ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/10430.05.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С.Топфер Інтернешенал
(Україна)»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радотранс»
третя особи 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Галаганівський елеватор»
2. Державне підприємство «Одеська залізниця»
3. Приватне акціонерне товариство «Укрелеваторпром»
про стягнення недостачі вантажу
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 16/А від 04.04.2011р.);
ОСОБА_2 (довіреність № 17/А від 04.04.2011р.);
від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 3 від 05.04.2011р.);
ОСОБА_4 (довіреність № 3 від 05.04.2011р.);
ОСОБА_5 (довіреність № 3 від 05.04.2011р.);
30.05.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)»(надалі ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радотранс»(надалі ТОВ «Радотранс», відповідач) недостачі вантажу згідно договору-доручення на транспортно-експедиторське обслуговування № РТ 08/07 на загальну суму, яка складає 56 981, 59 грн..
Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені у відзиві на позов, які відповідач обґрунтовує допущеними порушеннями при зважуванні отриманого вантажу який був відправлений ТОВ «Галаганівський елеватор». Так з посиланням на положення ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»відповідач зазначає про відсутність підстав покладення на нього відповідальності за втрату вантажу, оскільки позивачем не надано доказів щодо складання комерційного акту або акту загальної форми згідно ст. 129 Статуту та Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. № 334, а у відповідності з п. 23 Правил видачі вантажів вимога щодо перевірки маси товару у вагонах, що подаються на під'їзну колію може бути заявлена тільки вантажоодержувачем в момент приймання вагонів від перевізника (залізниці)…
Ухвалою суду від 16.05.2011р. до участі у справі третіми особами, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено ТОВ «Галаганівський елеватор»та ДП «Одеська залізниця», ЗАТ «Укрелеваторпром».
Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -
08 липня 2010р. між ТОВ Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)», як замовником та ТОВ «Радотранс»як виконавцем, укладено договір № РТ 08/07 за яким замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання здійснювати від імені та за рахунок замовника організацію транспортно-експедиторського обслуговування перевезення зернових вантажів замовника залізничним транспортом.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.
Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору доручення, так і договору транспортного експедирування.
Відносини, що виникли між сторонами у зв'язку з укладенням договору 05.10.2010р., зокрема і в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», Законом «Про транспортно-експедиторську діяльність», іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Згідно договору доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ст. 1000 ЦК України).
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу; умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ст. 929 ЦК України, ст. 316 ГК України, ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).
Спір у справі виник внаслідок понесення позивачем збитків завданих нестачею вантажу, що перевозився на умовах договору № РТ 08/07 від 08.07.2010р. згідно з додатковою угодою № 1 за поданою позивачем заявкою за вих. № 11.10.10-3 від 11.10.2010р.. Розмір збитків визначений закупівельною вартістю зерна 17, 492 тон загальною сумою 56 981, 59 грн..
Факт нестачі вантажу кількістю 17, 492 тон, який перевозився залізницею у вагон-зерновозах №№ 95679874, 95641585, 95524757, 95344974, 95928651, 95372850, 95452488, 95529137, № 95357307 відповідачем не заперечується, однак з посиланням на численні порушення встановлених вимог при прийманні вантажу, зокрема на під'їзних коліях вантажоодержувача - ЗАТ «Укрелеваторпром», відповідач відзначає про відсутність підстав для відшкодування завданих збитків.
Судом взяті до уваги доводи відповідача, однак такі судом відхиляються при врахуванні наступного.
За умовами укладеного між сторонами договору, виконавець (відповідач у справі) зобов'язувався:
- за дорученням замовника організовувати відвантаження вантажів з внутрішніх елеваторів, а також перевезення вантажів замовника; виступити перед залізницею та іншими перевізниками відправником/вантажоодержувачем вантажу за дорученням замовника, оформити перевізні документи (п. 2.2.2);
- забезпечити виконання плану та подачу рухомого складу для здійснення навантаження вантажів, належних замовнику, на станціях відправлення (п. 2.2.3);
- забезпечити відправку вантажу зі станції навантаження у строки вказані в письмові рознарядці замовника (п. 2.2.4);
- представляти інтереси замовника на пунктах відвантаження (елеваторах, хлібоприймальних підприємствах, комбінатах хлібопродуктів) та інших організаціях в межах договорів підписаних замовником та цими організаціями (п. 2.2.8);
- надавати допомогу в підборі порожнього рухомого складу для завантаження на станції відправлення (п. 2.2.9);
- забезпечити при необхідності додаткові маневрові роботи (п. 2.2.10);
- своєчасно повідомляти замовника про неповноту отриманої інформації та документів, вимагати надання необхідних документів і додаткової інформації (п. 2.2.12);
- інформувати замовника про відсутність залізничних вагів в пункті завантажування/розвантажування (п. 2.2.14);
- контролювати зважування тари, брутто вагонів; здійснювати максимальне завантажування вагонів виходячи з мінімальних вагових норм, визначених для кожної зернової групи і у відповідності з «Технічними умовами завантажування та кріплення вантажів»(п. 2.2.15)…
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).
Таким чином, враховуючи зобовязання, які виникли з договору для відповідача, суд відхиляє доводи відповідача з приводу допущеного порушення щодо зважування зерна при завантаженні до перевезення та після вивантаження, оскільки обов'язок контролювати зважування тари, брутто вагонів умовами договору (п. 2.2.14) покладено на відповідача.
Згідно з п. 5.10 договору саме виконавець, яким є відповідач у справі, у відповідності із Статутом залізниць України, при виконанні перевезення за рознарядками замовника, несе повну матеріальну відповідальність за всі наслідки пов'язані:
- зі зважуванням вагонів на несправних вагах, а також на вагах з простроченими строками повірки та клеймування;
- з неправильним, неточним або неповним відображенням відомостей, вказаних в накладній …
Окрім того, необґрунтованими є твердження відповідача з приводу ненадання позивачем доказів складання комерційного акту або акту загальної форми згідно ст. 129 Статуту залізниць та Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. за № 334, оскільки представленими до справи актами експертизи складеними Одеською регіональною торгово-промисловою палатою 22.10.2010р. - № УТЭ-3219/76, 25.10.2010р. - № УТЭ-3219/104 підтверджено надходження залізничних вагонів без зовнішньо видимих ознак порушень та без пошкодження пломб і ЗПП.
Твердження відповідача про те, що приймання продукції вантажоодержувачем мало здійснюватись у порядку встановленому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 суд відхиляє, оскільки відповідачем не представлено доказів що сторони погодили застосування положень зазначеної Інструкції.
Не приймаються судом також і посилання відповідача на порушення вантажоодержувачем вимог заповнення транспортних документів (залізничних накладних) при непред'явленні станції накладних для внесення відповідних відміток, оскільки проведення огляду вагонів з виявленою недостачею здійснювалось у присутності представника ТОВ «Радотранс», що підтверджується журналом передачі змін від 22.03.2010р. (наданий до матеріалів справи ПАТ «Укрелеваторпром»). А своєчасне повідомлення замовника про неповноту отриманої інформації та документів є обов'язком відповідача за укладеним договором (п.2.2.12), де зокрема міститься положення згідно з яким саме відповідач наділений правом вимагати надання необхідних документів і додаткової інформації, оскільки організація відвантаження вантажів з внутрішніх елеваторів, а також перевезення вантажів замовника і є предметом договірних відносин між сторонами.
В силу положень ст. 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.
Згідно з частиною третьою вказаної статті закону договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки експедитора.
Складеним при виконанні договору актом № 1 виконаних робіт від 31.10.2010р., який в свою чергу підписаний з боку позивача, підтверджується надання послуг по договору. При цьому вид послуг чітко визначений в акті і щодо таких сторони взаємних претензій не мають. Підписання між сторонами зазначеного акту не звільняє відповідача від відповідальності за нестачу вантажу, та зокрема при виявленні недостачі позивачем не заперечувалось виконання відповідачем договору в іншій частині по наданих послугах щодо яких претензій не існує.
За умовами договору укладеного між сторонами 08.07.2010р. (п. 5.6) виконавець несе матеріальну відповідальність:
- за втрату вантажу - в розмірі собівартості втраченого вантажу;
- за пошкодження вантажу -в розмірі суми, на яку знизилась його собівартість.
Відповідно до п. 5.8 договору, у випадку виявлення недостачі, що перевищує норми природнього убутку у розмірі 0,5% від маси вантажу зазначеної в товарно-транспортній накладній зобовязання по відшкодуванню втраченого вантажу перед замовником несе виконавець.
Підтвердженням нестачі вантажу в кількості 17, 492 тон (з урахуванням нормативного убутку), що перевозився залізничними вагонами №№ 95679874, 95641585, 95524757, 95344974, 95928651, 95372850, 95452488, 95529137, № 95357307 згідно накладних № 42016870, № 42016872, № 42016872 є складені акти 22.10.2010р. - № УТЭ-3219/76, 25.10.2010р. - № УТЭ-3219/104, при цьому огляд залізничних вагонів проводився у присутності представників ЗАТ «Укрелеваторпром»та ТОВ «Радотранс».
Згідно з ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.
Сума збитків позивача, що визначена у розмірі собівартості втраченого вантажу складає 56 981, 59 грн. та за вимогами позивача підлягає стягненню з відповідача.
Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 569, 81 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радотранс»(юрид. адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіківідзе 12-А, офіс 31, адреса: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська 26Б, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 36845868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)»(04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного 16-А, ідент. код 20027449) 56 981, 59 грн. (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят одну гривню 59 копійок) вартості недостачі вантажу, 569, 81 грн. (п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 81 копійку) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 03.06.2011