73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
01.06.2011 Справа № 5024/800/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом закритого акціонерного товариства багатогалузевого концерну "Содружество" м.Херсон
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Цюрупинськ Херсонської області
про стягнення 13436грн.68коп.
за участю представників сторін:
від позивача -уповноважена особа Рослякова М.О.
від відповідача - не прибув
Закрите акціонерне товариство багатогалузевий концерн "Содружество" (позивач) звернувся з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідача) 12877грн. 46коп. основного боргу та 1287грн. 75коп. штрафу, посилаючись на несвоєчасні розрахунки відповідача за спожитий природний газ за договором поставки природного газу № 2552/ДГ-11 П від 01.12.2010 року.
Заявою від 01.06.2011року № 118/06-А позивач зменшив розмір позовних вимог в частині нарахованих штрафних санкцій, а саме просить стягнути з відповідача 12877грн. 46коп. основного боргу та 559грн. 22коп. пені, всього - 13436грн. 68коп.
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на викладене, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 13436грн. 68коп.
Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відповідачу ухвали від 05.05.2011року про порушення провадження у справі.
Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони. Крім того, відкладення розгляду справи спричинить порушення строку вирішення спору, встановленого ч.1 ст. 69ГПК України, у зв'язку з тим, що суддя перебуватиме у відпустці.
За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Між позивачем та відповідачем 01.12.2010 року укладено договір №2552/ДГ-11 П на постачання природного газу, строк дії якого відповідно до пункту 7.8 договору встановлено до 31 грудня 2011року, а в частині взаєморозрахунку - до повного їх виконання і підписання відповідних документів за цим договором.
Згідно з цим договором позивач зобов'язався передавати у власність відповідачу природний газ та послуги з постачання, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу та послуг на умовах встановлених договором.
Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що ціна газу та послуг, вказується у додаткових угодах, які є невід'ємними частинами цього договору. Загальна сума цього договору визначається обсягом фактично поставленого газу та наданих послуг згідно актів приймання-передачі. У разі, якщо в результаті ухвалення нових законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, НКРЕ або інших нормативно-правових актів ціна газу, послуг та/або тарифу на постачання позивач має право перерахувати ціну газу та/або тариф на постачання на момент вступу в дію даних нормативних документів у відповідності з діючим законодавством України.
У відповідності до п. 4.1 договору сторони уклали додаткову угоду № 2 від 30.12.2010року до договору, якою встановили ціну на газ та тариф на постачання в наступному розмірі:
1.1. Згідно Постанови НКРЕ від 27.12.2010 № 1966 “Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання”, без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу в розмірі 2282,00 грн. без ПДВ.
Крім того, згідно Постанови КМУ від 14.04.2009 р. № 359, до ціни газу включається збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2 %, що складає 45,64 грн. без ПДВ.
Загальна ціна 1000 куб. м газу без врахування тарифів на транспортування та постачання з врахуванням 2 % збору у вигляді цільової надбавки складає 2327,64 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 465,53 грн. Всього з ПДВ за 1000 куб. м. складає - 2793,17 грн. (дві тисячі сімсот дев'яносто три грн. 17 коп.) гривень.
1.2.Сторони домовились, що тариф на постачання природного газу за 1000 куб.м. складає:
- 49,70 грн., крім того ПДВ 20% - 9,94 грн. Всього з ПДВ за 1000 куб. м. складає - 59,64грн. (п'ятдесят дев'ять грн. 64 коп.) гривень, при умові оплати 100% вартості місячного договірного або місячного погодженого обсягу газу та послуг до 20 (двадцятого) числа місяця, що передує Місяцю поставки;
- 369,75 грн., крім того ПДВ 20% - 73,95 грн. Всього з ПДВ за 1000 куб. м. складає - 443,70 грн. (чотириста сорок три грн. 70 коп.) гривень, при оплаті 100% вартості місячного договірного або місячного погодженого обсягу газу та послуг, зазначених в акті приймання-передачі, після 20 (двадцятого) числа місяця, що передує місяцю поставки; до останнього числа місяця, наступного за місяцем поставки.
Пунктом 2 додаткову угоду №1 від 01.12.2010р. визнано такою, що втратила чинність.
Відповідно до вимог пп. 1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України, ст.526 ЦК України зобов'язання сторонами повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору, Господарського та Цивільного Кодексів України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідач не виконав своїх зобов'язань по своєчасних розрахунках згідно з умовами договору постачання газу, чим порушив вимоги ст.525 ЦК України, відповідно до якої одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Наданим позивачем розрахунком суми позову, а також актами приймання-передачі природного газу, підписаними сторонами, підтверджується, що в період з січня 2011 року по березень 2011 року відповідач отримав від позивача 4,205 тис. куб. м. газу на суму 13611грн.02коп.
Борг станом на день вирішення спору складає 12877грн.46коп., що підтверджується розрахунком суми позову.
Оскільки в засідання суду відповідачем не надано доказів перерахування основного боргу, або будь-яких заперечень проти позову, позовні вимоги в частині стягнення 12877грн.46коп. підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 559грн. 22коп. пені, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Відповідно до статті 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Однак, статтею 3 зазначеного Закону (в редакції Закону від 10.01.2002року) встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
З урахуванням вимог статті 3 зазначеного Закону, розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, який встановлений договором, не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пункт 6 статті 231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
При укладенні договору від 01.12.2010року сторони пунктом 5.1 зазначили, що при порушенні споживачем строків розрахунків, обумовлених угодами до цього договору, споживач сплачує позивачу штраф в розмірі 10% від суми невиконаних обов'язків та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми невиконаних обов'язків за кожен день прострочення.
Враховуючи зазначені норми права, позивач заявою від 01.06.2011року № 118/06-А уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача саме пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 559грн. 22коп, яка передбачена законом та договором.
Обґрунтування причин несвоєчасного виконання грошового зобов'язання відповідач суду не надав, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 559грн. 22коп. пені підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд-
1. Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь закритого акціонерного товариства багатогалузевого концерну "Содружество" м.Херсон вул. Петренко, 18 ідентифікаційний код 14121018 -12877грн.46коп. основного боргу, 559грн.22коп. пені, 134грн. 37 коп. витрат по сплаті державного мита та 223грн.86коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
ст. 84 ГПК України і підписано 03.06.2011року.