01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.05.2011 № 13/628
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів:
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з
обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг”
на рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2011 року
у справі № 13/628
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Первомайський кар'єр
«Граніт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача:
ОСОБА_2 - приватний нотаріус Київського міського
нотаріального округу
про скасування виконавчого напису нотаріуса
У грудні 2010 року Відкрите акціонерне товариство „Первомайський кар'єр «Граніт» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг” про скасування виконавчого напису нотаріуса.
Позовні вимоги мотивовані тим, що приватний нотаріус ОСОБА_2 вчинила виконавчий напис з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а Відповідач не надав і не міг надати нотаріусу відповідні та належні документи для вчинення цього виконавчого напису. Крім того, позовні вимоги мотивовані безпідставністю вимог про сплату боргу, оскільки в рамках договору фінансового лізингу № 738-LD від 30.07.2008 р. боргу у Позивача перед Відповідачем не існує.
06.01.2011 р. ухвалою Господарського суду міста Києва залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.02.2011р. у справі № 13/628 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Первомайський кар'єр «Граніт» задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, посилаючись на те, що воно прийнято місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального права та без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не повинен був виносити рішення у першому судовому засіданні за відсутності відповідача, яким було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Також зазначає, що позивач не надав суду доказів про оплату лізингових платежів впродовж дії Договору.
Крім того, апелянт посилається на те, що справи, пов'язані з оскарженням виконавчого напису нотаріуса, не підвідомчі господарським судам.
Позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні. Причин неявки суду не повідомлено. Однак, матеріали справи містять докази належного їх повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується, зокрема, поштовими повідомленнями № 29040441, 29040450, 30231170 про вручення їх представникам поштових відправлень.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2008р. між ТОВ “УніКредит Лізинг” (Лізингодавець) та ВАТ “Первомайський кар'єр “Граніт” (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 738-LD, відповідно до якого Лізингодавець (Відповідач) взяв на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, до додатку №1 до цього договору) та передати предмет лізингу у користування і Лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.1. договору ціна предмета лізингу становить в еквіваленті 329 545,49 доларів США (на день укладення договору дорівнювало 1 596 582,00 грн.).
У п.1.3. договору визначено, що строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену в додатках № 2/1 та № 2/2 до цього договору.
Згідно п. 12.2. договору в будь-який час дії або після настання випадку не виконання Лізингодавець на власний розсуд може направити письмове повідомлення Лізингоодержувачу та вимагати усунення порушення протягом строку, визначеного Лізингодавцем в такому повідомленні.
Пунктом 12.3. договору, сторони дійшли згоди про те, що Лізингодавець проголошує всі несплачені суми належними до сплати і у разі невиконання Лізингоодержувачем зобов'язання по сплаті вищезазначених сум у строк, зазначений у письмовому повідомленні Лізингодавця.
Пунктом 12.4. договору сторони передбачили право Лізингодавця розірвати цей договір та вимагати повернення предмета лізингу Лізингоодержувачем (Позивачем) в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач (Позивач) не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком 2 цього договору повністю або частково та якщо прострочення платежу становить більше 30-ти календарних днів.
Відповідно до п.14.4 договору всі повідомлення та інша інформація за цим договором повинні бути виконані письмово та надіслані в межах можливого поштою, телексом, телеграмою або факсом сторонам цього договору.
Як свідчать матеріали справи, відповідач, відповідно до п. 14.4 договору, повідомленням № 986 від 02.10.2009р. звернувся до ВАТ “Первомайський кар'єр “Граніт” про відмову від договору фінансового лізингу № 738-LD від 30.07.2008 р. та з вимогою повернення предмету лізингу. Позивач отримав зазначене повідомлення 06.10.2009р., що підтверджується підписом його представника на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення № 07578254 .
01.12.2010 р. вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 7832, про повернення Лізингоодержувачем (Позивачем) на користь Лізингодавця (Відповідача) об'єкти фінансового лізингу: транспортний засіб -екскаватор HITACHI моделі ZX 330 LC-3, 2008-го року випуску, серійний номер НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, вартістю 1 194 312,00 грн.; обладнання -гідромолот Furukawa моделі F35, серійний номер 3660, вартістю 402 270,00 грн., що були передані в користування на підставі договору фінансового лізингу № 738-LD, укладеного 30.07.2008 року. Відповідно до цього виконавчого напису об'єкти фінансового лізингу підлягають вилученню та поверненню за невиплачені лізингові платежі з 31.03.2010 року по 31.07.2010 року за користування об'єктами лізингу в сумі 242 332,59 грн. - несплачені лізингові платежі, з яких відшкодування вартості об'єктів лізингу складає 103 086,60 грн.( з ПДВ), а винагорода -139 245,99 грн..
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Вказана норма кореспондується з п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172.
Пунктом 283 Інструкції встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999р., для одержання виконавчого напису нотаріусу надається: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язань.
Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29.06.1999р. № 1172 для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
При цьому відповідно до приписів чинного законодавства України нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (зазначена правова позиція висловлена також і Вищим Господарським судом України у постанові від 03.12.2010р. у справі № 38/184).
Судова колегія погоджується з твердженнями апелянта стосовно того, що позивач не надав суду доказів про оплату лізингових платежів впродовж дії Договору, оскільки в матеріалах справи наявні платіжні доручення про сплату лізингових платежів тільки по 28.11.2008р.(а.с. 39-54), тоді як розірваним договір є з 09.10.2009р.
Судовою колегією встановлено, що оспорюваний Виконавчий напис був вчинений нотаріусом з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, статті 87 Закону України «Про нотаріат», пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999р., розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 04.03.2004р., і є таким, що підлягає виконанню.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням позивачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу № 738-LD від 30.07.2008 р. щодо погашення заборгованості, відповідач відповідно до п.12.4. договору набув право на повернення предметів лізингу.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В матеріалах справи відсутні докази того, що заборгованість за договором фінансового лізингу № 738-LD від 30.07.2008 р. погашена.
Отже, відповідач правомірно звернувся до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису.
За таких обставин, враховуючи правомірність вчинення оспорюваного виконавчого напису, судова колегія дійшла висновку про те, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Судова колегія вважає обґрунтованим твердження позивача стосовно того, що суд першої інстанції не повинен був виносити рішення у першому судовому засіданні за відсутності відповідача, яким було подано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процессу.
Стосовно твердження апелянта про те, що справи, пов'язані з оскарженням виконавчого напису нотаріуса, не підвідомчі господарським судам, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 вказаної статті передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина 3 статті 16 ЦК України).
Частиною 3 статті 15 ГПК України встановлено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.
Таким чином, законодавством передбачено оспорювання виконавчих написів нотаріуса та розгляд таких справ господарськими судами.
Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.
Оскаржуване рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що є підставами для його скасування.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2011р. у даній справі - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та державне мито за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг” на рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2011 року задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2011 року у справі №13/628- скасувати. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Первомайський кар'єр «Граніт» (55220,Миколаївська область, Первомайський район, с. Болеславчик, вул. Гранітна, 1, код ЄДРПОУ 00292356, р/р 2600910916 в АТ „РБ Банк”, МФО 326182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг” (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232, р/р 26502010003043 ТОВ„УніКредит Банк”, МФО 300744, ІПН 339422326566 ) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 43 (сорок три) грн. 00 коп.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
5. Матеріали справи №13/628 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Коршун Н.М.
Судді