Іменем України
31 травня 2011 року
Справа № 2-16/2402.2-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Євдокімова І.В.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, Міський палац культури;
відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Промінвест фірма "Скіф";
третьої особи: не з'явився, Красноперекопська міська рада;
розглянувши апеляційну скаргу Міського палацу культури на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Білоус М.О.) від 14 квітня 2011 року у справі № 2-16/2402.2-2010
за позовом Міського палацу культури (вул. Менделєєва, 15, місто Красноперекопськ, 96000)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвест фірма "Скіф" (мікрорайон 1, буд. 23, кв. 2, місто Красноперекопськ, 96000; мікрорайон 2, буд. 10/1, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96003)
третя особа: Красноперекопська міська рада (пл. Героїв Перекопу, б.1-А, місто Красноперекопськ, 96000)
про виселення
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2010 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2010 року, позов Міського палацу культури задоволено, товариство з обмеженою відповідальністю „Промін вест фірма „Скіф” виселено з нежитлового приміщення загальною площею 720,0 кв.м, яке розташоване за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Менделєєва, 15, та зобов'язано передати вказане майно Міському палацу культури.
08 грудня 2010 року господарським судом Автономної Республіки Крим стягувачу видано наказ на примусове виконання рішення суду (а.с. 167 том 2).
16 березня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю „Промін вест фірма „Скіф” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2010 року у справі № 2-16/2402.2-2010 строком на три місяця (а.с. 85-86 том 3).
Заявою від 05 квітня 2011 року відповідач уточнив підстави надання відстрочки виконання рішення суду (а.с. 91-92 том 3).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2011 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвест фірма "Скіф" задоволено, відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю "Промінвест фірма "Скіф" надано відстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2010 року у справі № 2-16/2402.2-2010 в частині звільнення приміщень, які знаходяться за адресою: місто Красноперекопськ, вул. Менделєєва, 15, строком на три місяці, тобто до 14 липня 2011 року.
Стверджуючи, що ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог закону, Міський палац культури звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2011 року скасувати, у задоволенні заяви про надання відстрочки виконання судового рішення відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суду залишились вимоги статті 121 Господарського процесуального кодексу , відповідно до яких господарський суд надає відстрочку виконання рішення лише за наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Однак, відповідачем доказів існування вказаних обставин, за твердженням позивача, суду не надано, а тому господарський суд першої інстанції безпідставно відстрочив виконання рішення суду.
Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий -суддя Антонова І.В., судді Євдокімов І.В., Котлярова О.Л.
У судове засідання, призначене на 31 травня 2011 року, сторони у справі не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Міського палацу культури з огляду на наступне.
Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з пунктом 1.1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” № 02-5/333 від 12 вересня 1996 року з наступними змінами та доповненнями відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Відповідно до пункту 2 вказаного роз'яснення підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
З наведеного вбачається, що стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити чи відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки чи розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
В якості підстав для надання відстрочки виконання рішення суду про звільнення приміщення, яке використовується відповідачем під кафе -бар „День - Ніч”, місцевий господарський суд зазначив необхідність перевезення відповідачем великої кількості обладнання до нового приміщення та необхідність вирішити питання про звільнення співробітників підприємства. Разом з тим, колегія суддів вважає, що надані боржником до справи докази в обґрунтування заяви про надання відстрочки виконання рішення не є достатніми, оскільки виконання рішення полягає у виселенні з нежитлового приміщення, у той час, як трудові стосунки відповідача з найманими працівниками або його договірні відносини з іншими суб'єктами господарювання не можуть впливати на виконання рішення та перешкоджати передачі приміщення позивачу.
Також, як на підставу наміру відповідача виконати рішення суду про виселення господарський суд першої інстанції поклав попередній договір оренди між фізичною особою - підприємцем Кравченко Т.Д. та товариством з обмеженою відповідальністю „Промін вест фірма „Скіф” від 01 квітня 2011 року, однак вказаний договір свідчить лише про те, що відповідач в подальшому має намір продовжити господарську діяльність в іншому місці. Наведене, на думку колегії суддів, не є виключною обставиною у розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, яка може стати підставою для відстрочки виконання рішення суду про виселення.
Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суду, суд фактично поставив виконання рішення у залежність від терміну організації відповідачем господарської діяльності у новому приміщенні.
Надаючи відстрочку виконання судового рішення, господарський суд Автономної Республіки Крим не врахував ступінь вини відповідача у виникненні спору та не прийняв до уваги те, що рішення про виселення набрало законної сили 07 грудня 2010 року, термін для його добровільного виконання вже відкладався державною виконавчою службою до 26 лютого 2011 року, але відповідач до спливу цього терміну не зробив ніяких дій, спрямованих на виконання судового рішення.
Крім того, матеріали справи містять достатньо доказів, які підтверджують твердження заявника апеляційної скарги про те, що відповідач не має наміру взагалі виконувати рішення суду про виселення. Так, відповідно до листа товариства з обмеженою відповідальністю „Промінвест фірма „Скіф” від 21 квітня 2011 року, тобто на дату коли рішення суду про виселення вже набрало законної сили, товариство звернулося до санітарного лікаря санітарно -епідеміологічної станції Красноперекопського району з клопотання про продовження строку дозволу на роботу кафе -бару „День - Ніч”.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з 15 квітня 2011 року поновив призупинену з 16 березня 2011 року господарську діяльність у займаних без правових підстав приміщеннях. Це підтверджується службовими записками від 16, 17,18 квітня та актами від 15,16,17 квітня 2011 року, наданих стягувачем, хоча в ухвалі суду першої інстанції від 14 квітня 2011 року зазначено, що відстрочка надається заявникові не для ведення господарської діяльності, а для проведення та закінчення необхідних дій, пов'язаних зі звільненням приміщення.
Наведене свідчить про відсутність підстав для надання товариству з обмеженою відповідальністю „Промінвест фірма „Скіф” відстрочки виконання рішення суду.
За даних обставин прийняте у справі рішення підлягає скасуванню, а у задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Промінвест фірма „Скіф” про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2010 року слід відмовити.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Міського палацу культури задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2011 року у справі № 2-16/2402.2-2010 скасувати.
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвест фірма "Скіф" про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2010 року у справі 2-16/2402.1-2010 відмовити.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді І.В. Євдокімов
О.Л. Котлярова
Розсилка:
1. Міський палац культури (вул. Менделєєва, 15, місто Красноперекопськ, 96000);
2. товариство з обмеженою відповідальністю "Промінвест фірма "Скіф" (мікрорайон 1, буд. 23, кв. 2, місто Красноперекопськ, 96000; мікрорайон 2, буд. 10/1, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96003);
3. Красноперекопська міська рада (пл. Героїв Перекопу, б.1-А, місто Красноперекопськ, 96000)