Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"11" травня 2011 р. № 2а- 14726/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Піскун В.О.,
при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Тімонова А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.11.2010 р. №0003101702/0 у повному обсязі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на незаконність спірного рішення, невідповідність висновків, які викладені в акті перевірки, фактичним обставинам у справі та нормам чинного законодавства України. Позивач наполягає на реальності укладених ФО-П ОСОБА_3 з ПФ «ТТВ» та ПП «Різнороб-2006» договорів купівлі-продажу товарів, відповідно №165 від 03.09.2008 р. та №188 від 22.09.2008 р., посилаючись на первинні документи (видаткові та податкові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів). Зазначає, що висновки перевіряючих про порушення позивачем п. 2 ст. 207 Цивільного кодексу Україниє безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству.
Позивач вважає, що така подія, як складення у 2009 році актів про відсутність ПФ «ТТВ» за місцезнаходженням, або прийняття рішення про припинення юридичної особи відбулись вже після укладання та виконання спірного договору, тому не може свідчити про неможливість укладення або нікчемність останнього. Вказує, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог п. 7.3 ст. 7 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та вважає, що наявність чи відсутність на податковій накладній відмітки «Х» не змінює податкові зобов'язання продавця чи податковий кредит покупця. З огляду на зазначене, висновки перевірки про те, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж керівник підприємства, за твердженням позивача, суперечать фактичним обставинам справи та спростовується наданими позивачем до матеріалів справи доказами.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення як незаконне та необґрунтоване та задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, позов не визнав, посилаючись у запереченні на Акт перевірки від 25.10.2010р. №11031/1702/2921300129 та зазначає, що в ході проведення перевірки виявлено взаємовідносини із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду. В акті перевірки зазначено про відсутність керівника ПФ «ТТВ» ОСОБА_4 з 19.03.2008 р. на території України, оскільки вона виїхала за кордон до Ізраїлю та до України не поверталась. Таким чином, посадова особа відсутня у ПФ «ТТВ», тобто підписувати документи ОСОБА_4 не могла.
ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова посилається на п.5 Наказу державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 р. за №233/2037, відповідно до якого податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у п. 2 даного Порядку.
Відповідач стверджує, що ФО-П ОСОБА_3 в порушення п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР неправомірно включила до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у 2008 році на загальну суму 6023,00 грн. по отриманих податкових накладних від ПФ «ТТВ».
Також, в акті перевірки та у запереченні проти позову відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки було виявлено взаємовідносини із ПП «Різнороб-2006», код ЄДРПОУ 34392351, яким надано податкові накладні, що заповнені з порушенням, зокрема відсутні відповідні відмітки (непотрібне виділяється поміткою «Х»), яка знаходиться у верхній лівій частині податкової накладної. Тому, до складу податкового кредиту у ІІІ-ІV кв. 2008 р. ФО-П ОСОБА_3 безпідставно віднесено суми ПДВ у розмірі 14117,00 грн. Крім цього, відповідач зазначає, що згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України станом на 25.10.2010 р. встановлено розбіжності на суму 5527,60 грн. з контрагентом ПП «Різнороб-2006» з даними, відображеними даним контрагентом у складі податкових зобов'язань.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував і просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні по справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця, номер запису 24800170000014868 від 18.12.2000 року, ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа -підприємець, перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 27.01.2007 року. ФОП ОСОБА_3 зареєстрована як платник ПДВ 21.08.2008 року свідоцтво № 100217043 та зареєстрована як платник єдиного податку 01.01.2008 року свідоцтво № 042521 .
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова з 30.09.2010р. по 20.10.2010 р. проводилась документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., за результатом якої складено акт від 25.10.2010 р. №11031/1702/2921300129.
За висновками акту перевірки встановлено порушення п.п.7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з 01.09.2008 року по 01.08.2009року суму ПДВ у розмірі 20140,00 грн. в результаті чого було занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 20140,00 грн.
На підставі наведених висновків акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення. №0003101702/0 від 08.11.2010 р., відповідно до якого, згідно з підпунктом «б» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну суму 30210,00 грн., у тому числі за основним платежем - 20140,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10070,00 грн.
Судом встановлено, що підставою для визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання по податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій в розмірах, що оскаржуються, слугував висновок ДПІ про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту суми у розмірі 6023,00грн. по податковим накладним виписаним ПФ „ТТВ” та суми у розмірі 14117, 00 грн. по податковим накладним виписаним ПП «Різнороб-2006».
Даний висновок ДПІ у Дзержинському районі мотивований тим, що з 12.03.2008 року посадовою особою ПФ «ТТВ» є ОСОБА_4, яка виїхала за кордон 19.03.2008 р. та на територію України не поверталась. Таким чином, посадова особа відсутня у ПФ «ТТВ», тобто підписувати документи ОСОБА_4 не могла. При цьому, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова посилається на п.5 Наказу державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 р. за №233/2037, відповідно до якого податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у п. 2 даного Порядку. Крім того за висновками перевіряючих в ході проведення перевірки було виявлено взаємовідносини із ПП «Різнороб-2006», код ЄДРПОУ 34392351, яким надано податкові накладні, що заповнені з порушенням, зокрема відсутні відповідні відмітки (непотрібне виділяється поміткою «Х»), яка знаходиться у верхній лівій частині податкової накладної. Також, згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України станом на 25.10.2010 р. встановлено розбіжності на суму 5527,60 грн. з контрагентом ПП «Різнороб-2006» з даними, відображеними даним контрагентом у складі податкових зобов'язань.
З такими висновками відповідача неможливо погодитись виходячи з наступного.
Положеннями ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) встановлено, що договором слід розуміти домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визнані законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Як встановлено з матеріалів справи, між позивачем та ПФ «ТТВ» укладено договір купівлі-продажу товарів №165 від 03.09.2008 р., відповідно до якого ПФ «ТТВ» (Продавець) зобов'язується протягом дії даного Договору передавати позивачу полотно неткане та запасні частини (в подальшому «Товар») окремими партіями за цінами в асортименті (по номенклатурі) і кількості, що узгоджується сторонами в накладних або рахунках, які є невід'ємною частиною даного Договору, а позивач (Покупець) зобов'язався прийняти Товар і оплатити його на умовах, установлених Договором.
Відповідно до п. 3.1. зазначеного Договору ціна Товару, що поставляється, за умови оплати зазначаються в рахунках-фактурах (видаткових накладних, специфікаціях до Договору або в інших аналогічних документах) з урахуванням положень даного Договору.
Відповідно до п. 4.1. та п. 4.3. зазначеного Договору Продавець здійснює поставку Товару згідно із замовленнями Покупця. Датою поставки Товару вважається дата отримання Товару Покупцем, що засвідчує дата оформлення видаткової накладної і підпис представника Покупця.
Виходячи з матеріалів справи, суд встановив, що відповідачем та позивачем були дотриманні всі вимоги зазначеного Договору. Свої зобов'язання відповідач виконав в повному обсязі. Товар був переданий позивачу належним чином, що підтверджується видатковими накладними (№1911 від 09.12.2008р., №1884 від 05.12.2008р., №1844 від 02.12.2008р., №1544 від 05.11.2008р., №982 від 03.09.2008р.) та податковими накладними (№1947 від 09.12.2008р., №1918 від 05.12.2008р., №1878 від 02.12.2008р., №1573 від 05.11.2008р., №1008 від 03.09.2008р.).
Зобов'язання щодо прийняття та оплати Товару позивачем виконані в повному обсязі шляхом сплати готівкових коштів, що підтверджується корінцями квитанцій до прибуткових касових ордерів (№1249 від 09.12.2008р., №1230 від 05.12.2008р., №1201 від 02.12.2008р., №925 від 05.11.2008р., №549 від 03.09.2008р.).
Як встановлено з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Різнороб 2006» укладено договір купівлі-продажу товарів №188 від 22.09.2008р., відповідно до якого ПП «Різнороб» (Продавець) зобов'язався протягом дії даного Договору продавати позивачу полотно неткане, полотно холстопрошивне, запасні частини (в подальшому «Товар») окремими партіями за цінами в асортименті (по номенклатурі) і кількості, що узгоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а позивач (Покупець) зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених Договором.
Відповідно до п.3.1. та п.3.2. зазначеного Договору ціна товару, що поставляється, за умови оплати зазначаються в видаткових накладних, специфікаціях до Договору або в інших аналогічних документах з урахуванням положень цього Договору. Покупець оплачує поставлений Товар за ціною, що зазначена з урахуванням ПДВ, в день отримання товару.
Відповідно до п. 4.1. та п. 4.3. зазначеного Договору Продавець здійснює поставку Товару згідно із замовленнями Покупця. Датою поставки Товару вважається дата отримання Товару Покупцем, що засвідчує дата оформлення видаткової накладної і підпис представника Покупця.
Виходячи з матеріалів справи, суд встановив, що відповідачем та позивачем були дотриманні всі вимоги зазначеного Договору. Свої зобов'язання відповідач виконав в повному обсязі. Товар був переданий позивачу належним чином, що підтверджується видатковими накладними (№842 від 29.09.2008р., №1400 від 25.12.2008р., №1353 від 16.12.2008р., №1341 від 15.12.2008р., №1200 від 20.11.2008р., №1189 від 19.11.2008р., №1016 від 24.10.2008р., №981 від 20.1.2008р., №868 від 02.10.2008р., №807 від 22.09.2008р.) та податковими накладними (№1251 від 29.09.2008р., №1832 від 25.12.2008р., №1794 від 16.12.2008р., №1781 від 15.12.2008р., №1632 від 20.11.2008р., №1623 від 19.11.2008р., №1455 від 24.10.2008р., №1421 від 20.10.2008р., №1316 від 02.10.2008р., №1234 від 22.09.2008р.).
Зобов'язання щодо прийняття та оплати Товару позивачем виконані в повному обсязі шляхом сплати готівкових коштів, що підтверджується корінцями квитанцій до прибуткових касових ордерів (№842 від 29.09.2008р., №1464 від 25.12.2008р., №1395 від 16.12.2008р., №1386 від 15.12.2008р., №1223 від 20.11.2008р., №1213 від 19.11.2008р., №1014 від 24.10.2008р., №983 від 20.10.2008р., №888 від 02.10.2008р., №831 від 22.09.2008р.).
На виконання умов Договорів купівлі-продажу товарів відповідно №165 від 03.09.2008 р., укладеного із ПФ «ТТВ», та №188 від 22.09.2008 р., укладеного із ПП «Різнороб-2006», ФО-П ОСОБА_3 отримано від вказаних контрагентів полотно неткане, полотно холстопрошивне, запасні частини відповідно до податкових накладних на загальну суму - 120840 грн., сума ПДВ - 20140 грн.
Претензій щодо виконання умов зазначених Договорів Сторони не пред'являли.
Із пояснень представника позивача встановлено, що транспортування придбаних позивачем товарів відбувалося за рахунок позивача незалежними перевізниками.
Вказані договори не визнані судом недійсними повністю або частково.
Судом встановлено, що для здійснення підприємницької діяльності позивач орендував нежитлове приміщення, площею 28,3 м.кв., що належить ФО-П ОСОБА_5, з яким було укладено Договір оренди об'єкту нерухомості від 16.08.2008 р. Нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, було прийнято позивачем в оренду на підставі Акту приймання-передачі приміщення від 16.08.2008 р. Позивачем складався щомісячно рух товарів на вказаному об'єкту торгівлі. Позивачем надано до матеріалів справи документи, що підтверджують подальший продаж товарів ПП «ОПТХОЗТОВАРИ»(видаткові, податкові накладні, товарні чеки, банківські виписки, довіреності на отримання товарів.).
Вказані документи підтверджують, що укладені договори купівлі - продажу є реально укладеними та Сторони виконали свої зобов'язання. Господарські зобов'язання за укладеними договорами відповідають вимогам закону та укладені без порушень сторін.
Щодо твердження відповідача про неможливість укладання та підписання Договіру від імені ПФ «ТТВ» ОСОБА_4 суд зазначає наступне.
В акті перевірки зазначено, що громадянка ОСОБА_4 перетнула державний кордон України 19.03.2008 р. з метою виїзду до Ізраїлю та інформації, яка б свідчила про прибуття до України громадянки ОСОБА_4 немає. Однак, даний висновок не доводить неможливість взагалі укладення договору.
У листі Державної прикордонної служби України від 16.03.2009 р. зазначено, що відсутність інформації в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» щодо перетинання державного кордону України не спростовує факт перетинання державного кордону в пунктах пропуску. Відповідачем не спростована інформація щодо використання послуг кур'єрської служби доставки кореспонденції при здійсненні взаємовідносин між позивачем та директором ПФ «ТТВ».
Матеріалами справи підтверджено, що ПФ «ТТВ» у 2008 р. була платником податку на додану вартість та мала Свідоцтво від 20.02.2008 р. №100099670, видане ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, ІПН платника ПДВ - 212191520379. Згідно даних пошукової системи ДПА України свідоцтво платника ПДВ ПФ «ТТВ» анульовано 09.02.2010 р.
Отже, у відповідності до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями ПФ «ТТВ» мала право у 3-4 кв. 2008 р. виписувати податкові накладні на адресу ФО-П ОСОБА_3, а позивач мав право віднести суми ПДВ за отриманими податковими накладними до складу податкового кредиту.
На виконання умов договору ФО-П ОСОБА_3 отримано від ПФ «ТТВ» у 3-4 кв. 2008 р. полотно неткане та запчастини відповідно до податкових накладних на загальну суму - 36138,02 грн., у тому числі сума ПДВ - 6023,00 грн.
Отримані податкові накладні включені позивачем до реєстрів отриманих податкових накладних та до розділу ІІ Податковий кредит Декларацій з податку на додану вартість за 3-4 кв. 2008 р.
Відповідно до п. п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та статтею 8/1 цього Закону, протягом звітного періоду у зв'язку з :
- придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до вказаного підпункту Закону позивач мав право на нарахування податкового кредиту по отриманих товарах, оскільки їх отримано для ведення господарської діяльності (товари придбавалися для подальшої реалізації).
Право на нарахування податкового кредиту у ФО-П ОСОБА_3 виникло на підставі податкових накладних, що засвідчують факт отримання підприємцем товарів.
Згідно п.п. 7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Відповідно до п.п. 7.2.6 вказаного Закону податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту. З копій податкових накладних, що надані до матеріалів справи, виписаних на адресу позивача ПФ «ТТВ» встановлено, що останні містять усі обов'язкові реквізити податкової накладної, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» : порядковий номер, дату виписки податкової накладної, скорочену назву юридичної особи-постачальника, податковий номер продавця та покупця, місце розташування юридичної особи, опис (номнклатуру) товару, скорочену назву підприємства - отримувача. Як вбачається зі змісту наведеної норми Закону України «Про податок на додану вартість» підпис керівника підприємства-постачальника не є обов'язковим реквізитом податкової накладної.
Враховуючи вищевикладене, перевіркою безпідставно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6023,00 грн. та неправомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію .
В акті перевірки зазначено, що податкові накладні, отримані позивачем у 2008 р. від ПП «Різнороб -2006» заповнені з порушенням - відсутні відповідні відмітки «Х», передбачені Порядком заповнення податкової накладної, що є порушенням п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Однак, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог п. 7.3 ст. 7 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Наяність чи відсутність на податковій накладній відмітки «Х» не змінює податкові зобов'язання продавця чи податковий кредит покупця. До того ж, зі змісту наведеної вище норми Закону України «Про податок на додану вартість» (п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7) наявність на податковій накладній відмітки «Х» не є обов'язковим реквізитом податкової накладної.
Право на нарахування податкового кредиту у ФО-П ОСОБА_3 виникло на підставі податкових накладних, що засвідчують факт отримання підприємцем товарів від ПП «Різнороб - 2006».
Товари, отримані від ПП «Різнороб -2006» та у ПФ «ТТВ», позивачем придбавалися для ведення господарської діяльності. Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи , направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Судом встановлено, що торгівля придбаними товарами : полотном нетканим, полотном холстопрошивним, запасними частинами, є основним видом діяльності ФО-П ОСОБА_3, така діяльність підприємця є регулярною, постійною та суттєвою. Тому придбання вказаних товарів для потреб власної господарської діяльності сумнівів не викликає.
Враховуючи вищевикладене, перевіркою безпідставно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 14117,00 грн. та неправомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію .
На час здійснення правовідносин між ФО-П ОСОБА_3 та ПФ «ТТВ» і ПП «Різнороб - 2006», останні знаходилась в Єдиному державному реєстрі підприємств України та перебували у реєстрі платників податку на додану вартість.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки відповідачем, який в силу Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та за ознаками ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, суд доходить висновку, що винесене податкове повідомлення - рішення порушує права і інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.
Частиною 1 ст.94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Отже, понесені позивачем витрати у вигляді оплати судового збору, які згідно з ст.87 КАС України відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь в сумі 3,40грн.
Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003101702/0 від 08.11.2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 16.05.2011 року
Суддя Піскун В.О.