91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
31.05.11 Справа № 1/47/2011.
За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ
до Малого приватного підприємства "Сол-96", м. Луганськ
про стягнення 1733 грн. 16 коп.
Суддя Зюбанова Н.М.
від позивача -ОСОБА_1, довіреність № 82-д від 27.12.11;
від відповідача -ОСОБА_2, довіреність від 10.03.11;
Суть спору: про стягнення з відповідача 1327 грн. 41 коп. боргу, 200 грн. 44 коп. інфляційних нарахувань, 63 грн. 05 коп. 3 % річних, 142 грн. 26 коп. пені.
Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 12.04.11 проти задоволення позову заперечує, оскільки за даними його приладу обліку теплоенергії за період з серпня 2008 року по травень 2009 року споживання теплової енергії не відбувалось, що підтверджено актами технічного огляду вузла обліку за вказаний період.
Позивач у поясненнях на відзив відповідача доводи останнього відхиляє та зазначає про надіслання рахунків на сплату боргу за адресою, зазначеною у договорі зі споживачем, а 25.05.09 між сторонами було складено акт про відключення опалювального приміщення.
Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.
Так, при розгляді справи судом встановлено, що 07.11.00 між позивачем -Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" та відповідачем -Малим приватним підприємством "Сол - 96" було укладено договір № 1298 на відпуск теплової енергії, за умовами якого позивач прийняв зобов'язання постачати теплову енергію споживачу у вигляді гарячої води або пари, а відповідач -оплачувати даний товар у відповідності до виставлених рахунків.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору по ній є заборгованість по двох рахунках, які за даними позивача не сплачені відповідачем після оформлення акту про відключення відповідного опалювального приміщення від системи центрального теплопостачання, а саме:
- рахунок № 925 за квітень 2009 року на суму 748 грн. 18 коп.
- рахунок № 925 за травень 2009 року на суму 579 грн. 23 коп.
У відповідності до письмових пояснень позивача, наданих у ході розгляду справи, дана заборгованість є вартістю так званого приєднаного теплового навантаження, яке відповідач, як споживач, має сплачувати за умовами договору та рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.02.09 № 51 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.06.08 № 188 "Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та пари" з наступними змінами до нього".
Матеріалами справи підтверджено, що правовідносини сторін з постачання теплової енергії фактично припинилися, оскільки за листом від 06.04.09 № 3/3 відповідач відмовився від послуг позивача, який з цим погодився за умови оплати боргу у сумі 7267 грн. 16 коп. (лист ЛМКП "Теплокомуненерго" від 09.04.09 № 15/42-7-855).
12.05.09 відповідач сплатив заборгованість, що підтверджено квитанцією про проведення платежу, та 25.05.09 сторони склали акт про відключення опалювального приміщення від системи центрального теплопостачання.за адресою: м. Луганськ, кв. 50 років Оборони Луганська, 7.
Але у встановленому законом порядку сторони не оформили розірвання договору № 1298 на відпуск теплової енергії.
При вивченні несплачених відповідачем рахунків за квітень та травень 2009 року суд звернув увагу та визначення позивачем кількості теплового навантаження у розмірі 28340 Ккал/год., яке за умовами договору складає 42580 Ккал/год.
У відповідності до ст. 180 ГК України, яка визначає істотні умови господарського договору, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладанні господарського договору сторони зобов"язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У якості доказу визначення даного показника у розмірі 28340 Ккал/год. позивачем надано розрахунок, який проведено відповідним працівником підприємства згідно пояснень позивача. Документ взагалі не підписано.
Суд дійшов висновку, що зміна показника теплового навантаження мала бути узгоджена сторонами шляхом внесення відповідних змін до договору у відповідності до листа відповідача № 109/1, яким ініційовано необхідність його коригування.
Таким чином позивачем не доведено факт утворення заборгованості саме у сумі 1327 грн. 41 коп. та належного її розрахунку, а тому у задоволенні позову слід відмовити, у т.ч. щодо додаткових вимог, обґрунтованість яких пов'язана з існуванням боргу.
Судові витрати по справі покладаються на позивача згідно ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Малого приватного підприємства "Сол-96" про стягнення 1733 грн. 16 коп. відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного рішення -06.06.11.
Суддя Н.М.Зюбанова
Помічник судді Г.А.Кравцова