від "28" вересня 2006 р. по справі № 8/129-38
За позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерноїкомпанії «Нафтогаз України», м. Київ
До відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз», м. Луцьк
Про стягнення 2 403 171 грн. 42 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Представники:
Від позивача : Лебедюк Ю.А., довір. № 152/10 від 18.09.2006 року
Від відповідача: Михальчук В.О., довір. № 2/1-14 від 04.01.2005 року
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
У судовому засіданні 31.08.2006 року оголошувалась перерва для проведення сторонами звірки взаєморозрахунків.
Суть спору: позивач - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», м. Київ
просить стягнути з відповідача - ВАТ по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» 2 403 171 грн. 42 коп., в тому числі : 2 137 209 грн. 41 коп. основного боргу згідно договору № 06/03-3005 від 24.12.2003 року , 195 898 грн. 75 коп. пені, 33 823 грн.
48 коп. річних, 36 239 грн. 78 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі : 24 032 грн. 00 коп. по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач у відзиві № 2/1-1812 від 14.08.2006 року позов заперечує з тих підстав, що оплата за газ здійснюється відповідно до Постанови КМУ і НБУ від 27.05.2000 року № 840, Постанови НКРЕ від 12.07.2000 року № 759, Постанови КМУ від 24.01.2001 року № 52, Постанови КМУ від 28.01.2002 року № 95, якими передбачений порядок розрахунків за постачання природного газу для потреб населення шляхом перерахування коштів з розподільного рахунку відповідно до Алгоритму. Таким чином, товариство не має можливості здійснювати розрахунки за поставлений населенню природний газ самостійно, так як не є власником коштів, що надходять на розподільний рахунок від населення. Крім того, ВАТ «Волиньгаз» за період 2004 року уклав з населенням договори з реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ на суму 1 392 700 грн. на підставі Закону України «Про реструктуризацією заборгованості з квартирної плати, плати за житлово - комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» №554-ІV від 20.02.2003 року.
Позивач у запереченні на відзив від 30.08.2006 року № 3/10-9170 спростовує посилання відповідача на Алгоритм розподілу коштів, оскільки останній визначає лише послідовність дій підприємств та банків, що їх обслуговують при надходженні коштів на розподільні рахунки підприємств за поставлений природний газ, тому його положення ніяким чином не впливають на домовленість сторін за договором щодо строків оплати вартості поставленого природного газу та не припиняє зобов'язання ВАТ «Волиньгаз» по оплаті заборгованості ДК «Газ України». Алгоритм розподілу коштів не визначає строків, в межах яких повинні розраховуватись між собою газопостачальна та газозбутова організації за укладеним між ними договором. Проведення оплати за отриманий природний газ передбачено умовами договору і його виконання не залежить від надходження коштів за спожитий природний газ від споживачів. Щодо реструктуризації заборгованості на підставі Закону України «Про реструктуризацією заборгованості з квартирної плати, плати за житлово - комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» №554-ІV від 20.02.2003 року, то згідно його положень реструктуризується заборгованість, яка склалася на дату набрання чинності цим Законом, тобто на 01.07.2003 року, а предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за поставлений природний газ протягом січня - грудня 2004 року.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
24 грудня 2003 року між позивачем - дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та відповідачем - відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» був укладений договір № 06/03-3005 на постачання природного газу ( далі договір
а. с. 7- 10 ).
Укладений між сторонами договір від 24.12.2003 року № 06/03-3005 за своєю правовою природою є договором постачання. Відносини сторін регулюються його умовами та ст. ст. 264 - 271 ГК України, ст. 712 ЦК України.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму
( ч. 1 ст. 265 ГК України ).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору № 06/03-3005 від 24.12.2003 року .
Згідно п. п. 1.1, 3.3, 3.4.1, 5.1, 5.1.1 , 6.2, 6.4 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 26.01.2004 року ( а. с. 11 -12 )позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу в 2004 році природний газ для потреб населення з урахуванням можливих втрат, а відповідач - прийняти та реалізувати його населенню на умовах даного договору. Приймання - передача газу оформляється щомісячними актами приймання - передачі газу, в яких визначається обсяг фактично переданого газу. Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків. Оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа наступного за звітним місяця. Остаточний розрахунок за можливі втрати газу здійснюється за підсумками року до 15 січня 2005 року; в разі не затвердження НАК «Нафтогаз України» порядку відшкодування цих втрат в 2004 році, термін остаточного розрахунку - 15.01.2006 року. В платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. У разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання договору позивач передав, а відповідач отримав 329 021, 807 тис. м. куб. природного газу на суму 35 215 988 грн. 05 коп. згідно актів прийому-передачі природного газу від 21.01.2004 року, 31.01.2004 року, 25.02.2004 року, 29.02.2004 року, 31.03.2004 року, 30.04.2004 року, 31.05.2004 року, 30.06.2004 року, 31.07.2004 року, 31.08.2004 року, 30.09.2004 року, 31.10.2004 року, 18.11.2004 року, 30.11.2004 року, 31.12.2004 року ( а. с. 16 - 30 ). Отримання 329 021, 807 тис. м. куб. природного газу на суму 35 215 988 грн. 05 коп. ВАТ «Волиньгаз» та його представник у судовому засіданні не заперечують.
Відповідач оплату отриманого природного газу провів частково на суму 33 078 778 грн. 64 коп., що стверджується наданим позивачем розрахунком з переліком платіжних документів з зазначенням призначення платежу, посиланням на № і дату договору.
Заборгованість відповідача в сумі 2 137 209 грн. 41 коп. підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Заперечення відповідача у відзиві № 2/1-1812 від 14.08.2006 року щодо погодження сторонами у договорі проведення розрахунків за газ відповідно до Постанови КМУ і НБУ від 27.05.2000 року № 840, Постанови НКРЕ від 12.07.2000 року № 759, Постанови КМУ від 24.01.2001 року № 52, Постанови КМУ від 28.01.2002 року № 95 не прийняті судом до уваги, оскільки ґрунтуються на умовах п. 5.1 договору № 06/03-3005 від 24.12.2002 року, а позивач просить стягнути заборгованість за договором № 06/03-3005 від 24.12.2003 року. Зазначений у відзиві порядок розрахунків суперечить умовам договору № 06/03-3005 від 24.12.2003 року.
Крім того, алгоритм визначає послідовність дій підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільні рахунки підприємств за поставлений природний газ. Цей алгоритм не впливає на домовленість сторін за договором щодо строків оплати вартості поставленого газу, не припиняє зобов'язання боржника по оплаті боргу кредитору, в тому числі шляхом реалізації свого права на стягнення боргу з споживачів природного газу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач оплату переданого йому у 2004 році газу, крім зазначеної позивачем, не довів, жодних доказів на підтвердження своїх заперечень не навів і не подав.
Умови договору у зв'язку з реструктуризацією заборгованості населення сторонами не змінювалися. Обов'язковість реструктуризацієї заборгованості населенню за спожитий у 2004 році газ Законом України «Про реструктуризацією заборгованості з квартирної плати, плати за житлово - комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» №554-ІV від 20.02.2003 року, який набрав чинності з 01.07.2003 року, не передбачена. Так, відповідно до ст. 1 зазначеного Закону заборгованість, зокрема, з газопостачання наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир, яка склалася на дату набрання чинності цим Законом, перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Нараховані позивачем за період з 16.01.2006 року по 28.07. 2006 року
33 823грн. 48 коп. річних та збитки від інфляцій в сумі 36 239 грн. 78 коп. за період з лютого по червень 2006 року підставні та підлягають до стягнення згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 195 898 грн. 75 коп. пені.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до п. 6.2 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 26.01.2004 року у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. У п. 6.4 договору сторони погодили, що пеня нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом, що не суперечить ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Нарахована позивачем згідно розрахунку пеня в сумі 195 898 грн. 75 коп. за період з 28.01.2006 року 27.07.2006 року підставна та підлягає до стягнення в силу ст. ст. 230, 232 ГК України, п. п. 6.2., 6.4 договору. Заперечення чи клопотання по нарахуванню пені від відповідача не поступило.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 24 032 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз», м. Луцьк, вул. І.Франка, 12, р/р 26032000010001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 303525, код 03339459 на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,
вул. Шолуденка, 1, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012 ,
код 31301827
2 137 209 грн. 41 коп. основного боргу, 195 898 грн. 75 коп. пені, 33 823 грн.
48 коп. річних, 36 239 грн. 78 коп. збитків від інфляції, 24 032 грн. 00 коп.
в повернення витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 2 427 321 грн. 42 коп. ( два мільйони чотириста двадцять сім тисяч триста двадцять одна грн.. 42 коп. ).
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
За позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерноїкомпанії «Нафтогаз України», м. Київ
До відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз», м. Луцьк
Про стягнення 2 403 171 грн. 42 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Представники:
Від позивача : Лебедюк Ю.А., довір. № 152/10 від 18.09.2006 року
Від відповідача: Михальчук В.О., довір. № 2/1-14 від 04.01.2005 року
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
У судовому засіданні 31.08.2006 року оголошувалась перерва для проведення сторонами звірки взаєморозрахунків.
Суть спору: позивач - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», м. Київ
просить стягнути з відповідача - ВАТ по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» 2 403 171 грн. 42 коп., в тому числі : 2 137 209 грн. 41 коп. основного боргу згідно договору № 06/03-3005 від 24.12.2003 року , 195 898 грн. 75 коп. пені, 33 823 грн.
48 коп. річних, 36 239 грн. 78 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі : 24 032 грн. 00 коп. по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач у відзиві № 2/1-1812 від 14.08.2006 року позов заперечує з тих підстав, що оплата за газ здійснюється відповідно до Постанови КМУ і НБУ від 27.05.2000 року № 840, Постанови НКРЕ від 12.07.2000 року № 759, Постанови КМУ від 24.01.2001 року № 52, Постанови КМУ від 28.01.2002 року № 95, якими передбачений порядок розрахунків за постачання природного газу для потреб населення шляхом перерахування коштів з розподільного рахунку відповідно до Алгоритму. Таким чином, товариство не має можливості здійснювати розрахунки за поставлений населенню природний газ самостійно, так як не є власником коштів, що надходять на розподільний рахунок від населення. Крім того, ВАТ «Волиньгаз» за період 2004 року уклав з населенням договори з реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ на суму 1 392 700 грн. на підставі Закону України «Про реструктуризацією заборгованості з квартирної плати, плати за житлово - комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» №554-ІV від 20.02.2003 року.
Позивач у запереченні на відзив від 30.08.2006 року № 3/10-9170 спростовує посилання відповідача на Алгоритм розподілу коштів, оскільки останній визначає лише послідовність дій підприємств та банків, що їх обслуговують при надходженні коштів на розподільні рахунки підприємств за поставлений природний газ, тому його положення ніяким чином не впливають на домовленість сторін за договором щодо строків оплати вартості поставленого природного газу та не припиняє зобов'язання ВАТ «Волиньгаз» по оплаті заборгованості ДК «Газ України». Алгоритм розподілу коштів не визначає строків, в межах яких повинні розраховуватись між собою газопостачальна та газозбутова організації за укладеним між ними договором. Проведення оплати за отриманий природний газ передбачено умовами договору і його виконання не залежить від надходження коштів за спожитий природний газ від споживачів. Щодо реструктуризації заборгованості на підставі Закону України «Про реструктуризацією заборгованості з квартирної плати, плати за житлово - комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» №554-ІV від 20.02.2003 року, то згідно його положень реструктуризується заборгованість, яка склалася на дату набрання чинності цим Законом, тобто на 01.07.2003 року, а предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за поставлений природний газ протягом січня - грудня 2004 року.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
24 грудня 2003 року між позивачем - дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та відповідачем - відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» був укладений договір № 06/03-3005 на постачання природного газу ( далі договір
а. с. 7- 10 ).
Укладений між сторонами договір від 24.12.2003 року № 06/03-3005 за своєю правовою природою є договором постачання. Відносини сторін регулюються його умовами та ст. ст. 264 - 271 ГК України, ст. 712 ЦК України.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму
( ч. 1 ст. 265 ГК України ).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору № 06/03-3005 від 24.12.2003 року .
Згідно п. п. 1.1, 3.3, 3.4.1, 5.1, 5.1.1 , 6.2, 6.4 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 26.01.2004 року ( а. с. 11 -12 )позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу в 2004 році природний газ для потреб населення з урахуванням можливих втрат, а відповідач - прийняти та реалізувати його населенню на умовах даного договору. Приймання - передача газу оформляється щомісячними актами приймання - передачі газу, в яких визначається обсяг фактично переданого газу. Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків. Оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа наступного за звітним місяця. Остаточний розрахунок за можливі втрати газу здійснюється за підсумками року до 15 січня 2005 року; в разі не затвердження НАК «Нафтогаз України» порядку відшкодування цих втрат в 2004 році, термін остаточного розрахунку - 15.01.2006 року. В платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. У разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання договору позивач передав, а відповідач отримав 329 021, 807 тис. м. куб. природного газу на суму 35 215 988 грн. 05 коп. згідно актів прийому-передачі природного газу від 21.01.2004 року, 31.01.2004 року, 25.02.2004 року, 29.02.2004 року, 31.03.2004 року, 30.04.2004 року, 31.05.2004 року, 30.06.2004 року, 31.07.2004 року, 31.08.2004 року, 30.09.2004 року, 31.10.2004 року, 18.11.2004 року, 30.11.2004 року, 31.12.2004 року ( а. с. 16 - 30 ). Отримання 329 021, 807 тис. м. куб. природного газу на суму 35 215 988 грн. 05 коп. ВАТ «Волиньгаз» та його представник у судовому засіданні не заперечують.
Відповідач оплату отриманого природного газу провів частково на суму 33 078 778 грн. 64 коп., що стверджується наданим позивачем розрахунком з переліком платіжних документів з зазначенням призначення платежу, посиланням на № і дату договору.
Заборгованість відповідача в сумі 2 137 209 грн. 41 коп. підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Заперечення відповідача у відзиві № 2/1-1812 від 14.08.2006 року щодо погодження сторонами у договорі проведення розрахунків за газ відповідно до Постанови КМУ і НБУ від 27.05.2000 року № 840, Постанови НКРЕ від 12.07.2000 року № 759, Постанови КМУ від 24.01.2001 року № 52, Постанови КМУ від 28.01.2002 року № 95 не прийняті судом до уваги, оскільки ґрунтуються на умовах п. 5.1 договору № 06/03-3005 від 24.12.2002 року, а позивач просить стягнути заборгованість за договором № 06/03-3005 від 24.12.2003 року. Зазначений у відзиві порядок розрахунків суперечить умовам договору № 06/03-3005 від 24.12.2003 року.
Крім того, алгоритм визначає послідовність дій підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільні рахунки підприємств за поставлений природний газ. Цей алгоритм не впливає на домовленість сторін за договором щодо строків оплати вартості поставленого газу, не припиняє зобов'язання боржника по оплаті боргу кредитору, в тому числі шляхом реалізації свого права на стягнення боргу з споживачів природного газу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач оплату переданого йому у 2004 році газу, крім зазначеної позивачем, не довів, жодних доказів на підтвердження своїх заперечень не навів і не подав.
Умови договору у зв'язку з реструктуризацією заборгованості населення сторонами не змінювалися. Обов'язковість реструктуризацієї заборгованості населенню за спожитий у 2004 році газ Законом України «Про реструктуризацією заборгованості з квартирної плати, плати за житлово - комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» №554-ІV від 20.02.2003 року, який набрав чинності з 01.07.2003 року, не передбачена. Так, відповідно до ст. 1 зазначеного Закону заборгованість, зокрема, з газопостачання наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир, яка склалася на дату набрання чинності цим Законом, перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Нараховані позивачем за період з 16.01.2006 року по 28.07. 2006 року
33 823грн. 48 коп. річних та збитки від інфляцій в сумі 36 239 грн. 78 коп. за період з лютого по червень 2006 року підставні та підлягають до стягнення згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 195 898 грн. 75 коп. пені.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до п. 6.2 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 26.01.2004 року у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. У п. 6.4 договору сторони погодили, що пеня нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом, що не суперечить ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Нарахована позивачем згідно розрахунку пеня в сумі 195 898 грн. 75 коп. за період з 28.01.2006 року 27.07.2006 року підставна та підлягає до стягнення в силу ст. ст. 230, 232 ГК України, п. п. 6.2., 6.4 договору. Заперечення чи клопотання по нарахуванню пені від відповідача не поступило.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 24 032 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз», м. Луцьк, вул. І.Франка, 12, р/р 26032000010001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 303525, код 03339459 на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,
вул. Шолуденка, 1, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012 ,
код 31301827
2 137 209 грн. 41 коп. основного боргу, 195 898 грн. 75 коп. пені, 33 823 грн.
48 коп. річних, 36 239 грн. 78 коп. збитків від інфляції, 24 032 грн. 00 коп.
в повернення витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 2 427 321 грн. 42 коп. ( два мільйони чотириста двадцять сім тисяч триста двадцять одна грн.. 42 коп. ).
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.М. Кравчук
Дата виготовлення повного
тексту рішення 28.09.2006 року
Суддя Кравчук А.М.