79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
01.06.11 Справа № 21/126
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії :
головуючого-судді -Юркевича М.В.
суддів Желіка М.Б.
Кузя В.Л.
розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства «Сімик»м. Івано-Франківськ
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2011р.
у справі № 21/126
за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області м. Івано-Франківськ
до відповідача приватного підприємства «Сімик»м. Івано-Франківськ
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Українського державного конструкторсько-технологічного інституту транспорту «УДКТІагротранс»м. Івано-Франківськ
про звільнення орендованого майна та стягнення неустойки в розмірі 49 430,11 грн. за несвоєчасне повернення майна
за участю представників :
від позивача: Чернов Р.М. -начальник юридичного сектору
від відповідача: Широких Ю.В. -представник
від 3-ї особи: не з'явився
Права та обов'язки сторін передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2011 року у справі № 21/126 припинено провадження у справі в частині звільнення орендованого за договором оренди державного майна № 03/09 від 15.01.2009 р. -приміщення на 1-му поверсі адміністративної будівлі загальною площею 134, 28 кв.м та стягнення з відповідача на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області 26 100 грн. неустойки за несвоєчасне повернення майна з оренди.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2011 року у справі № 21/126 позов в частині стягнення з приватного підприємства «Сімик»на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області 49 430,11 грн. неустойки за несвоєчасне повернення майна з оренди за період 16.02.2010р. по 31.10.2010р. задоволено частково. Стягнуто з ПП «Сімик»на користь регіонального відділення ФДМ України по Івано-Франківській області 23 330,11 грн. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна.
ПП «Сімик»не погоджується з даним рішенням суду, тому просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати та прийняти нове рішення у справі, з огляду на обставини і підстави, викладені у апеляційній скарзі:
· Позивач не довів, що договір оренди припинений з 16.02.2010р. У матеріалах справи відсутні такі докази, як повідомлення про вручення із підписом уповноваженої особи відповідача та із зазначенням дати отримання відповідного листа. Поряд з цим, ПП «Сімик»вважав себе добросовісним орендарем та сплачував позивачу орендну плату весь час, починаючи з 16.02.2010р. по 31.12.2010р., яку останній приймав і не заперечував проти цього;
· Крім цього, суд неправильно оцінив наявні в матеріалах справи докази, визначивши суму в 23 330,11 грн. як неустойку, адже відповідно до платіжних доручень сплачувалась орендна плата;
· ПП «Сімик»є вітчизняним видавництвом, однак судом не було враховано приписи, передбачені Постановою ВР України №901-VI від 16.01.2009р. «Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси», а саме: припинити прийняття рішень та призупинити виконання раніше прийнятих рішень про виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси із займаних ними на законних підставах приміщень державної та комунальної власності. А також не враховано приписи розпорядження Івано-Франківської ОДА №360 від 23.06.2006р. «Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку книговидання»на виконання Указу Президента України №243/2006 від 21.03.2006р. «Про деякі заходи з розвитку книговидавничої справи в Україні». Зокрема, у п. 4 цих заходів передбачено вирішувати питання щодо передачі видавництвам в довгострокову оренду приміщень (на термін не менше 20 років), в яких вони розташовані, та продовжити раніше укладені договори оренди
Про час і місце розгляду справи сторони повідомлені ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2011 та 11.05.2011 року, направленою рекомендованою кореспонденцією.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх безпідставними, надуманими та такими, що не відповідають дійсності з підстав та мотивів викладених у своєму відзиві на апеляційну скаргу. Рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В ході перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами та доказами у справі Львівським апеляційним господарським судом з'ясовано:
15.01.2009 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області (орендодавець) та приватним підприємством «Сімик»(орендар) та Українським державним конструкторсько-технологічним інститутом транспорту «УДКТІагротранс»(балансоутримувач) укладено договір оренди державного майна №03/09.
Згідно з п.1.1 цього договору орендодавець за участю балансоутримувача передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - приміщення на 1-му поверсі адмінбудівлі загальною площею 134, 28 кв.м, а саме: приміщення корисною площею 102, 5 кв. м. та приміщення загального користування площею 31,78 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 46 та перебуває на балансі Українського державного конструкторсько-технологічного інституту транспорту «УДКТІагротранс», вартість якого згідно із звітом про незалежну оцінку виконаного станом на 01.09.2008 р., становить 1 367 104, 68 грн.
У п. 3.1 договору оренди передбачено, що орендна плата визначена за результатами проведення конкурсу на право оренди майна (Протокол №2 засідання конкурсної комісії від 13.01.2009р.).
Згідно з п. 5.12 цього договору, орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу за участю орендодавця майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) майна з вини орендаря.
Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 15.01.2009р. до 15.01.2010р. (п.11.1 договору оренди №03/09).
Пунктом 11.6 договору оренди закріплено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору та за умови погодження з органом, уповноваженим управляти державним майном.
Відповідно до пункту 11.9 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу за участю орендодавця.
У п. 11.11 встановлено, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
11.02.2010р. до позивача надійшов лист від Івано-Франківського окружного адміністративного суду (а.с. 11) з проханням передати в оренду, терміном на 3 роки, нежитлове приміщення в адміністративній будівлі площею 3 702,97 кв.м, що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 46 з метою цільового використання для здійснення судочинства.
Позивач листами від 12.02.2010р. за №11-08-00347(а.с. 12), 09.06.2010р. за №11-08-01260(а.с. 13), 20.07.2010р. за №11-08-01583(а.с. 14) та 30.09.2010р. за №11-08-02171(а.с. 15) звертався до приватного підприємства «Сімик»з вимогою повернути орендоване майно згідно з актом приймання-передачі.
Однак, вимоги регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області відповідач у встановлені строки не виконав. Лише 31.12.2010р., відповідно до акту приймання-передачі державного майна, орендар передав, а балансоутримувач за участю орендодавця прийняв предмет оренди.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення. При цьому, судова колегія виходить із наступного:
Відповідно до ч.1 ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як свідчать матеріали справи, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області та приватним підприємством «Сімик»та Українським державним конструкторсько-технологічним інститутом транспорту «УДКТІагротранс»на підставі договору оренди державного майна №03/09 виникли майново-господарські зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У ст. 526 ЦК України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У ч.1 ст. 624 ЦК України встановлено, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
У ч. 1 ст. 764 ЦК України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Однак, як зазначалось вище, позивач листами від 12.02.2010р., 09.06.2010р., 20.07.2010р. та 30.09.2010р. неодноразово звертався до приватного підприємства «Сімик»з вимогою повернути орендоване майно, тобто висловлював заперечення щодо поновлення договору на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
У ч. 2 ст. 786 ЦК України закріплено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Як зазначає позивач у відзиві на апеляційну скаргу, ПП «Сімик»листом №03-24 від 26.03.2010р. визнало факт припинення договору оренди та просило відтермінувати вимогу щодо звільнення приміщення та не нараховувати неустойку.
Отже, доводи апелянта, що суд неправильно оцінив наявні в матеріалах справи докази, визначивши суму 23 330,11 грн. як неустойку, є необґрунтованими з огляду на вищезазначений лист, а також на відсутність обов'язку в ПП «Сімик»сплачувати орендну плату після припинення договору оренди.
Крім того, апелянт зазначає, що позивач не довів припинення договору оренди з 16.02.2010р., а у матеріалах справи відсутні такі докази як повідомлення про вручення із підписом уповноваженої особи відповідача та із зазначенням дати отримання відповідного листа. Однак, у судовому засіданні позивач подав оригінали опису вкладення у цінний лист №11-08-00347 від 12.02.2010р. та квитанції Укрпошти про направлення цінного листа з датою відправки 12.02.2010р.
Варто зазначити, що постанова ВР України №901-VI від 16.01.2009р. «Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси»та розпорядження Івано-Франківської ОДА №360 від 23.06.2006р. «Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку книговидання»на виконання Указу Президента України №243/2006 від 21.03.2006р. «Про деякі заходи з розвитку книговидавничої справи в Україні»є підзаконними нормативно-правовими актами, а розглядувані господарські відносини регулюються актами вищої юридичної сили (законами), які і підлягають застосуванню.
Враховуючи те, що ПП «Сімик»звільнило спірне приміщення та частково погасило заборгованість під час розгляду справи у суді першої інстанції, провадження у справі в частині стягнення 26 100 грн. було підставно припинено.
З огляду на вищевикладене, оскаржуване рішення місцевого господарського суду ґрунтується на чинному законодавстві, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101,102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Приватному підприємству «Сімик»в задоволені апеляційної скарги відмовити.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2011 року у справі № 21/126 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи № 21/126 повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя Юркевич М.В.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Кузь В.Л.