.с.19,23,26,28,31,33,35,38,41,81,85) були оплачені несвоєчасно, тобто з порушенням строків, зазначених у пункті 4.2.2 договору, що підтверджується банківською випискою за 10.06.10 (т.1,а.с.49-50), банківською випискою за 07.09.10 (т.1,а.с.51-54), банківською випискою за 13.10.10 (т.1,а.с.55-58), банківською випискою за 01.11.10 (т.1,а.с.91-95), банківською випискою за 07.12.10 (т.1,а.с.96-99).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до пункту 5.3 договору у разі порушення взятих на себе за цим договором зобов'язань агент за вимогою підприємства несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 відсотка несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семі відсотків вказаної вартості.

Перевіривши надані позивачем розрахунки суми пені та штрафу (т.1,а.с.9,10,77) судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 432, 18 доларів США та штрафу у сумі 131, 30 доларів США, підлягають задоволенню.

Доводи відповідача викладені у запереченні на позов (т.1,а.с.101-102) про те, що прострочення зі сплати зазначених вище рахунків відбулося у зв'язку з тим, що ці рахунки несвоєчасно надсилалися відповідачеві, є необґрунтованими. Відповідно до пункту 4.2.2 договору остаточний розрахунок здійснюється агентом протягом п'яти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках. З розрахунків, суми пені та штрафу (т.1,а.с.9,10,77) наданих позивачем вбачається, що прострочення сплати розраховано ним з урахуванням саме дати отримання рахунків відповідачем, тобто прострочення розраховано відповідно до пункту 4.2.2 договору.

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги були задоволені частково, а саме були задоволені лише вимоги про стягнення пені за прострочення сплати рахунку №СФ-01678 від 17.09.10. Інші позовні вимоги були залишені без задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, як наслідок, дійшов невірного висновку про наявність у відповідача права на отримання знижки зі сплати послуг служби регулювання руху суден, що призвело до прийняття неправильного рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає зміненню.

Керуючись статтею 101, пунктом 4 частини 1 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Дельта-Лоцман" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 24 березня 2011 року у справі № 5020-2/241 змінити, вклавши резолютивну частину у наступній редакції:

„1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія -Юг" (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 15/2, ЄДРПОУ 36197940, р/р 26007054801495 у СФ КБ „Приватбанку” МФО 324935) на користь державного підприємства "Дельта-Лоцман" (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, ЄДРПОУ 25374003, р/р 26007001010084 вал.840, у філії ВАТ „Державний Експортно-імпортний Банк України” у м. Миколаєві, МФО 326739) 2 796, 28 доларів США заборгованості, 432,18 доларів США пені, 131, 30 доларів США штрафу.”

3. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді С.А. Рибіна

В.А. Лисенко

Розсилка:

1. Державне підприємство "Дельта-Лоцман" (вул. Лягіна, 27,Миколаїв,54017)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкордія -Юг" (вул. Адм. Октябрьського, 15/2,Севастополь,99011)

3.

4.

Попередній документ
16055843
Наступний документ
16055845
Інформація про рішення:
№ рішення: 16055844
№ справи: 5020-2/241
Дата рішення: 06.06.2011
Дата публікації: 08.06.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Севастопольський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги